Касетний спосіб виробництва

Особливість касетного способу виробництва полягає в тому, що вироби формуються у вертикальному положенні в розсувних групових металевих формах — касетах, де вони перебувають до набуття бетоном заданої міцності.

Розрізняють два способи організації касетного виробництва:

1.Касетно-стендовий.

2.Касето -конвеєрний.

При касетно-стендовому способі виробництва (мал.18) ланка робітників переходить від однієї нерухомої касетної форми до іншої, виконуючи всі технологічні операції. При наявності певного числа касетних установок можна здійснювати безперервний виробничий потік.

Касета — це ряд формувальних та парових відсіків. Під час виробництва, послідовно пересуваючи відсіки, здійснюють розпалублення і підготовку(очищення, змазування, армування) кожного формувального відсіку касетної установки.

Малюнок 18 – Схема касетно-стендової лінії:

1 — тракт передачі бетонної суміші; 2—роздавач бетону; 3— касети з машиною для розпалублення; 4 — запас арматурних виробів; 5— візок для вивезення готових виробів.

Після цього всі формувальні відсіки одночасно заповнюють бетонною сумішшю. Подають бетонну суміш до касети стрічковим конвеєром, пневмотранспортом, цебрами чи самохідними роздавачами бетону. Ущільнюють суміш навісними або глибинними вібраторами. Теплова обробка проходить безпосередньо в касеті. Всі транспортні операції виконує мостовий кран.

Касетним способом виготовляють внутрішні стінові панелі, плити перекриттів, сходові марші та інші вироби. Виготовлені у касетних формах вироби мають точні розміри і порівняно високу якість поверхонь. Теплова обробка виробів у касетах здійснюється за інтенсивнішим режимом, оскільки основна маса бетону перебуває в замкненому просторі і вироби мають невелику частину відкритої поверхні.

За показниками питомих капіталовкладень, трудомісткості, собівартості та зведених витрат касетні лінії близькі до агрегатних і конвеєрних, але забезпечують більш високу продуктивність праці, вимагають менших виробничих площ, витрат пари та електроенергії.

Недоліками касетної технології є необхідність застосовувати рухливі бетонні суміші, що веде до надмірних витрат цементу, неоднорідності показників міцності по висоті виробів, а також несприятливі умови праці

Позитивним у касетному способі є те, що він забезпечує більш високу продуктивність труда, потребує менше виробничих площ, витрати пару і електроенергії

Конвеєрне виробництво

Конвеєрний спосіб виробництва — це замкнене технологічне кільце, в якому форми переміщуються послідовно від одного спеціалізованого технологічного поста до іншого із заданою швидкістю. Переміщення може бути пульсуючим або безперервним. За кожним постом закріплюють обладнання і ланку робітників для виконання відповідної роботи.

Головною умовою ефективного здійснення конвеєрного виробництва є однакові витрати часу для виконання робіт на кожному посту; після закінчення цього часу форми переміщують до іншого робочого поста. Цей період часу зветься ритмом конвеєра.

Залежно від виду руху розрізняють: конвеєри безперервної дії (пластинчасті, ланцюгові) та крокової дії (візкові).

Принцип виготовлення виробів на конвеєрі безперервної дії застосовано на ВПС — вібропрокатних станах (рис. 2.2). Усі технологічні операції (від укладання бетонної суміші до теплової обробки й видачі готового виробу) тут здійснюють на одному устаткуванні — пластинчастому конвеєрі, що безперервно рухається з постійною швидкістю.

Малюнок 18 – Схема вібропрокатного стана:

1 — станція натягування; 2 — формувальна стрічка конвеєра; З — вібруючий брус; 4 — бетонозмішувач; 5 — вібруюче загладжувальне устаткування; 6 — камера теплової обробки; 7 привід стана; 8 — обгінний рольганг; 9 — кантувач; 10 — знятий готовий виріб; зови: / очищення й змазування формувальної стрічки; // — армування; /// — формування; IV -— теплової обробки; V — опорядження виробів; VI — розпалублення.

Виготовлення виробів на ВПС починають з очищення й змазування формувальної стрічки, встановлення на неї формоутворювального оснащення, потім укладають і закріплюють арматурні елементи та закладні деталі. Ці роботи повинні завершитися, поки стрічка стана пересувається до ділянки, обладнаної бетоноукладачем і вібраційним устаткуванням, де укладають та ущільнюють бетонну суміш. Теплова обробка виробів здійснюється в щілинній камері, яку створює знизу стрічка, стана, що безперервно рухається, а зверху — нескінченна прогумована стрічка. Виріб після теплової обробки потрапляє на обгінний рольганг, потім на кантувач, з якого його знімають краном.

Найпоширеніші візкові конвеєри крокової дії. Вироби на них виготовляють на пересувних піддонах, які утворюють безперервну конвеєрну лінію з 6—15 постів. Число постів конвеєра залежить від виду виробів та ступеня їхнього опорядження. Ритм роботи конвеєра становить 15...ЗО хв, після чого всі піддони-візки одночасно переміщуються на довжину одного поста (один крок).

Камери теплової обробки є частиною замкненого конвеєрного кільця. Коли відформований виріб потрапляє до камери теплової обробки, одночасно з камери виштовхується піддон-візок з виробом, що пройшов теплову обробку.