Агрегатне виробництво

При агрегатному способі виробництва всі частини процесу здійснюються на спеціалізованих постах, обладнаних машинами для виконання відповідної роботи. Форми з виробами для виконання всіх стадій обробки послідовно переміщуються від поста до поста.

Формують вироби на спеціально обладнаних установках-агрегатах, що складаються з машини для встановлення форм на формувальний пост (формо укладача), машини для укладання та розподілення бетонної суміші у формі (бетоноукладача), машини для ущільнення бетонної суміші (віброплощадки чи центрифуги). Відформовані вироби піддають тепловій обробці в камерах прискореного тверднення періодичної дії. Завершальною стадією виробництва є видача виробів з камер, розпалублення їх на спеціалізованому посту та вивезення до складу готової продукції. Звільнені форми подають на пост підготовки до чергового технологічного циклу. Підготовка форм полягає в очищенні їх від залишків затверділого бетону, змазуванні поверхонь. Усі транспортні операції здійснюють мостовими кранами або кран-балками.

При агрегатному способі виробництва форми з виробами можуть зупинятися не на всіх робочих постах, а тільки на тих, які потрібні для виготовлення виробів даного типу. Час перебування форми на кожному посту залежить від обсягу робіт, що виконуються на відповідній стадії процесу.

Малюнок 17 – Схема організації агрегатного виробництва:1 — бетоноукладач; 2 — віброплощадка; З — пост армування; 4 — камера тепло вологої обробки; 5 — пост розпалублення; 6 — пост підготовки форм; 7 — візок самохідний

На малюнку 17 подано принципіальну схему організації агрегатної технологічної лінії. Технологічний процес реалізується на п'яти робочих постах: розпалублення та огляду виробу; складання форми, очищення й змазування її; армування; заповнення форми бетонною сумішшю та ущільнення її; теплової обробки виробів.

Операції технологічного процесу виконують паралельно на всіх постах лінії. Найдоцільнішою є така організація процесу, яка забезпечує однакові витрати часу на обробку виробів на кожній стадії процесу (на кожному посту); при цьому забезпечується ритмічна робота технологічної лінії, зменшуються простої обладнання, підвищується продуктивність лінії. Продуктивність агрегатної технологічної лінії визначається за середньою (залежно від номенклатури продукції) тривалістю циклу формування виробів, яка коливається в широких межах — від 10 до 50 хв.

Агрегатний спосіб здобув поширення тому, що найкраще відповідає умовам серійного виробництва, не потребує великих капітальних вкладень і дає можливість виготовляти вироби широкої номенклатури. Гнучкість агрегатного способу виробництва дає змогу заміною та переналагодженням обладнання здійснювати перехід від випуску виробів одного типу до випуску іншого.

На агрегатній технологічній лінії, обладнаній віброплощадкою, виготовляють плоскі та ребристі плити перекриттів і покриттів, колони, палі, ригелі, багато порожні плити та інші вироби. На лініях, обладнаних центрифугами, виготовляють напірні та не-напірні труби, опори ЛЕП та освітлення, стояки, колони кільцевого перерізу чи прямокутного з круглими порожнинами.

У сучасному виробництві поширені агрегатні технологічні лінії, в яких для транспортування форм використовують приводні та не приводні рольганги, операційні конвеєри; при цьому агрегатні лінії наближаються до конвеєрного способу організації виробництва.

До недоліків агрегатної технології слід віднести необхідність переміщення технологічного оснащення від поста до поста за допомогою вантажопідйомних механізмів. Це вимагає посилення конструкцій форм, призводить до надмірного збільшення їхньої маси та є причиною утворення технологічних тріщин у незатверділому бетон

До позитивних особливостей агрегатної технології, слід віднести те, що при цій технології застосовується нескладне технологічне устаткування, а також гнучкість виробництва, яке дозволяє шляхом переналагоджування устаткування легко переходити від виготовлення одного типу виробів на інший.