- •8 . Система адміністративного процесуального права
- •10 Метод апп
- •11Джерела апп
- •3. Кодекси України:
- •12 Взаємодія адміністративного процесуального права з іншими галузями права
- •13 Адміністративне процесуальне право як самостійна галузь у системі права україни
- •14 15 16 Принципи адміністративного процесу. Система принципів адмін. Процесу.
- •18 Учасники
- •19 Судові органи
- •20 Админ суд
- •21 Відвід судді
- •25 Незалежн сторона
- •27 Третьї особи
- •1) Представництво може ґрунтуватися на законі;
- •37, 39 Строки
- •38 Судові витрати Судові витрати складаються із
- •40 Примус
- •41 Підвідомчість та підсудність адміністративних справ
- •42 Підвідомчість
- •45 Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
- •46 47 Позов
- •50 52 Докази в адміністративному процесі
- •50 51 Доказування
- •53 Предмет доказування
- •54 Засобами доказування
- •55 Забезпечення доказів
- •Підстава,
- •Предмет
- •59 Забезпечення адміністративного позову.
- •60 61 62 Підготовче провадження
- •63 Попереднє судове засідання
- •З’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи (відмова позивача від позову, примирення сторін тощо);
- •Забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розумного строку, якщо спір не врегульовано і сторони не дійшли згоди.
- •64 Судові виклики і повідомлення
- •3. Наступною стадією провадження є оскарження і опротестування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Статтею 288 КпАп регулюється порядок такого оскарження.
- •69 Судові рішення, їх зміст та порядок ухвалення
- •70 Судові рішення в адміністративному процесі
- •71 Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів
- •72 Постанова
- •73 Ухвала
- •ПІдсудністьтасклад суду
- •Строк розглядусправи
- •80 Касаційне провадження
- •Право наоскарженнязавинятковимиобставинами
- •Строк оскарження за винятковими обставинами
Право наоскарженнязавинятковимиобставинами
У ст. 236 КАС України законодавець , які мають право оскаржити до Верховного Суду України за винятковими обставинами судові рішення в адміністративних справах:
— сторони та інші особи, які беруть участь у справі;
— особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.
Прокурор, який не брав участі у справі, з метою представництва інтересів громадян або держави в суді в порядку, встановленому цим Кодексом або іншими законами, має право на оскарження судових рішень за винятковими обставинами навіть якщо він не брав участі у справі (ч. 2 ст. 60; ч. 4 ст. 61 КАС).
До Верховного Суду можна оскаржити рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій лише після їх перегляду в касаційному порядку, з наслідками, передбаченими ст. 223 КАС України (ст. 236 КАС). Тому судові рішення, які не переглядалися Вищим адміністративним судом України, не можуть оскаржуватися за винятковими обставинами.
За винятковими обставинами можна оскаржити рішення суду касаційної інстанції. Відповідно до ч. 6 ст. 177, та ч. 2 ст. 184 КАС України Вищий адміністративний суд України, за окремими категоріями виборчих справ, є судом апеляційної інстанції.
Законодавець визначив дві підстави для провадження за винятковими обставинами.
Перша — це неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Неоднаковість як критерій підстави може стосуватися норм як матеріального, так і процесуального права. Неоднаковість застосування однієї й тієї самої норми права свідчить, що ця норма в конкретних випадках є конфліктною для правозастосування.
В основу критерію неоднакового застосування однієї й тієї самої норми права покладено метод порівняння,
— з одного боку — оскаржувані судові рішення;
— з іншого боку, судові рішення (конфліктні рішення), які в часі (хронологічно) ухвалені раніше оскаржуваного рішення.
Об’єктом порівняння можуть виступати і судові рішення, ухвалені в місячний термін після постановлення оскаржуваного рішення.
Предметом порівняння є казуальне тлумачення судами цієї конфліктної норми права.
Другою підставоює визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція яко ївизнана Україною, такими, щопорушують міжнародні зобов’язання України.
Згідно із Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 р. № 475/97‑ВР, міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, є Європейський суд з прав людини у м. Страсбург.