
- •8 . Система адміністративного процесуального права
- •10 Метод апп
- •11Джерела апп
- •3. Кодекси України:
- •12 Взаємодія адміністративного процесуального права з іншими галузями права
- •13 Адміністративне процесуальне право як самостійна галузь у системі права україни
- •14 15 16 Принципи адміністративного процесу. Система принципів адмін. Процесу.
- •18 Учасники
- •19 Судові органи
- •20 Админ суд
- •21 Відвід судді
- •25 Незалежн сторона
- •27 Третьї особи
- •1) Представництво може ґрунтуватися на законі;
- •37, 39 Строки
- •38 Судові витрати Судові витрати складаються із
- •40 Примус
- •41 Підвідомчість та підсудність адміністративних справ
- •42 Підвідомчість
- •45 Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
- •46 47 Позов
- •50 52 Докази в адміністративному процесі
- •50 51 Доказування
- •53 Предмет доказування
- •54 Засобами доказування
- •55 Забезпечення доказів
- •Підстава,
- •Предмет
- •59 Забезпечення адміністративного позову.
- •60 61 62 Підготовче провадження
- •63 Попереднє судове засідання
- •З’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи (відмова позивача від позову, примирення сторін тощо);
- •Забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розумного строку, якщо спір не врегульовано і сторони не дійшли згоди.
- •64 Судові виклики і повідомлення
- •3. Наступною стадією провадження є оскарження і опротестування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Статтею 288 КпАп регулюється порядок такого оскарження.
- •69 Судові рішення, їх зміст та порядок ухвалення
- •70 Судові рішення в адміністративному процесі
- •71 Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів
- •72 Постанова
- •73 Ухвала
- •ПІдсудністьтасклад суду
- •Строк розглядусправи
- •80 Касаційне провадження
- •Право наоскарженнязавинятковимиобставинами
- •Строк оскарження за винятковими обставинами
ПІдсудністьтасклад суду
Однією з кількох процесуальних особливостей розгляду справ, які пов’язані з процесом виборів або референдуму, є та обставина, що судами першої інстанції залежно від предмета спору є місцеві загальні суди як адміністративні суди, окружні адміністративні суди, а також Вищий адміністративний суд України, на що вказує ч. 1 ст. 20 КАС.
Строк розглядусправи
Як передбачено положеннями ч. 11 ст. 172 КАС, суд вирішує адміністративну справу щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності ВК, КР, членів цих комісій у п’ятиденний строк після надходження позовної заяви.
78
79
Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд, що ухвалив рішення.
Разом із тим, судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до ч. 3 ст. 172 КАС України окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ, є Вищий адміністративний суд України.
Право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Правом на апеляційне оскарження наділені представники цих осіб і не обов’язково, щоб представник брав участь у справі під час її розгляду судом першої інстанції. Представник, який бере участь в адміністративній справі на основі договору, може оскаржувати судові рішення, якщо таке право обумовлене у виданій йому довіреності.
В апеляційному порядку може бути оскаржено будь-яку постанову суду, яка не набрала законної сили. Виняток встановлено лише для деяких постанов адміністративного суду у виборчих спорах та спорах, пов’язаних з процесом референдуму (частини 3 і 4 ст. 177 КАС).
В адміністративних справах щодо оскарження нормативно-правових актів запроваджене обов’язкове повідомлення в офіційному виданні про відкриття провадження
Окремо від постанови суду першої інстанції у випадках, передбачених КАС, можуть бути оскаржені ухвали:
про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого;
про залишення позовної заяви без розгляду;
про закриття провадження у справі;
про зупинення провадження у справі;
про забезпечення адміністративного позову;
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі;
про повернення позовної заяви;
про залишення позовної заяви без руху;
про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку;
про забезпечення доказів;
про відмову в ухваленні додаткового судового рішення;
про внесення виправлень у судове рішення та інші ухвали.
Спочатку подається заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів із дня її проголошення.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі, яка подається протягом двадцяти днів після подання заяви.
Через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, подається заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга. Копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
У разі неподання жодної заяви про апеляційне оскарження у строки, визначені КАС, судове рішення набирає законної сили і надає можливості сторонам прискорити виконання судового рішення.
Якщо заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга подані після закінчення встановлених ст. 186 КАС строків, суд апеляційної інстанції залишає їх без розгляду. За заявою особи, яка їх подала, суд апеляційної інстанції може поновити пропущений строк, про що постановляється ухвала
Заява про апеляційне оскарження постанови чи ухвали суду першої інстанції повинна відповідати вимогам ст. 187 КАС. У ній зазначаються:
— найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява;
— ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
— постанова або ухвала, що оскаржується.
До апеляційної скарги ставляться ті самі вимоги, що і до заяви. Крім того:
дата подання заяви про апеляційне оскарження;
вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
обгрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
у разі необхідності — клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
перелік матеріалів, які додаються.
Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
До апеляційної скарги додаються: документ про сплату судового збору, копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС і за відсутності перешкод ухвалою відкриває апеляційне провадження. Такі процесуальні дії суддею проводяться протягом трьох днів з моменту отримання скарги.
Якщо апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 КАС, то, як і в суді першої інстанції, застосовуються правила ст. 108 КАС. Суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без руху. В ухвалі вказується на недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Після відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач протягом десяти днів повинен провести підготовчі дії, а саме:
з’ясувати склад учасників адміністративного процесу;
надіслати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги, інформацію про їхні права та обов’язки і встановити строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на скаргу (ст. 191 КАС);
з’ясувати обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
запропонувати особам, що беруть участь у справі, надати нові докази, на які вони посилаються, або витребувати їх за клопотаннями особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
вирішити інші письмово заявлені клопотання, а також інші питання, необхідні для апеляційного розгляду
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
У суді апеляційної інстанції не можуть розглядатися позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи відбувається у судовому засіданні колегією суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених ст. 196 КАС.
Головуючий в судовому засіданні відкриває його, секретар судового засідання повідомляє, хто з учасників судового розгляду з’явився чи ні та повідомляє про причини неявки, якщо такі відомі.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу — без змін;
змінити постанову або ухвалу суду;
скасувати постанову та прийняти нову або скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи;
скасувати постанову чи ухвалу і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;
визнати постанову чи ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;
скасувати постанову або ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зміст ухвали та постанови суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам статей 206, 207 КАС України.
Рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються та надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 КАС.
У випадках, встановлених ст. 166 КАС, суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу.
Після закінчення апеляційного провадження справа направляється не пізніше як у семиденний строк до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув.