3. Наступною стадією провадження є оскарження і опротестування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Статтею 288 КпАп регулюється порядок такого оскарження.

Постанова, винесена будь-яким органом виконавчої влади, може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення до вищестоящого органу або у місцевому суді. Натомість постанова суду є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративне правопорушення не підлягає.    Зміна або скасування відповідної постанови суду можуть бути здійснені суддею, що виніс постанову, за протестом прокурора, а також головою вищестоящого суду незалежно від протесту прокурора.

   Скарга або протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:    1) залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення;    2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;    3) скасовує постанову і закриває справу;    4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, однак за умови, щоб стягнення не було посилено.     

   4. Винесене по справі рішення, якщо воно не оскаржене або залишено без змін, підлягає виконанню, що є заключною і обов'язковою стадією розгляду справи про адміністративне правопорушення.    Відповідно до статті 299 КпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення ця постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

   У випадку невиконання рішення особою самостійно відповідні документи передаються на виконання Державній виконавчій службі, яка відкриває виконавче провадження та примусово виконує постановлене рішення. Питання виконання постанови по справі про адміністративні правопорушення регламентовані главою 25 КпАП.

67

Судовий розгляд справи складається з кількох етапів:

1) підготовка та відкриття судового засідання;

2) розгляд справи по суті;

3) судові дебати;

4) винесення і оголошення судового рішення.

Підготовка та відкриття судового засідання. Судове засідання проводиться у залі засідань у спеціально обладнаному приміщенні. Окремі процесуальні дії у разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду (ч. 4 ст. 122 КАСУ).

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлюється, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі, в той час, як на підготовку справи до судового розгляду (ч. 2 ст. 110 КАСУ) та на попереднє судове засідання (ч. 1 ст. 111 КАСУ) законодавець певного строку не встановлює, а лише зазначає, що вони мають бути здійснені протягом розумного строку.

Судовий розгляд справи здійснюється з обов’язковим викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження, тобто коло осіб визначається на стадії

підготовки справи до судового розгляду.

Але особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Однак участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Письмове провадження — це нова інституція. Законодавець визначає письмове провадження як розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС).

1) про письмове провадження суд постановляє ухвалу;

2) розгляд справи і ухвалення рішення відбувається за загальними правилами і повинні відповідати вимогам, передбаченим статтями 159—160 КАС України;

3) справа розглядається за наявними в ній матеріалами;

4) фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами та веденням журналу судового засідання;

5) викладення позиції відсутньої особи, яка бере участь у справі, здійснюється в письмових поясненнях.

Підготовка та відкриття судового засідання реалізуються шляхом послідовного здійснення процесуальних дій:

1) головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається, хто позивач, відповідач та заінтересована особа і пропонує їм займати встановлені для них місця (ст. 124

КАСУ);

2) секретар судового засідання доповідає судові про явку учасників процесу та причини їх неприбуття, а також встановлюються особи і перевіряються повноваження посадових осіб

та процесуальних представників;

3) перевіряється можливість даного суду розглядати конкретну адміністративну справу щодо відводу (самовідводу) судді, секретаря та повторної участі судді у розгляді адміністративної

справи (статті 27—29 КАСУ);

4) перевіряється можливість розглядати конкретну справу за наявності даних доказів (гл. 6 КАСУ);

5) головуючий роз’яснює перекладачеві, експертові, спеціалістові та особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки (статті 125, 130—132, 134 КАСУ), а перекладача та експерта приводить до присяги і попереджає їх про кримінальну відповідальність (ст. 385 КК) за завідомо неправильний переклад, чи завідомо неправильний висновок або ухиляння від виконання покладених на них обов’язків;

6) секретар судового засідання повідомляє про здійснення певного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (ст. 126 КАСУ);

7) із зали судового засідання видаляються свідки;

8) особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та виході суду зобов’язані встати.

Особи, які беруть участь у справі, дають показання, відповідають на запитання та задають запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні.

Постанову суду особи заслуховують стоячи, звертаються до судді «Ваша честь».

Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Судовий розгляд справи по суті характеризується з’ясуванням фактичних обставин справи шляхом дослідження засобів доказування, наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущеного строку для звернення до суду та ін.) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судовий розгляд справи по суті теж передбачає послідовне здійснення комплексу процесуальних дій:

1) головуючий в судовому засіданні (суддя-доповідач) доповідає про зміст позовних вимог та визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження;

2) після доповіді головуючий у судовому зсіданні з’ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи бажають сторони примиритися (ст. 135 КАСУ);

3) у разі розгляду справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає також про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена у письмових поясненнях (ч. 2 ст. 135 КАСУ);

4) у разі відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову або примирення сторін під час судового розгляду, суд постановляє відповідні ухвали чи приймає

відповідні постанови (ст. 136 КАСУ);

5) якщо позивач, подавши письмову заяву, змінює позовні вимоги, суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк для підготовки до

справи у зв’язку зі зміною позовних вимог (ст. 137 КАСУ);

6) заслуховування пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139 КАСУ);

7) встановлення порядку дослідження доказів (статті 140— 149 КАС України):

— допиту свідків;

— допиту малолітніх і неповнолітніх свідків;

— письмових доказів;

— змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов;

— речових доказів;

— звуко- і відеозаписів;

— огляд доказів на місці;

— дослідження висновку експерта;

— консультації та роз’яснення спеціаліста;

8) вирішення, в окремих випадках, питання щодо відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАСУ);

9) винесення ухвали про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів (ст. 151 КАСУ).

Судові дебати — це частина судового розгляду, яка складається з промов осіб, що беруть участь у справі. Доводячи свою точку зору, особи, які беруть участь у справі, повинні посилатися лише на ті обставини і докази, які досліджені у судовому засіданні.

Судові дебати теж передбачають певний порядок вчинення процесуальних дій з додержанням принципу рівних можливостей сторін. Статтею 152 КАС України установлена черговість висловлення підсумкових висновків.

Першим у дебатах надається слово позивачеві, його представнику та третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Другим у дебатах надається слово відповідачеві, його представнику та третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої

особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, їх представники виступають після сторін у справі.

Тривалість дебатів не обмежується певним чином, але якщо промовець оговорює обставини, що не стосуються справи, виходить за межі справи, головуючий в судовому засіданні може

зупинити промовця, запропонувати обговорення тих обставин, що стосуються безпосередньо адміністративної справи.

Після закінчення судових дебатів із дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками.

Винесення і оголошення судового рішення. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі. Якщо при постановленні рішення виявиться потреба з’ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду справи. У цьому випадку розгляд справи відбувається лише в межах, необхідних для з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки (ст. 153 КАСУ).

Таємниця нарадчої кімнати забезпечується установленням законодавцем ст. 154 КАС України:

1) забороняється будь-кому під час ухвалення судового рішення перебувати в нарадчій кімнаті,

крім складу суду, який розглядає справу;

2) забороняється суддям розглядати інші судові справи під час перебування в нарадчій кімнаті;

3) забороняється суддям розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Рішення постановляється більшістю голосів суддів, які входять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи — суддею, який розглядав справу. Суд оголошує орієн-

товний час проголошення рішення. Рішення викладається в письмовій формі за змістом, встановленим статтями 163 та 165 КАС У, та оголошується прилюдно в залі судового засідання. Вислуховують рішення стоячи на знак поваги до авторитету суду та його рішення, яке постановляється іменем України.

68

Стаття 128. Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі 1. Суд відкладає розгляд справи в разі: 1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки; 2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула. 2. Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. 3. У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. 4. У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання. Стаття 129. Наслідки неприбуття в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста 1. Якщо в судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули.