12

Міністерство освіти і науки україни

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

Університет імені в.Г. Короленка цивільна оборона

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО РОЗРАХУНКОВО – ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Полтава-2004

Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з курсу “Цивільна оборона” призначені для студентів всіх спеціальностей педагогічного університету.

Укладачі: доц. Калязін Ю.В., ст. викл. Охріменко А.І.

Редактор:

Рецензенти:

Відповідальний за випуск:

Методичні вказівки рекомендовані до друку Вченою Радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Протокол №______ від “___”____________200_р.

Розрахунково-графічна робота

Підсумоване вивчення курсу “Цивільна оборона”. За змістом вона охоплює основній розділ курсу і складається з виконання двох завдань:

• програмування зон времени в надзвичайної ситуації, розробка заходів по захисту населення та планування заходів цивільної оборони об’єкту;

• розробка розгорнутого плану-конспекту заняття з цивільної оброни.

Робота виконується на аркушах формату А-4. На титульної сторінки зазначається автор роботи та викладач, який керує та приймає захист роботи (див. додаток Д.1). Роботу завершує список літератури, яку використовував автор. По тексту повинно бути посилання на літературу. Наприклад: розрахунок зон хімічного зараження [2] складається (номер в дужках відповідає номеру джерела в списку літератури, який складається в алфавітному порядку).

Окремі схеми можуть виконуватися на листах формату А3. Схеми зон времени виконуються в масштабі і повинні мати заголовок, вихідні дані та пояснення до позначень зон времени.

План-конспект заняття може містити малюнки, які слід виконувати на окремих аркушах. Малюнок повинен мати підпис, в якому вказується його номер (мал.1), назва об’єкту, а також пояснення до використаних на малюнку позначень.

Номер варіанта роботи визначає викладач (звичайно за номером в списку академічної групи). За номером варіанта з таблиці Д2 визначаються номера першого та другого завдання. Вихідні даних для завдань дані в таблицях Д3, Д4, Д5.

1.Методичні поради до виконання завдань

1.1.Прогнозування зон радіоактивного зараження при аварії на аєс (номера завдань 1р…12р.).

Розрахунок розмірів зон зараження виконуються у відповідності до існуючої методики. За результатами розрахунків будується в масштабі схема забруднення. На схемі за даними координатами визначається місце розташування об’єкта.

1.2. Прогнозування зон хімічного зараження при аварії з випадом спільнодіючих отруйних речовин (сдяр) ( номера завдань 1х …12х).

Розрахунки розмірів зон зараження виконується по --. За результатами розрахунків в масштабі будується схема зараження, на якої вказується об’єкт.

1.3. Прогнозування зон времени при вибусі.

Розрахунки розмірів зон времени ударною хвилею виконується по методики []. В розрахунках визначаються зони сильних руйнувань, середніх і слабких та границя зони враження. За результатом розрахунків будується в масштабі схема, на якої вказується місце розташування об’єкту, для якого визначаються можливі наслідки вибуху (за надлишковим тиском на об’єкті визначають, які можуть бути руйнування будівельних конструкцій, враження людей та техніки).

Прогнозування виникнення і поширення пожеж складається з оцінки імовірності поширення пожеж в зонах враження та на об’єкті. Визначається світловий імпульс, який достигне об’єкта та вказується можливість займання будівельних конструкцій, дерев та інших речей. Визначається радіус зони займання (за межу рахується відстань, на якої світловий імпульс викликає займання папера, небезпечної листви).

В даному випадку заходи по захисту від вражаючих факторів полягають в підвищенні стійкості об’єкта к дії вдарної хвилі та світлового імпульсу. Серед заходів, які спроможні зменшити дії вдарної хвилі можливі наступні: видалення об’єкта на безпечну відстань від можливого місця вибуху; використання захисних властивостей зелених насаджень, рельєфу місцевості; зміцнення конструкції об’єкту, розміщення з боку можливого вибуху тильних сторін будови та інші.

До заходів по захисту від дії світлового імпульсу відносять: видалення об’єкта на безпечну відстань, використання захисних ………….зелени насаджень, рельєф місцевості тощо); фарбування елементів конструкції, які займаються; в світловідбивачі кольори або заміна цих елементів на те, що не займаються; або зменшення площі вікон з боку можливого вибуху; забезпечення об’єкта системою протипожежного захисту.

План цивільного захисту об’єкта складається у відповідності з рекомендаціями []. При складанні слід враховувати як можливу небезпечну розглянуту вище надзвичайну ситуацію.