2. Поняття про хімічну обстановку, її оцінка.

Хімічна обстановка — це обстановка, яка складається на території адміністративного району, населеного пункту чи об'єкту народного господарства внаслідок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хімічної зброї, яка істотно впливає на боєздатність формувань ЦО, роботу підприємств, життєдіяльність населення і потребує вжиття заходів захисту.

В Україні спостерігається тенденція до росту кількості об'єктів, які виробляють, зберігають і використовують в промисловому виробництві СДОР.

Небезпека ураження населення, робітників і службовців СДОР вимагає швидкого виявлення СДОР і оцінки хімічної обстановки і обліку її впливу на організації РіІНР, а також на виробничу діяльність в умовах зараження.

Методика оцінки хімічної обстановки опрацьована штабом ЦО України. Вона призначена для завчасного оперативного прогнозування масштабів зараження на випадок викидів СДОР в навколишнє середовище під час аварій (руйнувань) на виробництві і транспорті.

Є два способи оцінки хімічної обстановки:

• за формулами — математичні розрахунки;

• за таблицями, складеними відповідно до основних видів СДОР.

Методика використовується при плануванні заходів по захисту робітників, службовців і населення від СДОР і вжиття заходів захисту безпосередньо після аварії в районах, містах, областях.

В Україні є 1057 хімічно небезпечних об'єктів. На яких —280 тис. тонн СДОР.

Із них :

• м. Калуш - 2000 т СІ2, Г-90 км

• м. Рівне - 2500 т NH3, Г=53 км

• м. Черкаси - 2500 т NH3, Г=60 км

де Г— глибина зони хімічного" зараження при виливі (викиді) сильнодіючої отруйної речовини, СІ2 —хлор, NH3 — аміак.

Через Україну ПРОХОДЯТЬ газопроводи (2500 км), аміакопровід — Тольятті-Одеса, тиск до 20 атм, в ньому на 1 км — 55 тонн аміаку, NH3.

З. Оцінка обстановки, утвореної сдор. Ліквідація нс.

Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, необхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площі зони зараження і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення зараженого повітря, стійкість хімічних речовин на місцевості, час перебування людей у засобах захисту шкіри, можливі ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, зараження споруд, будинків, урожаю, кормів, продуктів, води.

Розглянемо методику розв'язання задач оцінки хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами. Глибина поширення зараженого повітря визначається відстанню від повітряної межі району застосування хімічної зброї до межі поширення зараженого повітря з вражаючими концентраціями. Вона залежить від рельєфу місцевості, метеорологічних умов, щільності забудови населених пунктів, наявності лісових насаджень. Так, кожний кілометр глибини лісу в напрямку вітру зменшує на 2,5 км відстань, яку проходить хмара на рівній місцевості.

З метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій рятувальних формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті проводять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

— район і час зараження ОР;

— тип і кількість ОР;

— ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;

— умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин;

— топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення зараженого повітря;

— метеоумови: швидкість та напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

Є три ступені вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.

Інверсія виникає при ясній погоді, малій (до 4 м/с) швидкості вітру, у вечірній час, приблизно за 1 год до заходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті й утворює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій забрудненого повітря.

Конвекція виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру, приблизно через 2 год після сходу сонця і руйнується приблизно за 2—2,5 год до заходу сонця. При конвекції нижні шари нагріваються сильніше, ніж верхні, і це сприяє швидкому розсіюванню забрудненої хімічною речовиною хмари і зменшенню її уражаючої дії.

Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20—ЗО м від земної поверхні. Ізотермія, так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР.

Розглянемо методику прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах і транспорті.

Основні терміни і визначення.

Хімічно небезпечний об'єкт — об'єкт, при аварії або руйнуванні якого можуть статися масові ураження людей, тварин і рослин СДОР.

Під цим терміном аварія розуміють:

- порушення технологічних процесів виробництва, пошкодження транспортних засобів при перевезенні і інші, які призводять до виливу (викиду) СДОР в атмосферу в кількості, яка складає небезпеку масового ураження людей і тварин.

Під терміном руйнування розуміють стан внаслідок катастроф і стихійного лиха, які призводять до повного руйнування всіх ємностей і порушення технологічних комунікацій.

Зона зараження СДОР — територія, яка заражена СДОР в небезпечних для життя людей концентраціях.

Прогнозування масштабу зараження СДОР — визначення глибини і площі зараження СДОР.

Первинна хмара —хмара СДОР, утворена в результаті миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємкості із СДОР при її руйнуванні.

Вторинна хмара —хмара СДОР, утворена в результаті випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні.

Порогова токсодоза — інгаляційна токсодоза, що виключає початкові симптоми ураження.

Еквівалентна кількість СДОР — така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, яка переходить в первинну (вторинну) хмару.

Масштаби зараження СДОР в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються по первинній і вторинній хмарі, наприклад:

• для стиснутих газів — тільки по первинній хмарі;

• для зріджених газів — по вторинній і первинній хмарі;

• для отруйних рідин, що киплять вище температури навколишнього середовища — тільки по вторинній хмарі.

Вихідні дані для прогнозування масштабів зараження СДОР:

Загальна кількість СДОР на об'єкті і дані по розміщенню їх запасів в ємностях і технологічних трубопроводах.

Кількість СДОР, викинутих в атмосферу і харктер їх розливу на підстилаючій поверхні ("Вільно", "В піддоні або "В обваловку").

Висота піддону або обваловки складських ємностей.

Метеоумови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м, ступінь вертикальної стійкості повітря.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження в випадку аварії приймається викид із максимальної по об'єму одиничної ємності (технологічної, складської, транспортної і ін.), метеоумови: інверсія, швидкість вітру - 1 м/с t=20°C.

Для прогнозування масштабів зараження безпосередньо після аварії — брати конкретні дані, реальні метеоумови.

При аваріях на газо- і трубопроводах кількість викиду СДОР приймається рівною його максимальної кількості, поміщеної в трубопроводі між автоматичними відсіками ( для аміакопроводів 275—500 т.)

На хімічно небезпечних об'єктах прогнозуванням масштабів хімічного зараження займається штаб ІДО. Черговий диспетчер у випадку аварії (викид, вилив СДОР) повідомляє робітників і службовців об'єкту, доповідає в штаб ІДО району (міста) і т.д., згідно з планом ІДО об'єкту на випадок аварії (катастрофи), стихійного лиха.

На інших об'єктах народного господарства хімічну обстановку виявляють пости (ланки) радіаційного і хімічного спостереження (розвідки) в випадку виникнення надзвичайних умов.

При виникненні техногенної аварії на залізничному транспорті або компресорній установці холодокомбінатів (аміак) або фільтрувальної станції (хлор), у цеху хімкомбінату і будь-якого ОНХ, що використовує хімічні речовини необхідно: