14. Коефіцієнт стійкості:

1. То+Тд+Торм+Тпт+Тпз/Тзм*100%

2. Тпнт+Тптд/Тзм+100%

3. Топн-Топф/Топф*100%

4. Тмах/Тмін

15. Сутністю аналітичного (розрахунково-аналітичному) методу є:

1. підготовчо-завершальний час не враховують під час розрахунку норми часу, оскільки питома вага цієї категорії затрат часу в загальному балансі робочого часу незначна.

2. операцію попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разі розраховують на кожний елемент операції.

3. норма встановлюється в цілому на операцію без розчленування її на складові елементи.

4. порівняння складності та обсягу даної роботи з такими, що виконувались раніше;

16. Ефективність праці:

1. ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг.

2. її результативність, тобто співвідношення обсягу вироблених благ чи цінностей (матеріальних і нематеріальних) до затрат праці.

3. ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.

4. такий рівень напруженості праці, який забезпечує раціональне використання психофізіологічних здібностей людини при збереженні високої продуктивності праці і здоров'я.

17. Організаційно-економічні чинники:

1. загальний показник використання всієї сукупності основних виробничих фондів.

2. показник оснащеності праці основними виробничими фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньооблікової чисельності робітників або працівників.

3. споживання всіх видів енергії на одного робітника за певний період.

4. визначаються рівнем організації виробництва, праці й управління.

Розкрити питання: функції заробітної плати (перелік, основні характеристики).

ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

Варіант 2

1. Праця це:

1. відносини між соціальними групами (спільностями) та окремими індивідами з приводу їх суспільного становища, способу й укладу життя, з приводу умов формування й розвитку особистості, соціальних спільностей.

2. фундаментальна форма діяльності людини, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей та надання різноманітних послуг.

3. система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок організації для здійснення процесу праці.

4. провідник продуктивної дії людини на предмети та природні запаси, тобто знаряддя або комплекс речей, за допомогою яких людина в процесі трудової діяльності впливає на предмети праці для перетворення їх у споживчі вартості

2. Зайняті економічною діяльністю

1. Частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.

2. особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному підприємстві), безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

3. частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

4. це працівники, що мають певні професійні знання, вміння та навички для реалізації їх у трудовому процесі.