1. Терміни та основні поняття

Температура — це параметр , що характеризує технологічний процес.

Вимірювання — це процес експериментального відшукання зна­чень фізичної величини за допомогою спеціальних засобів вимірювання.

Метод вимірювання — сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципів вимірювань для створення вимі­рювальної інформації.

Опір (резистор) — лінійний елемент електричного кола із двома виводами, струм в якому задовольняє закон Ома.

Електричний струм — це впорядкований рух заряджених части­нок у просторі, за напрямок струму вибирають рух позитивно заря­джених частинок.

Напруга (різниця потенціалів) — робота, яка затрачається на пе­реміщення одиничного заряду з однієї точки в іншу.

Конденсатор — система з двох чи більше електродів, які розді­ленні діелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром електродів.

Ємність — здатність тіла накопичувати електричний заряд. Чим більша поверхня провідника, тим більша ємність, вона залежить від форми провідника.

Фільтри — необхідні для згладжування пульсацій, що виникають в навантаженні на виході випрямлячів. Фільтри характеризуються ни­зьким опором для постійної складової, високим — для змінних складових випрямленої напруги.

Стабілізатори — служать для отримання стабільної напруги. У цих пристроях використовують елементи з вольт-амперними харак­теристиками, близькими до характеристик ідеальних джерел напруги і струму.

Компенсаційний (транзисторний) стабілізатор — робота базує­ться на порівнянні вихідної напруги стабілізатора з еталонною.

Стабілітрон — різновид діодів, що дозволяє в режимі прямих на­пруг пропускати стандартний струм, як нормальний діод, а при обер­нених напругах струм різко зростає тільки в області напруг.

Термоанемометри — використовуються для вимірювання втрат повітря.

Вимірювальний перетворювач - засіб вимірювання для створення сигналу вимірювальною інформації у формі, зручної для передачі, дальнішого перетворення, опрацювання і (або) зберігання, але не даючи безпосередньо сприймати користувачу.

Вимірювальний прилад- засіб вимірювання, який передбачений для створення сигналу вимірювальної інформації у формі, яка може сприматись користувачем.

Вимірювальна установка- сукупність функціонально об'єднаних засобів вимірювання, яка використовується для створення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручної для беспосереднього сприймання користувачем і росташування в одному місті.

Аналого-цифровий перетворювач (АЦП) - пристрій, що дозволяє аналогові (неперервні) значення електричних величин (напруги або струму) перетворювати у цифровий (дискретний).

Електроний генератор - це прилад, який перетворює електричну енергію джерела постійного струму в енергію незатухаючих електричних коливань потрібної форми, частоти і потужності.

Тепловий вакуумір-прилад для визначення тиску розрідженого газа.

2. Одиниці вимірювання

Ампер (струм) — одиниця сили струму в системі СІ, сила постій­ного струму, що протікає по двом паралельним провідникам безкінечної довжини та з нескінченою малою площею поперечного пе­ретину, розташованих на відстані 1м один від одного у вакуумі, ство­рює між ними силу взаємодії 2*1 (у Ньютона відрізку 1м).

Вольт (напруга) — одиниця електричної напруги; дорівнює елек­тричній напрузі на ділянці кола, по якій проходить постійний струм си­лою 1 А, в якому витрачається потужність 1 Вт.

Метр (довжина) — одиниир довжини; дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумі світла за 1/299798458 частини секунди.

Ом (опір) — одиниця електричного опору. Діапазон вимірюваних опорів від КТ⁸ до 10¹⁵ Ом, і його умовно ділять по значенням опорів на три частини — малі (менше 10 Ом), середні (від 10 до 10⁶ Ом) і великі (більше 10⁶ Ом). Еталон електричного опору є груповим — він склада­ється з 10 манганінових котушок електричного опору з номінальним значенням 1 Ом, які розміщенні в подвійних геометричних кожухах, які заповненні стиснутим повітрям.

Ватт (потужність) — потужність, при якій за 1с виконується робота в 1 Джоуль.

Генрі (індуктивність) — одиниця індуктивності та взаємної ін­дуктивності в системі СІ. 1Г — індуктивність електричного контуру, який при силі подвійного струму в 1А створює магнітний потік 1Вб.

Секунда (час) — одиниця часу в системі СІ, дорівнює 9.192.631.770 періодам випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтон­кими рівнями основного стану атома — 733.

Фарад — одиниця вимірювання електричної ємності в системі СІ; 1Ф дорівнює ємності такого конденсатора, між обкладинками якого при заряді в 1Кл виникає електрична напруга 1В.

Кельвін — одиниця температури в системі Сі; ОК дорівнює -273 °С.

Градус Цельсія — одиниця виміру температури; за нуль за шка­лою Цельсія приймається точка плавлення льоду, а за 100°С взято точку кипіння води при стандартному атмосферному тиску