2. Дирекція з фінансів та інвестицій:

• контролює стан торгового дому;

• аналізує інвестиційні проекти і готує рішення за інвестиціями;

• знаходить кредитні ресурси при нестачі у торгового дому власних коштів;

• здійснює такі комерційні операції, як лізинг і факторинг, що вимагає залучення великих фінансових ресурсів.

3. Дирекція з інформації:

• виконує функції з організації інформаційних потоків усередині торгового дому та надання інформаційних послуг клієнтам;

• організує проведення маркетингових досліджень і на основі зібраної інформації готує прогнози ринкової кон’юнктури.

4. Дирекція з мережі філіалів:

• контролює і координує діяльність філіалів і представництв торгового дому;

• розробляє і здійснює проекти з розвитку філіальної мережі. Філіал торгового дому, не будучи юридичною особою і не маючи самостійного балансу, разом з тим виконує широке коло функцій:

1) вивчає кон’юнктуру локального ринку;

2) займається пошуком, вибором і укладенням контрактів з дистриб’юторами та дилерами;

3) готує і передає необхідну інформацію у відповідні служби генеральної дирекції;

4) здійснює оперативні контакти з клієнтами і контрагентами з питань виконання контрактів;

5) орендує і займається будівництвом складських потужностей за місцем знаходження філіалу та ін.

Філіал може мати свій поточний банківський рахунок, але торговий дім повністю несе відповідальність за зобов’язаннями свого філіалу. Баланс філіалу є складовою частиною балансу торгового дому в цілому.

Представництво на відміну від філіалу виконує обмежені функції, пов’язані з представництвом інтересів торгового дому у відповідному регіоні. Воно не може мати свого банківського рахунку, в контрактній роботі лише заздалегідь опрацьовує питання з клієнтами і контрагентами.

4.2. Основні завдання і функції торгових домів

Основні завдання і функції торгових домів полягають в наступному:

1) активізація зовнішньоекономічної діяльності за рахунок комерційно-посередницьких операцій;

2) закупівля товарів за рахунок власних коштів, а також на умовах комісії (організація аукціонів, комісійної і посилочної торгівлі вітчизняними та імпортними товарами, продаж товарів за каталогами тощо);

3) аналіз світової та вітчизняної ринкової кон’юнктури;

6) виявлення, організація виробництва і збут конкурентоспроможних товарів;

7) проведення маркетингових досліджень внутрішнього і зовнішнього товарних ринків;

8) здійснення рекламної діяльності;

10) укладення угод з клієнтами про покупку та продаж товарів, оформлення документів, виконання фінансових операцій;

11) демонстрація товарів своїх клієнтів на міжнародних виставках;

12) участь у торгах, ярмарках, аукціонах.

4.3. Класифікація торгових домів

Таблиця 4.1

Ознаки класифікіції торгових домів

Класифікація

За ступенем інтеграції у виробництво

За характером здійснювальної діяльності

За призначенням

За

маштабом дії

1) Торгові доми, що слабо пов'язані з виробництвом, але забезпечують оптово-роздрібний збут товарної продукції.

1) Торгові доми – чисті посередники, що забезпечують збут товарної продукції і поставляють її покупцям.

1) Регіональні торгові доми.

1) Вузькоспеціа-лізовані торгові доми – здійснюють продаж вузького переліку однорідних товарів.

2) Торгові доми, що здійснюють власну торговельну діяльністі і за свій рахунок.

2) Місцеві торгові доми.

2) Спеціалізовані торгові доми – можуть створюватись для подолання труднощів у збуті технічно складної продукції в умовах вільних цін.

2) Торгові доми, інтегровані в виробництво досить широко і глибоко.

3) Торгові доми, комерційні центри, які мають у своєму розпорядженні необхідний інформаційний банк, що дозволяє оперативно поширювати відповідну інформацію про попит на конкретну товарну продукцію.

3) Торгові доми, що змінили статус товарної біржі, але до певної міри ведуть біржову діяльність (так звані «квазібіржі»).

3) Універсальні торгові доми – призначені для реалізації широкого кола товарів, з максимальною диверсифікацією послуг і видів діяльності.

4) Торгові доми, що виконують постачальницько-збутові функції виробничих підприємств.