3.2. Функції торговельних посередників

Види і характер торговельно-посередницьких операцій обумовлюються

функціями, які виконуються посередниками:

1. Дослідницька робота — збір інформації, необхідної для планування і покращання обміну.

2. Стимулювання збуту — короткотермінові заходи, спрямовані на збудження швидкої реакції ринку у відповідь на пропоновану фірмою продукцію.

3. Встановлення контактів — налагодження і підтримання зв’язків з потенційними покупцями.

4. Пристосування товарів — підгонка товару під вимоги покупців. Це стосується таких видів діяльності як виробництво, сортування, упакування, монтажу.

5. Проведення переговорів — спроби узгодження цін та інших умов для подальшого акту передачі власності.

6. Організація товароруху — транспортування і складування товарів.

7. Фінансування — пошук та використання кошт для покриття витрат діяльності з доставки товарів до споживачів.

8. Прийняття ризику — прийняття на себе відповідальності за доведення товарів до кінцевих споживачів.

Виконання перших п’яти функцій сприяє заключенню угод, а наступних трьох — виконанню уже заключених угод. Питання не в тому, чи потрібно ці функції виконувати — потрібно і обов’язково,- а скоріше у тому, хто повинен їх виконувати.

Всім цим функціям властиві три загальні властивості:

1. Вони поглинають дефіцитні ресурси;

2. Нерідко можуть бути виконані краще завдяки спеціалізації;

3. Можуть виконуватися і посередниками, і виробником.

Якщо частину їх виконує виробник, його витрати відповідно зростають, а, значить ціни на товар повинні бути вищими. При передачі частини функцій посередникам витрати, а внаслідок, і ціни виробника нижчі. Посередники у цьому випадку повинні вилучати плату, щоб покрити свої витрати по організації робіт.

3.3. Види торгово-посередницьких фірм

Залежно від характеру здійснюваних операцій розрізняють такі види торгово-посередницьких фірм: торгові, комісійні, агентські, брокерські, фекторні.

1.Торгові фірми найчастіше проводять операції за свій рахунок і від свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі стосунки з постачальниками.

Види торгових фірм:

а) Торгові доми (merchant hauses) закуповують товари у виробників чи купують за кордоном і продають своїм оптовикам або роздрібним торговцям;

б) Експортні фірми (export firms) закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконують і комісійні доручення. Вони бувають спеціалізовані (один товар) і універсальні (широка номенклатура товарів);

в) Імпортні фірми (import mechans) закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів, переважно сировинних або харчових; мають великий досвід, що дозволяє їм конкурувати з іншими фірмами.

г) Оптові фірми (wholesaler) виступають посередниками між промисловими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізовують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримуючи прибуток від різниці у ціні. Оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі;

д) Роздрібні фірми (retailer) самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;

е) Дистриб'ютори (distributor) - це фірми у США, Англії та інших країнах, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;

є) Стокісти (stockist) - фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції.