2.3. Основні завдання комерційно-посередницьких фірм
Основні завдання комерційно-посередницьких фірм визначають ряд виконуваних ними функцій:
Організаційні функції:
1) вивчення та визначення поточної і перспективної потреби в товарній продукції підприємств, організацій регіону, району, міста, галузі;
2) маркетингові дослідження;
3) виявлення та реєстрація потенційних постачальників товарів;
4) визначення за участю споживачів оптимальних форм і методів їх товарного забезпечення;
5) створення достатніх і комплектних товарних запасів;
6) напрям пропозицій підприємствам-виробникам:
• збільшення виробництва потрібних товарів;
• розширення асортименту;
• поліпшення якості;
• обмеження або припинення випуску продукції, що не має попиту;
7) участь в оптових ярмарках, виставках, аукціонах.
Реалізаційні функції:
1) укладення з постачальниками, покупцями договорів на постачання товарної продукції й надання послуг;
2) виконання умов договорів;
3) забезпечення приймання, збереження і складської переробки товарної продукції;
4) реалізація товарної продукції з використанням сучасних форм і методів;
5) ведення розрахунків з постачальниками, покупцями, транспортними організаціями за товарну продукцію, що поставляється і реалізується;
6) суворе дотримання складського технологічного процесу;
7) ведення кількісного, асортиментного, номенклатурного обліку товарів на складах.
Торгово-посередницькі функції:
1) оформлення й організація комерційно-господарських зв’язків;
2) придбання і реалізація товарної продукції;
3) посередництво в збуті товарної продукції;
4) сприяння кооперації підприємств і завантаженню їх вільних потужностей;
5) виявлення, обмін, реалізація невживаної продукції, відходів виробництва і споживання, некондиційних матеріалів.
2.4. Організаційна структура комерційно-посередницьких фірм
Організаційна структура комерційно-посередницьких фірм залежить від ряду чинників:
1) масштабів діяльності;
2) обсягів виробництва в даному регіоні;
3) наявності засобів комунікації;
4) рівня розвитку інфраструктури в регіоні.
Незважаючи на відмінності в побудові комерційно-посередницьких фірм, є певна міра однотипності в їх організаційній структурі. Основною особливістю структурної побудови фірми є дволанкова система управління.
Таблиця 2.2
Організаційна будова комерційно-посередницької фірми
Головний директор
Заст. генерального
директора
з комерційної
роботи
Перший заступник генерального
директора
Керівництво
Функціональні
підрозділи
Дирекція з
маркетингу
Товарні
підрозділи
Відділ
маркетингу та PR
Відділ контрактів
Товаропровідна
та
виробнича мережа
Відділ
логістики
Договірно-правовий
відділ
Підприємства
оптової торгівлі
Відділ
зовнішньоекономічних звязків
Бази, склади,
магазини
Відділ ресурсів
і поставок продукції А
Планово-економічний
відділ
Транспортна служба
Відділ ресурсів
і поставок продукції Б
Відділ ресурсів
і поставок продукції В
Технічний відділ
Виробничі дільниці
Господарський
відділ
Пункти прокату
та сервісу
Відділ ресурсів
і поставок продукції Г
Перша ланка - це апарат управління фірмою, в який входять товарні відділи, що здійснюють закупівлю і реалізацію товарів, комерційні операції за однорідною номенклатурою продукції.
Друга ланка - підприємства і структурні підрозділи товаропровідної мережі.
Комерційно-посередницькі фірми працюють в умовах постійно змінної кон’юнктури товарного ринку, тому результати їх комерційно-господарської діяльності залежать від уміння прогнозувати споживчий попит на товарну продукцію і послуги. Фірмам необхідно прагнути до того, щоб задовольняти потреби покупців і не примушувати їх самих розшукувати на товарному ринку які-небудь вироби, матеріали або послуги. Характеризуючи активність КПФ та їх адаптацію до ринкових умов, можна виділити два типи поведінки на товарному ринку: усвідомлено-ринковий і пасивно-консервативний.
У першому випадку маються на увазі фірми з чітко сформульованою стратегією розвитку, швидкою адаптацією до умов ринку. Поведінка фірм другого типу характеризується пасивним пошуком своєї ніші в ринковій сфері, відсутністю нових форм і видів діяльності.
1. У фірм з чіткою ринковою орієнтацією можна виділити наступні найбільш важливі моменти їх діяльності:
1) розширення сфери діяльності;
2) розширення географії торгових операцій на територію сусідніх міст;
3) робота із залучення нових клієнтів;
4) постійне підвищення конкурентоспроможності фірми на ринку.
2. Для комерційно-посередницьких фірм другого типу поведінки на ринку характерне:
1) зменшення обсягів оптових продажів;
2) відсутність нового виду діяльності;
3) незацікавленість у пошуку нових клієнтів;
4) відсутність інвестицій.
На побудову організаційних структур управління впливає система факторів, що стосується також об'єкта і суб'єкта управління. Серед факторів розрізняють групу регульованих і нерегульованих, а також таких, що виявляють безпосередній або опосередкований вплив.