1.3. Поняття транспортування та основні форми товароруху

З розвитком великих, міжнародних, транснаціональних компаній, розширенням географії збуту різноманітних товарів зросла роль і транспортування.

Транспортування — це один із основних елементів системи това-ропросування, від можливостей якого прямо пропорційно залежить рівень задоволення потреб споживачів. Транспортування передбачає використання різних видів транспорту, що відрізняються оперативністю постачання, рівнем доступності, умовами зберігання у дорозі, регулярністю використання, рівнем витрат та його застосуванням.

Транспортування здійснюється наступними видами транспорту: залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний, повітряний. У агропромисловому секторі в середині країни: залізничний, автомобільний, тракторний і гужовий.

Затрати на застосування кожного з них різні. Порівняно дешевими видами є: трубопровідний, гужовий і водний. Помірно недорогими є наступні види: автомобільний, залізничний і тракторний. Досить високі витрати при використанні повітряного виду транспорту.

Для контролю ефективності роботи системи товаропросування використовують формулу витрат:

ВТ = Т + С + С3 + Г, де

Вт — сума витрат товаропросування;

Т — транспортні витрати;

С — постійні складські витрати;

С3 — змінні складські витрати;

Г — вартість замовлень, не виконаних в гарантійні строки.

У процесі зниження витрат і підвищення рівня обслуговування спе­ціалістам з товаропросування потрібно розглядати різноманітні варіанти вдосконалення товаропросування і його основних елементів. Важлива оцінка відмінності існуючого товару від інших такої ж марки (споживчі якості, ціни, реклама...). Треба порівняти властивості і оцінити чому купляють той, чи інший товар.

Таким чином, товарорух — це не тільки джерело витрат, але і по-тенційний інструмент створення попиту. Вдосконалювання системи товароруху дозволяє поліпшити обслуговування покупців, зменшити витрати підприємства на збут, а внаслідок чого і кінцеву ціну реалізації, і тим самим залучити до товару додаткових споживачів. Слід відзначити, що системи товароруху створюють канали, види яких відповідають видам каналів товароруху. Система товароруху забезпечує доставку товарів широкого вжитку до місць продажу, а для товарів виробничого споживання - до місць установки в визначений час з максимально можливими зручностями для споживачів. Тобто метою товароруху є забезпечення постачання потрібних товарів у певне місце у визначений час з мінімальними витратами.

Розрізняють дві форми товароруху:

1.Складська, припускає надходження товарів зі складів оптових і роздрібних торгових організацій, що, приймаючи партії від постачальників, виконують операції, необхідні для підготовки товарів до подальшого їхньго просування в роздрібну торгову мережу.

За цією формою постачання, склади отримують великі партії товарів від різних спеціалізованих виробничих підприємств, забезпечуючи їх зберігання, і здійснюють всі необхідні операції з підбору асортименту товарів для роздрібної торгової мережі: розпакування, перевірка якості, комплектування невеликих партій товарів у широкому асортименті.

Складська форма застосовується в наступних випадках:

• при отриманні товарів складського асортименту, що вимагають відповідної складської обробки (розпаковка, підсортування, розфасовка, упаковка, перевірка якості і ін.);

• при отриманні великих партій товарів від постачальників в вузькому виробничому асортименті, що вимагають додаткової комплектації, підсортування і перетворення їх в більш широкий торговий асортимент.

Складська форма товаропостачання дозволяє забезпечити концентрацію товарних запасів на складах роздрібної торгівлі, забезпечити в роздрібній торгівлі більш широкий асортимент товарів і безперебійну торгівлю ними з меншими поточними запасами; разом з тим товаропостачання роздрібної торговельної мережі з торгових складів обумовлює необхідність здійснення додаткового комплексу складських операцій, повторного виконання завантажувально-розвантажувальних робіт, що призводить до зростання витрат обігу підприємств торгівлі.

Тому працівники торговельних підприємств повинні визначати доцільність вибору транзитної або складської форми товаропостачання на основі врахування конкретних умов діяльності підприємства, економічних наслідків прийнятого рішення та запитів населення щодо асортименту товарів у підприємствах роздрібної торгівлі.

Так, наприклад, при складській формі товаропостачання існує можливість сформувати в магазинах ширший асортимент товарів, що сприяє повнішому задоволенню попиту населення і нарощуванню обсягів роздрібного товарообігу.

2.Транзитна, передбачає надходження товарів від виробничих підприємств безпосередньо в крамниці, повз проміжні склади оптових і роздрібних торгових організацій.

Застосування транзитної форми доцільно при доставці в роздрібну мережу швидкопсуючихся товарів (м'ясо, молоко, хлібобулочні вироби); товарів простого асортименту, не обробки і підсортовки (борошно, крупа, цукор); плодоовочевої продукції; деяких видів непродовольчих товарів (мило, посуд, меблі, телевізори, господарські товари).

Транзитна форма постачання має певні переваги перед складською:

1. Прискорюється доставка;

2. Скорочуються складські і навантажувально-розвантажувальні операції;

3. Знижуються товарні витрати.

Практикою торгівлі доказано, що транзитну форму товаропостачання доцільно застосовувати за таких умов:

• кількість товарів, що завозяться в магазини, достатня для покриття витрат на прямий збут;

• мережа підприємств роздрібної торгівлі є нечисленною і зосередженою на обмеженій території;

• товар потребує високоспеціалізованого сервісу;

• відбуваються швидкі коливання ціни на товари, що потребує негайного узгодження з підприємством роздрібної торгівлі.

В певній мірі розширенню транзиту сприяють укрупнення торгових підприємств, вдосконалення складського господарства, збільшення розмірів постачань, застосування контейнерних перевезень, а також встановлені особливими умовами або договорами мінімально допустимі норми відвантаження товарів в адресу одержувачів (вагон, контейнер і ін.).