4.4. Переваги і недоліки торгових домів

Торгові дома, як і підприємства, організації, фірми та інші торгові структури які займаються купівлею-продажем товарів, мають певні переваги та недоліки, які виникають здебільшого в процесі їх роботи.

Торгові дома мають низку переваг:

• наявність власної сітки збуту, складських приміщень, роздрібних магазинів, що дозволяє економити кошти експортерів при здійсненні збуту товарів;

• наявність більшої інформації про умови ринку, можливість оперативніше реагувати на зміни кон'юктури, що дає їм можливість успішніше працювати на ринку в інтересах експортера;

• більш тісні контакти із споживачами, тому володіють більшою інформацією про їх вимоги до якості, конкурентоздатності, краще знають їх попит і можуть активніше реагувати на їх зміни;

• взяття на себе всіх обов'язків і ризиків по доставці товару в країну експортера, підготовці його до збуту, сортування, упаковці і маркування.

Доцільно діяти через торгові доми при виході на віддалені й слабше вивчені ринки, а також на відомий ринок з новими товарами. Це дає можливість не витрачати додаткові засоби вкорінення на новий ринок, знижує ступінь ризику підприємницької діяльності.

Торгові дома в своїй господарській і комерційній діяльності мають певні переваги, перш за все, за рахунок:

1) інтеграції виробничої, торговельної, фінансової та інших видів діяльності, яка створює можливість сформувати достатньо гнучку й оптимальну структуру, що ефективно вирішує головні завдання торгового дому;

2) наявність складської бази, транспортного господарства, засобів комунікації, що дозволяє створити мобільні транспортні термінали, які сприяють використанню прогресивних форм руху товару;

3) формування досить могутньої фінансової бази, що дозволяє зміцнювати і розвивати ринкову інфраструктуру торгового дому, а також здійснювати вигідну інвестиційну політику.

Дані переваги, забезпечують створення ефективної роботи торгового дому, швидкого обслуговування клієнтів та його зміцнення та розширення на ринку.

До основних недоліків торгового дому можна віднести:

• підвищення цін на імпортні товари і зниження доходів від експорту;

• експортер безпосередньо не зв'язаний з ринком, не вивчає самостійно його кон’юктуру, попит своїх покупців ;

• велика потреба в наявності необхідних виробничих, інформаційних та фінансових ресурсів;

• потреба в підготовці кваліфікованих кадрів для виконання необхідної роботи.

Проте дані негативні явища не зменшують той факт, що в практиці світової торгівлі посередники використовуються досить часто, тому що це вигідно покупцям і продавцям.

Висновок

Безперервний рух товарів від виробництва до споживача є об'єктивно необхідний процес відтворення. За своїм змістом це матеріально речовинний процес переміщення у часі і просторі готових до споживання продуктів праці, які володіють певними фізико-механічними властивостями. Кількість переміщених товарів вимірюється натуральними та вартісними показниками, в яких виражається інформація про товаропросування.

Найбільш прийнятими показниками характеризують потоки товарів є вантажообіг і товарообіг. Інформація про процеси, у вартісних показниках дозволяє створити економічну модель, яка відображатиме рух вартості товару. У натуральних показниках відображається інформація про реальний рух товару.

Таким чином, процес товароруху розглядається у двох аспектах. По-перше, як технологічна система, що представляє матеріально-речовий потік товарів і, по-друге, як кібернетична система, що представляє собою потоки і процеси переробки економічної (комерційної інформації), так як завданням вивчення комплексного процесу товароруху є з одного боку раціональне побудова технологічних структур, а з іншого - оволодіння методами управління процесів.

Вивчення комплексного процесу товарообігу потребує чіткого визначення цілей (цільових інструкцій) системи та засобів їх досягнення. Довести товар від виробника до споживача означає організовувати його переміщення практичним шляхом, з мінімальними сукупними витратами, в потрібний для споживача час, в заданій кількості, а також у стані придатному для роздрібного продажу і споживання.

Якщо надати весь процес руху товарів у вигляді певної схеми з безліччю входів і виходів, де в якості входів позначити надходження, конкретних товарів, а в якості входів - пункти, які реалізують ці товари, то буде видно важлива функціональна роль системи: перетворення виробничого асортименту в торгівлі та кількісна перегрупування товарних потоків і партій переміщення їх до споживача.

Товаропросування - це діяльність з планування, втіленню в життя та контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від місць їхнього походження до місць використання з метою задоволення шляхів споживача і з вигодою для себе.

Товароруху включає: транспортування, обробку замовлень, упакування і обробку товарів, підтримки запасів, складування, будь-яку форму інформації про товар або послугу, розподіл і збут продукції.

Серед перерахованих елементів товароруху особливо виділяють три: транспортування, зберігання, контакти зі споживачами.

Прямий контакт виробника зі споживачем пропонує доставку товару покупцю безпосередньо, минаючи маркетингових посередників або через власну збутову мережу. Гідність цього способу зв'язку продавця з покупцем полягає в тому, що фірма здійснює управління всім процесом товароруху, має чітку зворотний зв'язок з покупцем. Така система збуту дуже корисна при одиничному виробництві. При серійному виробництві фірма може організовувати філії каналів збуту. При масовому типі виробництва фірма - виробник використовує послуги посередників, агентів збуту, роздрібних продавців, дилерів.

Товаропросування пов'язано з цілим рядом додаткових, витрат, зумовлених переміщенням вантажів від виробника до покупця. Їх можна об'єднати в три групи:

1 - від магазину (складу) до продавця до станції відправника;

2 - від станції відправника до станції призначення;

3 - від станції призначення до магазину покупця.

Основні витрати товароруху складаються з витрат на транспортування, наступному складуванню товарів, підтримці товарно-матеріальних запасів, одержанню, відвантаженню й упакуванню товарів, адміністративних витрат і витрат по обробці замовлень.