9

Лекція 4 ПС-ф

Тема 4. Податок на прибуток підприємств (2 год.)

1. Платники, ставки та об’єкти оподаткування.

2. Порядок визначення доходів та їх склад.

3. Витрати платника.

4. Оподаткування операцій особливого виду.

5. Облік амортизаційних відрахувань.

6. Порядок нарахування та сплати податку.

1. Податок на прибуток підприємств є прямим податком який стягується з прибутку (чистого доходу) підприємств.

Платниками податку з числа резидентів є:

- суб’єкти господарювання – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які проводять господарську діяльність як на території України, та і за її межами;

- управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту;

- підприємства залізничного транспорту, які отримують прибуток від неосновної діяльності;

- неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

- юридичні особи, які отримують доходи з джерелом походження з України (крім установ з дипломатичним статусом та імунітетом);

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські та представницькі функції стосовно таких нерезидентів.

НБУ перераховує до Державного бюджету суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами.

Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань покарань, направляють на фінансування господарської діяльності таких підприємств.

Загальна ставка оподаткування прибутку підприємств з 1 квітня 2011 р. – 23 %, з 1 січня 2012 р. – 21 %, з 1 січня 2013 р. – 19 %, з 1 січня 2014 р. – 16 %.

Об’єктом оподаткування цим податком (податковою базою) є:

- прибуток із джерелом походження з України і за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат звітного періоду;

- дохід (прибуток) нерезидента, отриманий на території України.

2. Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду:

- при реалізації товарів - на дату переходу товару покупцеві;

- при реалізації послуг або робіт - на дату складання акту про їх надання.

Доходи від операційної діяльності платника визначаються в розмірі договірної вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь якій формі, та включають:

• доходи від реалізації товарів, робіт або послуг, у тому числі винагороду комісіонера;

- доходи банківських установ, в тому числі процентні доходи за кредитно-депозитними операціями, комісійні доходи, прибутки від операцій з торгівлі ЦП та від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів, позитивне значення курсових різниць, надлишкові суми страхового резерву, доходи від реалізації заставного майна.

Інші доходи платника включають:

- доходи у вигляді дивідендів, отримані від нерезидентів;

- доходи від операцій оренди/ лізингу;

- суми штрафів та неустойки чи пені фактично отримані за рішенням сторін договору, державних органів або суду;

- вартість безоплатно отриманих товарів, робіт та послуг визначена не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги та безнадійної кредиторської заборгованості;

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному періоді та не повернутої на його кінець, від осіб що не є платником цього податку, мають пільги з цього податку, в тому числі застосовують понижені ставки (ця норма не поширюється на засновників, якщо така допомога повертається протягом 365 днів з дня її отримання). Якщо в наступні податкові періоди платник повертає таку допомогу то її суму він включає до свої витрат;

- суми акцизного податку отриманого платником, або нарахованого на його користь, а також рентної плати та суми зборів у вигляді цільової надбавки до тарифів на електричну, теплову енергію та природний газ;

- суми дотацій, субсидій та капітальних інвестицій отриманих платником із фондів загальнодержавного соціального страхування або бюджетів.

Доходи від довготривалих договорів (більше 1 року) виникають пропорційно питомій вазі здійснених платником витрат у загальній сумі планованих витрат.