Тема 10. Правові основи банківської діяльності

Перелік ключових понять теми:

Банки, банківська система, класифікація банків, банківський кредит та його види, банківські операції, особливий юридичний статус НБУ, банківське регулювання, банківський нагляд.

Кожна держава має свою грошову систему і доручає емісію грошових знаків своєму центральному банку.

На сьогодні, структура банківської системи представлена двома рівнями (ст. 4 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ):

1) Національний банк України;

2) банки різних форм власності, спеціалізації і територіального рівня.

Банки можуть бути універсальними і спеціалізованими (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові)).

Національний банк України – перший рівень системи, створено на базі Українського республіканського банку, Державний банк СРСР, згідно постанови Верховної Ради України від 20.03.1991 р.

Основна функція Національного банку України (ст. 99 Конституції України) – забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Банківська система – законодавчо, чітко структурована сукупність різних видів банків, банківських інститутів і фінансових установ, що діють у межах загального грошово кредитного механізму у тій чи іншій країні в певний історичний період та займаються банківською діяльністю.

100 % статутного капіталу Національного банку України належить державі. Джерелом Статутного капіталу є доходи його коошторису, а за необхідності - Державний бюджет України.

Основну функцію НБУ визначає Конституція України: забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Особливий юридичний статус НБУ полягає:

1) статутний капітал є державною власністю, джерелами його формування є доходи НБУ, а за необхідності Державного бюджету;

2. економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів, у межах кошторису;

3. є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності;

4. може відкривати свої представництва в Україні та за її межами, відкривати свої установи та філії;

5. у НБУ на рахунках Державного Казначейства України, КМУ зберігає кошти Державного бюджету та позабюджетних фондів;

6. до системи НБУ входять: ценральний аппарат, філії (територіальні управління, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, розрахункові палати, Держскабниця, центральнее сховище, спеціалізовані підприємства, навчальні заклади і т.д.

7. підзвітний Президенту України, ВРУ в межах їх конституційних повноважень.

В ст. 2 Закону встановлено, що Національний банк України є центральним банком країни, особливим центральним органом державного управління.

Правовий статус винятковий:

• з одного боку, Національний банк України – орган державного управління і тільки йому надані Конституцією України і законодавством широкі повноваження щодо управління грошово – кредитною системою України;

• з другого боку Національний банк України – юридична особа, яка має право укладати цивільно – правові угоди з державою та комерційними банками, тобто Національний банк України має подвійну правову природу.

Управління грошово – кредитною діяльністю Національний банк України здійснює адміністративними методами за допомогою владних приписів та економічних – шляхом укладання різноманітних угод та правочинів із комерційними банками.

Банківське регулювання полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду.

Банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій, спрямованих на забезпечення дотримання банками, щодо яких НБУ здійснює наглядову діяльність, встановлених нормативів.

Контрольні функції Національного банку України полягають у здійсненні нагляду за додержанням банківського законодавства України, економічних нормативів, встановлених законами України та владних нормативних актів.

Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків обов’язкові економічні нормативи:

1) мінімальний розвиток статутного фонду для банків, які створюються та вже діють (1 млн. ЕКЮ);

2) норматив платоспроможності;

3) норматив ліквідності банку;

4) максимальний розмір ризику на одного позичальника (не більше 25 % власних коштів);

5) максимальний розмір великих кредитних ризиків;

6) норматив інвестиційної діяльності.

Встановлюються й оціночні показники діяльності (мінімальний розмір власних коштів, достатність капіталу, максимальний розмір кредитів, гарантій, максимальний розмір залучених грошових вкладів, рефінансування тощо).

З метою створення надійності та стабільності банківської системи відповідно до ст. 17 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, визначено порядок ліцензування комерційних банків, які з моменту реєстрації набувають статус юридичної особи., тобто надання дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій.