Тема 7. Бюджет як центральна ланка фінансової системи України. Бюджетне право та бюджетні правовідносини

План лекційного заняття:

1. Поняття та значення бюджету для функціонування держави та територіальних громад.

2. Види бюджетів. Бюджет як економічна і правова категорія.

3. Ознаки, принципи формування та функції бюджету.

4. Поняття, предмет, метод та джерела бюджетного права.

5. Бюджетно-правові норми, їх види.

6. Бюджетні правовідносини.

1. Поняття та значення бюджету для функціонування держави та територіальних громад

Бюджет є невід'ємним атрибутом будь-якої держави, важливим інструментом реалізації економічної й соціальної політики.

Концепція бюджету, що її у XIX ст.майже всюди прийняв західний світ, була однією з низки реформ, таких як загальне виборче право, податки на прибутки громадян та корпорацій, підзвітність урядового апарату й про­грами соціального забезпечення.

Сьогодні бюджет є складовою будь-якої національної економіки.

Річний бюджет є серцевиною організації публічних фінансів, і повсякденні процедури ведення фінансових справ прямо залежать від нього. Він уособлює й пояснює фінансово-бюджетну політику уряду й те, як ця політика впливає на напрям і темпи зростання основних показників економіки, зокрема рівні цін, зайнятість і процентні ставки. Водночас обговорення бюджету і передують, є надзвичайно важливим засобом розроблення політики за участю громадськості, він ви­значає роль уряду в житті держави. Бюджетний цикл — організаційна основа контролю і впорядкування публічних фінансів, а також підвалина підзвітності всіх ланок уряду.

Бюджет в економічному розумінні становить сукупність грошових відносин між державою (територіальною громадою) і юридичними й фізичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу та подальшого використання централізованого фонду коштів, призначеного для забезпечення виконання державою (органом місцевого самоврядування) функцій, спрямованих на задоволення публічних інтересів.

За матеріальним змістом бюджет становить централізований фонд коштів держави або територіальної громади.

За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, в якому відбивається діяльність держави та місцевих органів. Його можна розглядати як розпис грошових доходів і видатків держави або територіальних громад. У такому розумінні бюджет посідає провідне місце у діяльності держави та органів місцевого самоврядування, оскільки визначає їх можливості та пріоритети, їх роль і форми реалізації закріплених функцій. Фактично бюджет відображає соціально-економічну, міжнародну, управлінську, оборонну та фінансову політику.

Політичне значення бюджету полягає в тому, що законодавчий орган своїм волевиявленням затверджує обсяг видатків та доходів бюджету на планований рік і в такий спосіб бере уряд під свій контрольⁱ.

Юридичне значення бюджету у вигляді нормативно-правового закріплення бюджетних повно­важень суб'єктів бюджетних відносин. Бюджет, затверджений на рівні закону (рішення органу місцевого самоврядування) на поточний бюджетний період, надає фінансовій діяльності орга­нів виконавчої влади обов'язкового характеру, оскільки приписи закону мають конкретно-адресний характер і зобов'язують ці органи їх виконувати. Закон про бюджет покладає на орган виконавчої влади обов'язок зібрати певну суму коштів і дозволяє витратити їх на фінансування видатків, пов'язаних із виконан­ням закріплених функцій.

Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що їх здійснюють органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п. 1 ч. 1 ст. 2).

Державному бюджету належить центральне місце в системі публічних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави. За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави. Головне призначення публічних фінансів - через різноманітні фінансові інституції сприяти успішному економічному й соціальному розвитку держави та місцевих громад, забезпеченню прав і свобод людини і громадянина. Досягають цього через методи й форми мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави та муніципальних органів влади і використання їх на розвиток економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання органів усіх ланок влади.

Сукупність зазначених форм і методів дістала назву фінансового механізму системи управління в державі. Від того, наскільки він досконалий, залежать темпи економічного й соціального розвитку, добробут громадян.

Тому, в сфері мобілізації, розподілу й використання публічних фондів коштів (а бюджет є яскравим прикладом таких фондів) дістає відображення бюджетна політика - діяльність органів державної влади щодо формування бюджету держави, його збалансування, розподілу й перерозподілу бюджетних ресурсів та забезпечення всеохопного контролю за їх використанням. Залежно від структури бюджетних видатків така політика має соціальне, економічне, військове спрямування тощо.

В Україні, згідно з Конституцією, бюджетна політика повинна мати соціально-економічне спрямування. Базуючись на нормах чинного законодавства, передусім Основного закону та Бюджетного кодексу, державна влада, втілюючи бюджетну політику, визначає засади бюджетного устрою країни та побудову її бюджетної системи, а також організацію міжбюджетних відносин.