
- •I. Попередня стадія експертизи
- •II. Аналітична стадія експертизи
- •2.1.2. Рельєф
- •2.1.3. Гірничо-геологічні умови
- •2.1.4. Водні об'єкти.
- •2.1.5. Грунти та їх характеристики.
- •2.1.6. Лісові ресурси.
- •2 1.7. Тваринний світ.
- •2.1.8. Населення і соціальна сфера.
- •2.1.9. Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту.
- •2.2.Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об'єми впливу.
- •2.2.1.Промислове виробництво.
- •2.2.2. Сільськогосподарське виробництво
- •2.2.3. Комунальне господарство
- •2.2.4. Транспорт
- •2.2.5. Енергетика
- •2.2.6. Рекреація
- •2.2.7. Туризм
- •2.3. Оцінка існуючого стану території.
- •2.4. Оцінка факторів впливу на компоненти природного середовища.
- •2.5. Прогнозні фактори та об’єкти антропогенного впливу на компоненти природного впливу.
- •2.6. Виявлення та формування екологічних проблем на території.
- •III. Збалансованість природного потенціалу територій з антропогенним навантаженням на неї.
- •3.1. Визначення ступення збалансованості щодо компонентів природного середовища.
- •3.1.1. Повітряний басейн
- •3.1.2. Водні ресурси.
- •3.1.3. Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і території в цілому.
- •3.1.4. Земельні ресурси.
- •3.1.5. Лісові ресурси.
- •3.1.5. Тваринний світ.
- •3.1.6. Населення та соціальна сфера.
- •3.1.7. Інтегрована (комплексна) оцінка стану природного середовища.
2.1.6. Лісові ресурси.
Лісистість області 20.4%, але нерівномірна. Якщо в північних районах Київського Полісся вона складає в середньому 44%, то на півдні та південному сході вона дуже низька – 1.2-1.5% (Яготинський, Згурівський райони).
За породним складом переважають шпилькові насадження (сосна) - 60%. Твердолистяні породи (дуб, ясен, граб) займають площу близько 27%, решту території займають м’яколистяні породи (вільха, тополя та ін.).
Загальний запас лісів обласного підпорядкування – 116.6 млн. м3, в тому числі стиглих і перестійних – 12.8 млн. м3.
Середній запас деревини на 1га становить: 204.0 м3 спілих і 284.0 м3 перестійних.
За екологічним і господарським значенням ліси області поділяються на першу і другу групи. До першої групи на площі 550.6 тис. га (73.8% від загальної площі) належать ліси , що виконують переважно природоохоронні функції. Друга група на площі 195.3 тис. га (260%) - ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. Всього лісів першої та другої групи, можливих для експлуатації, по області 294.9 тис. га, а 451.0 тис. га (60%) взагалі не включено в розрахунок головного користування , в тому числі захисні насадження – 254.9 тис.га та лісовий фонд зони відчуження 196.1 тис.га.
Згідно матеріалів лісовпорядкування середній приріст деревини на 1га покритої лісом площі за рік по області становить 4 куб.м. Враховуючи, що покрита лісом площа займає 572.0тис.га (77% від загальної площі лісового фонду), то загальний приріст деревини по області становить близько 2.3 млн. м3.
Відсоток використання річного приросту складає 36.7%, тобто більше однієї третини. Для порівняння: по Україні в цілому – 37%, Австрія – 77%, Угорщина – 75%, Німеччина – 81%, Швейцарія – 84%.
Згідно проектів лісовпорядкування, що затверджуються органами лісового господарства за погодженням з обласним держуправлінням екології та природних ресурсів, заготівля деревини по головному користуванню в лісах державних лісогосподарських підприємств та інших лісокористувачів щорічно проводиться в суворій звітності з розрахунковою лісосікою.
Київська обласна державна адміністрація розподіляє затверджені розміри лісосічного фонду за постійними лісокористувачами на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 518-р “Про затвердження розмірів лісосічного фонду та площі хвойних насаджень для заготівлі живиці на 2002 рік”.
На 2001 р. ліміт по Київській області затверджено в обсязі розрахункової лісосіки. Якщо врахувати, що в області на підставі висновків спеціальних комісій за участю спеціалістів лісовпорядкування, спеціалістів лісозахисту та охорони природи проводяться лісовідновні та суцільно-санітарні рубки (внаслідок впливу антропогенних, кліматичних та лісопатологічних факторів) в об`ємі 0.2-0.3 тис. га щорічно, об`єм лісовідновлення по області зараз проводиться в об`ємі біля 3.0 тис. га. Таким чином, зрубані площі повністю відновлюються з деяким перевищенням за рахунок не покритих лісовою рослинністю земель.
Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Це видно з вікової структури лісів:
- молодняки - 35.7%
- середньовікові - 45.9%
- пристигаючі - 11%
- стиглі, перестійні - 7.4%
Тому в Київській області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. По-перше, це велика доля лісів, виведених з розрахунку головного користування, в тому числі радіоактивно забруднені ліси відчуження ЧАЕС (де щорічно приростає біля 0.5 млн. м3 деревини), а також значна кількість лісів з різними категоріями захисності. По-друге, зростання в цих лісах долі спілих та перестійних насаджень (із зміною їх вікової структури). Це приведе до збільшення об`ємів суцільних рубок головного користування та рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства.
Крім того, потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Лісистість області (20.4%) відстає від оптимальної, особливо по зоні Лісостепу. Середня для цієї зони області становить 8.3% (рекомендована 19%). Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25 тис. га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41 тис. га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області.