- •I. Попередня стадія експертизи
- •II. Аналітична стадія експертизи
- •2.1.2. Рельєф
- •2.1.3. Гірничо-геологічні умови
- •2.1.4. Водні об'єкти.
- •2.1.5. Грунти та їх характеристики.
- •2.1.6. Лісові ресурси.
- •2 1.7. Тваринний світ.
- •2.1.8. Населення і соціальна сфера.
- •2.1.9. Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту.
- •2.2.Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об'єми впливу.
- •2.2.1.Промислове виробництво.
- •2.2.2. Сільськогосподарське виробництво
- •2.2.3. Комунальне господарство
- •2.2.4. Транспорт
- •2.2.5. Енергетика
- •2.2.6. Рекреація
- •2.2.7. Туризм
- •2.3. Оцінка існуючого стану території.
- •2.4. Оцінка факторів впливу на компоненти природного середовища.
- •2.5. Прогнозні фактори та об’єкти антропогенного впливу на компоненти природного впливу.
- •2.6. Виявлення та формування екологічних проблем на території.
- •III. Збалансованість природного потенціалу територій з антропогенним навантаженням на неї.
- •3.1. Визначення ступення збалансованості щодо компонентів природного середовища.
- •3.1.1. Повітряний басейн
- •3.1.2. Водні ресурси.
- •3.1.3. Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і території в цілому.
- •3.1.4. Земельні ресурси.
- •3.1.5. Лісові ресурси.
- •3.1.5. Тваринний світ.
- •3.1.6. Населення та соціальна сфера.
- •3.1.7. Інтегрована (комплексна) оцінка стану природного середовища.
2.1.2. Рельєф
Території Вишгорода притаманний погорбованийрельєф.Поверхня лесового пагорба, на якому сформувалось давнє місто, рівнинна, хвиляста, розчленована ярами і балками. Берегові схили Вишгородського пагорба і прилеглі до них збережені ділянки заплави Дніпра мають велику природну та історичну цінність.
На геологічному розрізі північного узбережжя зробленому зверху вниз можна простежити відклади четвертинного, неогенового і палеогенового періодів. В цих відкладах знаходяться дерново-підзолисті ґрунти (потужність 0,1—1,2 м), пісок, суглинок лесовидний сірувато-палевий (1—2 м), вишнево-червоні глини (3,0—5,8 м), пласти бурого вугілля (до 1 м) тощо. Також на території міста знаходяться поклади бурштину, які відносяться до прип'ятського басейну. Відомо, що він тут видобувався вже у XII столітті та використовувався майстрами при виробництві прикрас.
2.1.3. Гірничо-геологічні умови
На території області обліковується 309 родовищ і 3 об'єктів обліку (всього 312) з 11 видів різноманітних корисних копалин, з яких розробляється 94 родовищ і 1 об'єкт обліку.
У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. ЇЇ мінерально-сировинна база на 16,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди рідкісних металів, питні, технічні та мінеральні води.
Запаси торфу підраховані на 32 родовищах і складають 29,078 млн. т промислових категорій А+В+С1. Періодично розробляється 3 родовища із запасами 29,078 млн. т. З обліку Державного балансу виключено 22 родовища в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Видобуток торфу в 2009році склав 13тис. т. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо.
В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю із загальними запасами 1,285 млн. т. Одне родовище сапропелю розробляється. Видобуток сапропелю в 2009 р. не здійснювався.
Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території знаходиться 184 родовищ і 3 об'єкти обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. 57 родовищ та 1 об'єкт обліку розробляються.
Державним балансом враховано 5 родовищ кварцового піску для виробництва скла, які на даний час не розробляються. Найбільш перспективним до промислової розробки є Кодринське родовище, запаси якого складають 1,799 млн. т за категоріями А+В+С1. Враховуючи те, що родовище було розвідане в 1946-1950 рр. минулого століття, якісні властивості сировини потребують вивчення у відповідності до ДСТУ, які діють на даний час.
Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають 4844,75 тис.м3 промислових категорій А+В+С1. Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю на територію Київської області завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей.
Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного із запасами 141,03 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. До розробки залучено 15 родовищ, видобуток на яких в 2009 р. склав 1175,5 тис. м3.
Більшість родовищ каменю будівельного характеризуються невеликою кількістю розвіданих запасів, які не можуть забезпечити у повній мірі виробничі потужності кар'єрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість запасів розташована на високопродуктивних орних землях.
Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами. Видобуток глини для виробництва керамзитового гравію в 2009р. не проводився.
У достатній кількості область забезпечена будівельними пісками. На її території виявлено і розвідано 38 родовищ і 3 об'єкти обліку, де пісок розглядається як супутня корисна копалина у комплексі з основною.
На даний час розробляється 11 родовищ і 1 об'єкт облік, видобуток піску на яких у 2009 р. склав 977,5 тис. м3 (15,7 % від загального видобутку в Україні).
Цегельно-черепична сировина представлена 111 родовищами, запаси яких складають 188,118 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. На даний час в експлуатації перебуває 29 родовищ, видобуток на яких в 2009р. склав 80,622 млн. м3 (11,22 % від загального видобутку в Україні).
Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини.
Питні та технічні підземні води в Києві та Київській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 88 ділянках. У 2009 році розроблялось 33 ділянки.
Мінеральні і природні столові підземні води м. Києва і Київської област розвідані на 6 родовищах, з яких три розробляються.
Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів мінеральних вод складає 2682,0 м3/добу промислових категорій А+В+С1. Водовідбір в 2009 році становив 83,4 м3/добу.
Видобувалися радонові мінеральні води для бальнеолікування і природні столові води для розливу в пляшки.
Не розробляються Броварське родовище мінеральних лікувально-питних вод (віднесене до категорії рідкісних), Миронівська 2 ділянка Миронівського родовища радонових вод та Олександрійське родовище мінеральних лікувально-питних вод.
