
- •I. Попередня стадія експертизи
- •II. Аналітична стадія експертизи
- •2.1.2. Рельєф
- •2.1.3. Гірничо-геологічні умови
- •2.1.4. Водні об'єкти.
- •2.1.5. Грунти та їх характеристики.
- •2.1.6. Лісові ресурси.
- •2 1.7. Тваринний світ.
- •2.1.8. Населення і соціальна сфера.
- •2.1.9. Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту.
- •2.2.Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об'єми впливу.
- •2.2.1.Промислове виробництво.
- •2.2.2. Сільськогосподарське виробництво
- •2.2.3. Комунальне господарство
- •2.2.4. Транспорт
- •2.2.5. Енергетика
- •2.2.6. Рекреація
- •2.2.7. Туризм
- •2.3. Оцінка існуючого стану території.
- •2.4. Оцінка факторів впливу на компоненти природного середовища.
- •2.5. Прогнозні фактори та об’єкти антропогенного впливу на компоненти природного впливу.
- •2.6. Виявлення та формування екологічних проблем на території.
- •III. Збалансованість природного потенціалу територій з антропогенним навантаженням на неї.
- •3.1. Визначення ступення збалансованості щодо компонентів природного середовища.
- •3.1.1. Повітряний басейн
- •3.1.2. Водні ресурси.
- •3.1.3. Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і території в цілому.
- •3.1.4. Земельні ресурси.
- •3.1.5. Лісові ресурси.
- •3.1.5. Тваринний світ.
- •3.1.6. Населення та соціальна сфера.
- •3.1.7. Інтегрована (комплексна) оцінка стану природного середовища.
3.1.4. Земельні ресурси.
Поняття ступеня збалансованості у відношенні до земельних ресурсів необхідно розглядати з двох сторін: "зовнішній дисбаланс" (пов'язаний з відводом під урбанізовані території, промисловість, транспортні, енергетичні, комунікаційні, магістральні, енергетичні комунікації); "внутрішній дисбаланс" (який обумовлений деградацією грунтів від водної, вітрової ерозії, заболоченості, недостачі вологи, втратою поживних речовин, зниження вмісту гумусу, надмірним вмістом важких металів та пестицидів). Цілковите усунення зовнішнього дисбалансу "неможливе". Можна акцентувати увагу на стабілізації фактора (зменшення, заборона відводу земель під урбанізовані території). "Внутрішній дисбаланс" може і повинен бути усунений, при цьому критерієм збалансованості служить ступінь відповідності, якості грунтів до вимог існуючих нормативів (ГДК).
Критерієм збалансованості (незбалансованості) можуть виступати показники перезволоженості, засоленості, солонцюватості грунтів. Інтегруючим показником ступеня деградованості грунтів виступає збиток, що спричиняється суспільству через незбалансоване використання земельних ресурсів.
Далі визначаємо розміри збитків, спричинених від забруднення грунтів за допомогою емпіричних формул. Визначаємо характеристику і структуру деградованих і порушених земель за формою у вигляді таблиці.
Визначення комплексу заходів, реалізація яких дозволить запобігати деградаціїгрунтів або порушенню їх поверхні, кошторисні витрати, розрахунки капітальних вкладень, експлуатаційні витрати, терміни окупності та інше. Визначається за загальноприйнятими методиками. Як результат на картіпозначаються всі види порушень територій.
3.1.5. Лісові ресурси.
Визначивши характеристику лісів, їх якісну і флористичну складову, визначають супутні їм забруднення земельних та водних ресурсів і атмосферного повітря. Для цього проробляють такі дії:
• Визначають загальну лісистість, ступінь відхилення показника від оптимального;
• Визначається видова структура лісових ресурсів і встановлюються можливі відхилення;
• На карті показують контури можливих випадків деградації лісів, вирубки, ремонт лісового фонду, включно полезахисні лісосмуги, лісові масиви рекреаційного призначення та інше.Визначають можливі збитки і прибутки, пов'язані з використанням лісових ресурсів.Розглянути можливість заліснення під “енергетичні” ліси. Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.
3.1.5. Тваринний світ.
Визначають можливі збитки, що спричинені зникненням цінних мисливських та інших видів представників тваринного світу, а також видів, що занесені до Червоної книги. Це пов'язується з всіма видами антропогенного впливу. Зокрема, висвітлюються наступні питання:
1. Наявність видів тварин і птахів, особливо з Червоної книги, їх кількість.
2. Визначається загальна видова кількість всіх видів.
3. Визначаються можливі витрати і доходи, що пов'язані з веденням мисливського господарства.