
- •I. Попередня стадія експертизи
- •II. Аналітична стадія експертизи
- •2.1.2. Рельєф
- •2.1.3. Гірничо-геологічні умови
- •2.1.4. Водні об'єкти.
- •2.1.5. Грунти та їх характеристики.
- •2.1.6. Лісові ресурси.
- •2 1.7. Тваринний світ.
- •2.1.8. Населення і соціальна сфера.
- •2.1.9. Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту.
- •2.2.Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об'єми впливу.
- •2.2.1.Промислове виробництво.
- •2.2.2. Сільськогосподарське виробництво
- •2.2.3. Комунальне господарство
- •2.2.4. Транспорт
- •2.2.5. Енергетика
- •2.2.6. Рекреація
- •2.2.7. Туризм
- •2.3. Оцінка існуючого стану території.
- •2.4. Оцінка факторів впливу на компоненти природного середовища.
- •2.5. Прогнозні фактори та об’єкти антропогенного впливу на компоненти природного впливу.
- •2.6. Виявлення та формування екологічних проблем на території.
- •III. Збалансованість природного потенціалу територій з антропогенним навантаженням на неї.
- •3.1. Визначення ступення збалансованості щодо компонентів природного середовища.
- •3.1.1. Повітряний басейн
- •3.1.2. Водні ресурси.
- •3.1.3. Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і території в цілому.
- •3.1.4. Земельні ресурси.
- •3.1.5. Лісові ресурси.
- •3.1.5. Тваринний світ.
- •3.1.6. Населення та соціальна сфера.
- •3.1.7. Інтегрована (комплексна) оцінка стану природного середовища.
3.1.2. Водні ресурси.
Збалансованість природного потенціалу на території слід розглядати у двох аспектах:
1) кількісному (співвідношення між надходженням і витратою - ВГБ території);
2) в якісному (ступінь відповідності фізико-хімічних характеристик поверхневих і підземних вод до діючих нормативів, ГДК).
Основними джерелами, що формують потенціал забруднення водних ресурсів території є:
• промисловість;
• поверхневий стік (с/г угіддя, урбанізовані території);
• комунальне господарство.
Перелічені вище джерела забруднюють підземні води. З практики природоохоронної діяльності негативний вплив від джерел забруднення водного басейну проявляється на території, що значно віддалені від джерел. Для цього територію району ділять на басейни.
Для аналізу необхідно мати ВГБ. В реальних умовах збирається інформація про об'єми річкового стоку з кожної території, необхідно знати інформацію про корисну віддачу поверхневих вод, скиди стічних вод, об'єми відливу від гірничодобувної промисловості (якщо є), інформація про витратну і прибуткову статтю ВГБ.
ВГБ розраховують для технічних потреб і для питного водопостачання. З цією метою визначаються розрахункові і статистичні показники прибуткової і витратної статей ВГБ, а саме:
1. Об'єми річного природного стоку в межах кожної балансової ділянки (водозбірної території). Можливо використовувати класичну формулу з гідрології.
2. Об'єми річного стоку, що належать до певної річки за її меж.
3. Корисна віддача ставів, водойм, якщо такі є на території.
4. Загальний об'єм стічних вод всіх підприємств району, від с/г об'єктів (включаючи дренажні), комунальні – за матеріалами статистичної звітності (форма 2 - ТП водгосп).
5. Об'єми відливу з гірничодобувної промисловості.
Метою аналізу ВГБ є:
1. Визначення запасів поверхневих вод на рік 95% забезпеченості за матеріалами басейнових служб.
2. Визначити затверджені і незатверджені державними інстанціями запаси підземних вод (за матеріалами територіальних геологорозвідувальних служб).
3. Розраховуються об'єми води потрібні для задоволення господарсько - питних потреб населення району.
4. Визначити об'єми води для промисловості с/г виробництва, тощо.
На підставі порівняння наявних ресурсів води з об'ємами, що необхідні для споживання, робиться висновок про наявність або відсутність дефіциту води на території (особливо для питного водопостачання).
3.1.3. Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і території в цілому.
Вирішується в наступній послідовності:
1. По відношенню до водотоків, які надходять ззовні, необхідно мати об'єми забруднень, що заносяться (фонове).
2. Визначити об'єми забруднюючих речовин, що надходять в річкову мережу з території району, що надходить від об'єктів господарської діяльності (за інгредієнтами). Особливе значення та трудності виникають з показниками надходження пестицидів, так як джерела неорганізовані, надходження сезонне..
3. Визначаються об'єми забруднюючих речовин за інгредієнтами і в цілому, що виносяться за межі території.
На всіх басейнових ділянках на території визначаються збитки, що спричинені скидами забруднюючих речовин (водостоки, водоймища). Характерно відмітити дольову участь в загальній картині забруднення. Для водотоків, які проходять території транзитом необхідно визначити якісні показники на вході і виході території. За результатами порівняння визначають; концентрації, які присутні в воді, якість води, здатність до самоочищення, визначаються джерела скидів, концентрації забруднюючих речовин в контрольних створах у порівнянні з ГДК, потенціал до розширеноговикористання та інше.