2.6. Виявлення та формування екологічних проблем на території.

На території району спостерігається ряд проблем: екологічні (зменшення площі лісів, забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, втрати земель ); урбаністичні ( втрата земель через житлове та промислове будівництво, дороги, полігони, смітники); геологічні ( вітрова ерозія та підтоплення територій ); аграрні ( інтенсивне сільськогосподарське освоєння, зменшення природних територій ); електромагнітне забруднення ( радіостанції, лінії електропередач, вежі мобільного зв’язку тощо); забруднення автотранспортом та шумове забруднення.

Основними екологічними проблемами досліджуваної території є: забруднення атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів, забруднення грунтів важкими металами і радіонуклідами, скиди в водні об’єкти забруднюючих речовин, що не пройшли достатньої очистки, деградація грунтового покриву.

III. Збалансованість природного потенціалу територій з антропогенним навантаженням на неї.

Умовами екологічної рівноваги є:

• Відтворення компонентів природного середовища, яке забезпечує їх баланс.

• Відповідність ступення перетворюваності ландшафтів, враховуючи масштабами промислових, комунально – побутових забруднень НПС.

• Відповідність ступення біохімічної активності екосистем в межах окремих та всієї території.

• Відповідність рівня фізичної стійкості ландшафтів відповідно до рівня антропогенного навантаження.

• Баланс біомаси на порушених і слабо порушенних ділянках екосистеми.

Наявність в межах території першої і останньої умов може вважатися достатнім, щоб гарантувати здійснення інших умов екологічної рівноваги. Критеріями якості компонентів НПС є науково обгрунтовані нормативи, які регламентують максимально допустимий вміст не характерних для цього середовища речовин, які є забруднювачами. Узагальнюючим критерієм оцінки якості середовища виступають суспільно необхідні витрати потрібні для забезпечення нормативних умов їх функціонування.

3.1. Визначення ступення збалансованості щодо компонентів природного середовища.

3.1.1. Повітряний басейн

Забруднювачі повітряного басейну, в загальному випадку є великі міста, агломерації, підприємства, в яких розташована велика кількість підприємств та транспорт. На цій території розміщенні невеликі сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські об’єкти та інше. Вирішення питань пов’язане з використанням результатів, узагальнень, розрахунків концентрації речовини в атмосферному повітрі (ГДВ підприємств). Необхідно визначити валові викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря та збитки, які при цьому утворюються внаслідок господарської діяльності підприємств. При цьому необхідно мати інформацію про викиди промисловості, сільськогосподарського виробництва, комунального господарства, транспорту всіх видів та інших можливих підприємств.

За умови наявності повномасштабних даних використовується поінгредієнтна структура валових викидів шкідливих речовин в атмосферу, і їх поінгредієнтна доля збитків. У відносних величинах визначається площа території де забруднене атмосферне повітря певними показниками, що перевищують значення ГДК в приземному шарі. Така робота виконується графоаналітичним способом з використанням контурної карти, що використовується в курсовій роботі (масштаб карти вибираємо для зручності виконання робіт). Масштаб для міста 1:500, район 1:1000, сільський населений пункт 1:2000 14. Наносяться всі джерела забруднення підприємства, урбанізовані території, аеропорти, об’єкти с/г виробництва. Наносяться концентрації шкідливих речовин в приземному шарі, в долях ГДК. В одних випадках ізолінії з рівними значеннями можуть перетинатися, змикатися в межах певної території, віддзеркалюючи “острівний” характер забруднень. Подібне має місце за умови незначних відстаней між підприємствами і містами.

Через точки перетину ізоліній проводимо нову геометричну фігуру, яка визначає територію з рівнем забруднення більшим від ГДК в приземному шарі (ділянка, яка зазнала ефекту сумацій). Такі види робіт можна виконувати для кожної забруднюючої речовини.