2.4. Оцінка факторів впливу на компоненти природного середовища.

Одним з головних факторів, що визначають цінність окремих ділянок території району, є їх екологічний стан. Його оцінка здійснюється на основі визначення концентрації (інтенсивності дії) того чи іншого забруднювача в навколишньому середовищі і відображає екологічну якість території оціночних районів.

Екологічний стан території окремих ділянок району може бути виражений інтегральним індексом. Він компонує в собі показники дії різних екологічних факторів на якість території. Основними серед них можна назвати: рівень забруднення повітря, акустичне, електромагнітне та радіаційне забруднення території, забруднення води та грунту.

Не всі перераховані вище фактори піддаються достовірній кількісній оцінці в умовах району. Так, неможливо чітко ідентифікувати вплив рівня забруднення води (як підземних, так і наземних джерел) того чи іншого міського району на його екологічний стан в цілому. Пояснюється це невідповідністю в розташуванні джерел постачання води та місць її споживання.

Промисловість району розвинена, але все ж створює свій негативний вплив на середовище, оскільки здійснює викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище

Значних незручностей соціальній сфері району завдає комунальне господарство, яке за своїм технічним станом не може функціонувати не порушуючи санітарних вимог.

Катастрофічної шкоди якості середовища завдає транспорт, який є одним з головних забруднювачів атмосферного повітря, грунту, і водних ресурсів.

2.5. Прогнозні фактори та об’єкти антропогенного впливу на компоненти природного впливу.

В області станом на 1 січня 2011 року 736 суб’єктів взято на державний облік за потенційним обсягом викидів в атмосферне повітря.

Протягом 2010 року в атмосферу надійшло 269,0 тис.т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 2,3 тис.т або на 0,9% більше, ніж за 2009 році. У розрахунку на 1 км² території області припадає 9,6 т викинутих в атмосферу забруднюючих речовин, а на одну особу 156 кг.

Стуктура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення

	(% до загального обсягу)
2010 рік	2009 рік

У сумарній кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксидук азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 15,1 та 0,3 тис.т. Крім того, у атмосферу в 2010 році стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 10,8 млн.т діоксиду вуглецю, який впливає на зміну клімату.

Аналізуючи динаміку викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами, можна зробити висновок, що з 2000 по 2010 рік зростає обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Так, порівняно з 2000 роком, викиди в атмосферне повітря збільшились у 1,6 раза, тоді як порівняно з 2008 роком зменшились в 0,9 раза (таблиця 2.5.1.).

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Таблиця 2.5.1.

Роки	Викиди в атмосферне повітря, тис.т.			Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг	Обсяг викидів на одиницю ВРП
	Всього	у тому числі
		стаціонар-ними джерелами	пересувними джерелами
2000	167,501	80,793	86,708	6000	92,9	-
2005	170,103	73,037	96,717	6000	91,0	-
2006	201,937	108,312	93,625	7200	159,6	-
2007	251,371	93,35	158,021	8900	145,0	-
2008	289,830	107,374	182,456	10300	167,7	-
2009	266,714	101,884	164,830	9484	154,9	-
2010	269,0	106,8	162,2	9566	156,6	-

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1 км² території області склала 3,8 т небезпечних речовин, а на одну особу – 62 кг. Проте, в окремих районах ці показники значно перевищили середній рівень по області. Зокрема, у Обухівському районі обсяги викидів у розрахунку на 1 км² були більшими у 28,7 рази, а на одну особу – у 37,1 рази, Яготинському – відповідно у 2,9 та 4,1 рази. Підприємствами м.Обухів у розрахунку на 1 км² території було викинуто 41,3 т забруднюючих речовин, що перевищило середній показник по області у одинадцять разів.