1. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і течку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

2. Бісектрису куга між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю

3. Лінію між точкою перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з верхньою горизонталлю

84. Sulcus centralis (Rolandi) проектується за сіткою Кренлейна на:

1. Бісектрису кута між верхньою горизонталлю та лінією, з'єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

2. Лінію, з'єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

3. Лінію між точками перехрестя верхньої горизонталі з передньою та задньою вертикальними лініями

84. Granulationes arachnoidales (Pacchioni) - це похідні:

1. Durae matris encephali

2. Arachnoideae matris encephali

3. Piae matris encephali

84. При переломах basis cranii в межах fossae cranii aliterions кровотеча з носу та носоглотки виникає внаслідок пошкодження:

1. Vasorum etbinoidaüiun

2. Osiss frontalis

3. Ossis ethmoidalis

4. A. carotis intemae

Ш Co)poris ossis sphenoidaüs

84. При переломах basis cranii в межах fossae cranii mediae кровотеча з носу та носоглотки виникає внаслідок пошкодження:

1. Sinus cavernosi

2. Corporis ossis sphenoidaüs

3. Partis petrosae ossis temporalis et membranae

tympani

4. Vasorum. etlunoidalium

5. A. carotis intemae

84. При переломах basis cranii в межах fossae cranii mediae кровотеча крізь raealum acusticum externum виникає вваслідок пошкодження:

1. Corporis ossis splienoidalis

2. Partis petrosae ossis temporalis

3. Membranae tympani

4. Pavtis squamosae ossis temporalis

5. A. carotis intemae

9 !.. Вади розвитку neurocranii:

1. Мозкові ірижі

2. Краніостеноз

3. Макрогнагія

4. Гідроцефалія

5. Ранула

92. Місцева інфільтраційна анестезія при ПХО м’яких тканин neurocranii може доповнюватися блокадою nervorum:

1. Supraorbitalis

2. MaxtUaris

3. , Auricuiotemporalis

4. OccipitaKs majoris

5. Occipitalisminoris

92. ЧМТ поділяють на:

1. Закриті

2. Відкриті

3. Комбіновані

4. Поєднані

92. Закриті ЧМГ - це травми:

1. Без пошкодження cutis neuroeranii

2. З пошкодженням тільки cutis

3. З пошкодженням тільки cutis et ptiniculi adiposi

4. 3 Пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii

92. Відкритою ЧМТ вважають при ношкоджевні:

1. З пошкодженням тільки cutis et paniculi adiposi

2. З пошкодженням всіх шарів м’яких тканин neurocranii

3. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

92. Проникаючою ЧМТ вважають травму з пошкодженням:

1. 3 пошкодженням всіх шарів м’яких тканин neurocranii

2. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocraftii

3. М’яких тканин, якийсь з кісток та durae matris encephali

4. М’яких ткання, якийсь з кісток та всіх оболонок головного мозку

5. М’яких тканин, якийсь з кісток, всіх оболонок та речовини головного мозку.

92. Punctio comus anteriusus venlriculi lateralis в точці Кохера:

1. 4 ш уперед від suturae coronaiis та на 4 см ззовні від Іівеае medianae neurocranii

2. На 2 см уперед від suturae coronaiis та на 4 см ззовні від lincae medianae neurocranii

3. На 2 см уперед від suturae coronaiis no linesm medianam neurocranii

92. Точка Денді дня пункції comus posterius ventriculi lateralis знаходиться:

1. Ha 1,5 см вище protuberanliae occipitalis extemae та на 1,5 см вправо або вліво від liueae medianae neurocranii

2. На 3 см вище protuberanliae occipitalis extemae та на 3 см вправо або вліво від Ііпеае medianae neurocranii

3. На 2 см вище protuberanliae occipitalis extemae по liueam aiedianam ticnrocranii

4. Ha 3 см вище protuberanliae occipitalis extemae

92. Довга віс рани при ПХО м’яких тканин neurocranii повинна співпадати з (та):

1. Ходом galeae aponeuroticac

2. Напрямком судип м’яких тканин та нервів

3. В залежності від ділянки операції за ходом ліній натягування шкіри

4. В залежносте від розмірів та напрямку роз - ташування рани.

92. У якому напрямку йдуть судини м’яких тканин neurocranii:

1. По різному, в залежності від ділянки

2. Знизу вверх та радіально

3. В горизонтальному напрямку

4. Повздовж galeae aponeuroticae.

92. При проникаючих ранах neurocranii виконують:

1. ПХО рани м’яких тканин та кісткової рани

2. Ревізію оболонок, міжоболонних просторів, мозку

3. Зупинку кровотечі, видалення гематом

4. Видалеи вя пошкоджених частин мозку нейрохірургічною ложкою

5. Дренування spatii subduralis гумовими смужками

92. Остаточну зупинку кровотечі з a. meningeae mediae виконують шляхом: