- •Модуль 1 Змістовий модуль 1
- •Варіантах індивідуальної мінливості анатомічних структур та органів
- •Проекція анатомічних утворень на ділянки тіла
- •Розташування анатомічних утворень по відношенню оди© до одного в ділянці» яка розглядається
- •Можливість провести доступ та оперативний
- •Тугою пошаровою інфільтрацією м'яких тканин в ділянці операції слабким розчином анестетика
- •Видалення частини органа
- •Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба
- •Поперечно розсікати
- •Шви, які накладають на рану одразу після первинної хірургічної обробки
- •Справа від хірурга
- •І.В.Буяльський
- •Ділянка тіла людини, вивчення якої ведеться в прикладному аспекті 4 урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та співвідношення між ділянками
- •Створення штучного устя порожнистого органа
- •В.О. Караваев
- •Перпендикулярно
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили иа розрив
- •Calvariae - свода
- •Бісектрису куга між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •3 Пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii
- •З пошкодженням всіх шарів м’яких тканин neurocranii
- •Літування з прошиванням durae matris encephali
- •Олівекрунн
- •Резекцію пухлини
- •Висоти лиця до його ширини
- •Між ягодо palatogiossum та arcum palatopliaringenm.
- •Гематогенни.V.Facialis, VV. Ophshalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Mandibuiaris ra його гілки
- •Провідникова.
- •Нижньощелепну
- •Хейяопластику
- •Реплантата {прокип’яченого видаленого фрагмента mandibulae хворого)
- •Кінцевих гілок n. Facialis
- •Точку на рівні роті acustici ext та середини regionis temporalis
- •Від точки на рівні pori acustici externi до зовнішнього кута ока
- •Від середини marginis inferioris corporis mandibulae к внешнему куту ока…
- •Оголення a. Lingualis
- •Одразу за переднім краєм m. Sternocleidomastoidei - V. Jugularis interna, а. Carotis communis - медіальніше та попереду вени, я. Vagu s - позаду та між судинами
- •Другого - від m. Omohyoideo до bifurcatium carot
- •Підпід'язикові м'язи
- •Другого та третього
- •В клітковині між фасціальною та власного капсулами giandulae thyreoideae
- •Мають тісний зв'язок з a. Thireoidea superiore та thyreoidea inferiore за рахунок п-. Parathyreoideorum
- •Перехрест дихального та травного шляхів відбувається на рівні partis pharyngis:
- •Anulus lymphoideus pharyngis Pirogovi Waldeyeri розташовашій на рівні partis pharyngis:
- •В межах перехіду pharyngis в oesophagum
- •Parietis posterioris гортанно-пищевод. Перехіду
- •Підслизова оболонка
- •Spatium interaponeuroticum suprastemale сполучається з:
- •Паралельно та на 1-і ,5 см нижче marginis inférions corporis mandibulae
- •Поперечно, за шкірною складкою
- •Вище та паралельно claviculae
- •Поява кривошиї після дренування флегмони шиї з розріза по задньому краю m. Stemocleidomastoidei пояснюється пошкодженням під чає операції:
- •Під час розсічення задньої стінкя піхви m.Stemocleidomastoidei можливе пошкодження:
- •В проміжку між a. Thiroid.Superiorem та а. Lingualem, або-
- •Margo posterior m. Stemocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні corporis ossis hyoidei
- •При вагосимпатичній блокаді за Вишневським на шиї голку просувають у напрямку:
- •Processus transveri vertebrae зі зміною потім напрямку до corporis vertebrae
- •Трахеостомію на верхню, середню та нижню розподіляють за головною ознакою:
- •Місцем розсічення трахеї відносно isthmi glanduiae tbyreoideae
- •Anqulum cartilaginem thireoideae та середину fossaejuqularis
- •Клаптево, основою клаптя вниз
- •Комірцеподібно на 1.0-1,5 cm вшде incusurae juguiaiis
- •Пункції V. Stibclaviae
- •Розріз шкіри при досіупі до partis cervicalis oesophagi ведуть повздовж:
- •Меньша глибина рани
- •Двох рядів швів
- •Лімфогенно
- •Вище та латеральяіше
- •Границі між верхньою та середньою третинами marginis posterioris m, sternocleidom asto і dei
- •Сліпий мішок Грубера
Calvariae - свода
Basis oranii
Відростки durae matris encephali:
A Falx cerebri
Tentorium et falx cerebetli
Confluens sinuum
Diaphragma sellae
Cavum trigeminate
Dura mata- encephali кропоіюстпчшоть артерії:
Meningea anterior
Meningea superior
Meningea media
Meningea inferior
Meningeae posteriores
61 Falx cerebri містить:
А |
Sùium sagittalein superiorem |
В. |
Sinum sagittalem inferiorem |
С. |
Sinum rectum |
D. |
Sinum transversum |
Е. |
Sinum occipitalem |
62. |
Falx cerebelli містить: |
А. |
Sinum transversum |
В. |
Sinum occipitalem |
С. |
Sinum sigmoideum |
D. |
Sinum sagittalem inferiorem |
Е. |
E. Sinus petrosus inferior |
63. |
Біля sellae turcicae розташовані: |
А |
Sinus petrosus superior |
В. |
Sinus cavernosus |
С. |
Sinus intercavemosus |
D, |
Sinus petrosus inferior |
Е. |
Confluons simumi |
64. |
Confluens sinuum - це з’єднання: |
А. |
Sinus sigmoidei |
В. |
Sinus transversi |
С. |
Sinus sagittalis superioris |
D. |
Sinus occipitalis |
Е. |
Siuus recti |
65. |
До confluentis sinuum кров поступає з: |
А. |
Sinus transversi |
В. |
Sinus occipitalis |
С. |
Sinus sagittalis superioris |
D. |
Sinus sagittalis inferioris |
Е. |
Sinus recti |
66. |
У відтоці кропі з confluentis aiiiuum задіяні; |
А. |
Sinus petrosus superior |
В. |
Sinus petrosus inferior |
С. |
Sinus transversus |
D. |
Sinus cavernosus |
Е. |
Sinus sigmoideus |
67 |
. Орієнтиром для знаходження confluentis |
Sinuum - Стока може служити: |
|
А. |
Sella turcica |
В. |
Foramen magnum |
С. |
Protuberantia occipitalis interna |
D. |
Ala major ossis sphenoidalis |
Е. |
Foramen lacerum |
У відтоці крові з sinu cavermoso задіяні:
Sinus sphenoparietal is
V. cerebri magna
Sinus petrosus inferior
Sinus petrosus superior Б. Sinus sagittalis inferior
В sinus cavernososus проходить:
A. cerebri anterior
A. cerebri media
A. carotis interna
H. opticus
V. cerebri magna
В стінці sinus caveniosi розташовані:
H. abducetis
N. oculoinotorius
N. trochlearis
N. facialis
N. opticus
A. meningea media в cavitatcm crimii попадає крізь foramen:
Spinosum
Ovale
Rotnndum
Lacerum
Fissura orbitalis superior
Яка з cisternarum subarachnoidalium має найбільше практичне значення?
Chinsmatis
Fossae lateralis cerebri
Interpeduncularis
Cerebellomediillaris
Cisterna cerebellomedullaris безпосередньо сполучається з:
VentriculoIV
Ventriculo III
Ventriculo lateraü, comu anterior
Ventriculo lateraü, comu inferior
Ventriculo laterali, comu posterior
Cisterna cerebellomcdullaris сполучається з ventriculo quarto крізь:
Apertuiam medianam (Magendie)
Foramen interventriculare (Monro)
Apeituram lateralem (Luscbkae )
Aquaeductus cerebri.
Plexus choroideus - це похідні:
Durae matris encephali
Arachnoideae matris encephali
Piae matris encephali
Liquor cerebrospinalis міститьоя між оболонками:
Duram matrem encephali
Arach noidcam matrem encephali
Piam matrem encephali
Liquorein cerebrospinalcm отримують нри пункції:
Епідурального простору
Субдурального простору
Субарахіїоідальноґо простору
Comus anterius ventriculi lateralis
Comus posterius ventriculi lateralis
Circulus arteriosus cerebri ( Willisi) формується гілками артерій:
Carotis intemae
Carotis extemae
Vertebralium
Maxillaris
Ophthalmicae
Які гілкн a. carotis intemae приймають участь у формуванні circuli Willisi?
A. |
Cerebri posterior |
В. |
Cerebri media |
C. |
Cerebri anterior |
D. |
Coramunican posterior |
E. |
Communicans anterior |
80. |
Які гілки a. basilaris приймають участь у |
формуванні circuli Willisi? |
|
A. |
Cerebri media |
B. |
Cerebri anterior |
C, |
Cerebri posterior |
D. |
Communicans posterior |
E. |
Communicans anterior |
81. Circulus Willisi частіше розірваний (відсутні |
|
aa. communicantes) у: |
|
A. |
Доліхоцефалів |
В. |
Брахіцефалів |
C. |
Мезоцефалів |
82. |
Ventriculus lateralis з ventriculo III сполучає: |
A. |
Apcrtura mediana |
B. |
Foramina interventricularia |
C. |
Apertnrae laterales |
D. |
Aquaeductus cerebri |
83. |
Vemriculus tetrius з ventriculo IV сполучає: |
A. |
Foramina interventricularia |
B. |
Apertura mediana |
C. |
Aqueductus cerebri |
D. |
Aperturae laterales |
При ЧМТ кров частіше скупчується в межах більш глибших борозен:
Precenfrali
Centrali
Fissura laterali (Syivii)
Postceatrali
lntraparietali
Fissura lateralis (Sylvij) проектується за схемою Кренлейна на: