
- •Модуль 1 Змістовий модуль 1
- •Варіантах індивідуальної мінливості анатомічних структур та органів
- •Проекція анатомічних утворень на ділянки тіла
- •Розташування анатомічних утворень по відношенню оди© до одного в ділянці» яка розглядається
- •Можливість провести доступ та оперативний
- •Тугою пошаровою інфільтрацією м'яких тканин в ділянці операції слабким розчином анестетика
- •Видалення частини органа
- •Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба
- •Поперечно розсікати
- •Шви, які накладають на рану одразу після первинної хірургічної обробки
- •Справа від хірурга
- •І.В.Буяльський
- •Ділянка тіла людини, вивчення якої ведеться в прикладному аспекті 4 урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та співвідношення між ділянками
- •Створення штучного устя порожнистого органа
- •В.О. Караваев
- •Перпендикулярно
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили иа розрив
- •Calvariae - свода
- •Бісектрису куга між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •3 Пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii
- •З пошкодженням всіх шарів м’яких тканин neurocranii
- •Літування з прошиванням durae matris encephali
- •Олівекрунн
- •Резекцію пухлини
- •Висоти лиця до його ширини
- •Між ягодо palatogiossum та arcum palatopliaringenm.
- •Гематогенни.V.Facialis, VV. Ophshalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Mandibuiaris ra його гілки
- •Провідникова.
- •Нижньощелепну
- •Хейяопластику
- •Реплантата {прокип’яченого видаленого фрагмента mandibulae хворого)
- •Кінцевих гілок n. Facialis
- •Точку на рівні роті acustici ext та середини regionis temporalis
- •Від точки на рівні pori acustici externi до зовнішнього кута ока
- •Від середини marginis inferioris corporis mandibulae к внешнему куту ока…
- •Оголення a. Lingualis
- •Одразу за переднім краєм m. Sternocleidomastoidei - V. Jugularis interna, а. Carotis communis - медіальніше та попереду вени, я. Vagu s - позаду та між судинами
- •Другого - від m. Omohyoideo до bifurcatium carot
- •Підпід'язикові м'язи
- •Другого та третього
- •В клітковині між фасціальною та власного капсулами giandulae thyreoideae
- •Мають тісний зв'язок з a. Thireoidea superiore та thyreoidea inferiore за рахунок п-. Parathyreoideorum
- •Перехрест дихального та травного шляхів відбувається на рівні partis pharyngis:
- •Anulus lymphoideus pharyngis Pirogovi Waldeyeri розташовашій на рівні partis pharyngis:
- •В межах перехіду pharyngis в oesophagum
- •Parietis posterioris гортанно-пищевод. Перехіду
- •Підслизова оболонка
- •Spatium interaponeuroticum suprastemale сполучається з:
- •Паралельно та на 1-і ,5 см нижче marginis inférions corporis mandibulae
- •Поперечно, за шкірною складкою
- •Вище та паралельно claviculae
- •Поява кривошиї після дренування флегмони шиї з розріза по задньому краю m. Stemocleidomastoidei пояснюється пошкодженням під чає операції:
- •Під час розсічення задньої стінкя піхви m.Stemocleidomastoidei можливе пошкодження:
- •В проміжку між a. Thiroid.Superiorem та а. Lingualem, або-
- •Margo posterior m. Stemocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні corporis ossis hyoidei
- •При вагосимпатичній блокаді за Вишневським на шиї голку просувають у напрямку:
- •Processus transveri vertebrae зі зміною потім напрямку до corporis vertebrae
- •Трахеостомію на верхню, середню та нижню розподіляють за головною ознакою:
- •Місцем розсічення трахеї відносно isthmi glanduiae tbyreoideae
- •Anqulum cartilaginem thireoideae та середину fossaejuqularis
- •Клаптево, основою клаптя вниз
- •Комірцеподібно на 1.0-1,5 cm вшде incusurae juguiaiis
- •Пункції V. Stibclaviae
- •Розріз шкіри при досіупі до partis cervicalis oesophagi ведуть повздовж:
- •Меньша глибина рани
- •Двох рядів швів
- •Лімфогенно
- •Вище та латеральяіше
- •Границі між верхньою та середньою третинами marginis posterioris m, sternocleidom asto і dei
- •Сліпий мішок Грубера
Повздовж galeae aponeurotica«
В різних напрямках - в залежності від ділянки
Знизу вверх та радіально
її
В яких шарах regionis frcmtoparietpoccipitalis € більше умов для обмеження запального процесу або гематини?
Paniculo adipose
Б. Spatio subaponeurotico
С. Tela subpericraniа
Чому пошкодження laminae intemae calvariae при ЧМТ більш значне, чим laminae extemae?
Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили иа розрив
Lamina iuteraa при ЧМТ прогинається за меншим радіусом l'a зазнає дію сили на розрив
Lamina interna значне* тонша ніж lamina externa
У яких шарах regionis frontoparietooccipitalis є умови для розвитку запального процесу як флегмони?
А. Ралі cul о adiposo
S patio subaponeurotico
Tela subpericrania
Запалення якого шару клітковини rcgio temporalis може ускладнитися запаленням corporis adiposum buccae?
Paniculiadiposi
Spatii interaponeurotici
Spatii subaponeurotic!
Венозна система neurocranii поділяться на вени :
Extracraniale
Diploicae
Intracraniale
Circulus Willis!
Circulus venosus (sinus сігсиїагіз) Ridlei.
Що з’єднує підсистеми (яруси) вен neurocranii?
Vv. diploicae
Vv. emisariae
Vv. cerebri
Sinus durae matris
Найбільше значення у виникненні внутрішньочерепних ускладнень при запальних процесах м’ягки\ тканин regionis frontoparietooccipitalis мають:
Vv. diploicae
Vv. emisariae
Vv. cerebri
Sinus durae matris
Nodi lymphoidei capitis
Найбільші vv. опіімпііш г и ділинклх
Mastoidca
Temporal!
Occipital!
Parietali
В якому шарі regionis frontoparietooccipitalis скупчилася кров, як що гематома не мae чітких границь?
Paniculo adiposo
Spatio subaponeurotico
При виникненні у якому шарі regionis frontoparietooccipitalis гематоми різко обмежені?
Paniculo adiposo
Spatio subaponeurotico
Tela subpericrania
При пораненні м'яких тканин regionis temporalis можуть пошкоджуватися:
Vasa temporalia superficial!*
Truncus nervi facialis
N. auriculoteraporalis
Aa. temporalcs profundae
A. meningea media
N. auriculotemporaiis - це гілка нерва :
Faciali
Maxi I lari
Mandibulari
Opbthalmici
Accesorii
Закриті травми regionis temporalis вважаються небезпечними за рахунок можливого пошкодження, насамперед, артерії:
Temporalis superiidalis
Temporalium profundnrum
Meningeae anterioris
Meningeae mediae
Cerebri mediae
Стовбур a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейка на місце перетину:
Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Середньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Середньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Ramus frontalis a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на міоце перетину:
А. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю О. Середньої вертикалі з верхньою
горизонталлю Б- Середньої вертикалі з нижньою горизонталлю
Ramus роsteгіог а.mening.med. за схемою Кренлейна проектується на місце .перетину:
Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Задньої вертикалі з верхньою горизонталлю
Середньої вертикалі з верхньою горизонталлю
0. Середньої вертикалі з нижньою горизонталлю Б. Передньої вертикалі з задньою горизонталлю.
При пораненні м'яких тканин геконів оссірйаШ можуть пошкоджуватися:
Уаяа оссіріїаііа
Уаяа апгісиїагіа розіегіога
N. аішсиІоІетрогаІІБ О. N. аигісиїагів ро&егіог Б. N. оссірйа!і$ таіог
Трепанацiй. трикутник procesus mastoideus описаний:
Креалейном
Шипо
Бурденком О. ГІоленовим:
Е, Бобровим.
ГІри доступі в межах трикутника Шипо при мастоїдитах необхідно бачити:
Апігшп іяа&оісіеііт
Айіічіт асі аігітт
Т«Ьат аисШіуатп
І). Сауйаіет їутрапит
Е. МетЬгапаш іутрапісат
Передня границя трикутника Шино:
Маг§о ро8(егіог рогі асизгісі ехіеті
Маг§о апіегіог рогі асиайй ехіеті
8ріпа зирга теаґит X). РГ0СЄ881Ї$ 8ІуІО!<ІЄи8
Е. Ьіпеа ЬогізоніаІІБ на різні агсдо ^отаїіеі.
Задня границя трикутника Шипо:
Магйо розіегіогт; 6!епіос1еі(1ота8ІоісІеі
Сгіstа mastoidea
8ріпа зирга теайіт
О. Ьіпеа Ьотіво^аНв на рівні агсиз 2у§отайсі
Е. Ма^о атегіог рогі асшіісі ехіегпі.
Верхня границя трикутника Шипо:
Ерта Бирга тсаШш
Ідпеа temporaHs
Ма^о шГегіог рогі асиБіісі ехіегпі О. Стіа таБІоі<іеа
В.Linea horizontalis на рівні arcus zygomaticus
Границі трикутника Шипо:
Ьіпеа ігогіБої^аЬ« на рівні агсш я^ошайсі —
:верхня
Ілпеа (етрогаїіа - верхня
Сгї&а гааз?оісіеа - задня
О. Вертикальна лінія на рівні та^іпія ро^егіош рогі аси&ісі ехіеті еі йрінае зирга теаіит до арісет ргосе5§ив та&оі<Іеі - передня
Е. Сгійа тазїоісіеа - передня
Варіанти будови ргосевБиз тавюісіеі:
Пневматичний
Склеротичний
Гі пертрофічний В. Губчастий
Е. Атрофічний
При виході за межі передньої границі •:
трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити: ;
Мєсйіші асі^Нсшп ехіетшп
Сапаїет пет іасіаіі»
Мсгушп Гасіаіет
І). Сапаїет Іутращсат
Е. Кесс^ігт еріїушрайістп
При виході за межі верхньої границі трикугиика Шипо під час трепанації монша ушкодити:
'^теи Іутрапиш
КесезБит еріїутрапісит
Рагіеіет Бирегіогега теаїш асшіісі ехіегпі
О. N. ашісиїагет ро^егіогет ■
Б. 8іпит сдоешозит'
При виході за межі задньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна • ушкодити:
А. оссірйаіет
А. аигісиїагеш posteгioгem
Sinum occipitaleum
О. 8іпит оссіріїаіега
Б. N. оссіріїаіет таіогет
5 і. В межах ГояБае сгапіі аиіегіогіз розташовані:
Сгі^а з;аНі
Рогатад саесиш
Рогатеп Бріоозит
О. Рі^дга огЬііаІіа Бирегіог
Е. Рогатеп гоШпсішп
52. |
В межах fossae егаліі mediae розташовані: |
A |
Canalis opticus |
B. |
Fissura orbitalis superior |
C. |
Poras aousticus iutentus |
D. |
Foramina: rotundum, ovale, spinosiun |
E. |
Foramen iacermn |
53. |
В межах fossae cranii posterior is розташовані: |
A. |
Foramen magnum |
B. |
Canalis hypoglossus |
C. |
Foramen lacenira |
D. |
Foramen jugul are |
E, |
Poms aousticus intemus |
54. |
В межах ossis etbmoidalis проходять: |
A. |
V. emissaria foraminis caeci |
B. |
Nn. Olfaetorii |
C. |
N. etbmoidalis anterior |
D. |
Aa. ethmoidales |
E. |
N. opticus |
55 |
. Розповсюдженню запального процесу з |
порожнини носа в передаю черепну ямку сприяє:
V. emissaria foraminis caeci
N. opticus
№. olfaetorii
Vv. ophtalmicae Є. Hiatus maxillaris.
Запальний процес в fossam craniam mediam може переходити з:
Cavitatis orbit ae
Auris mediae
Sinuum paranasalium
Cavitalts oris
Cavitatis nasi.
Запальний процес в fossa crania posteriori може виникати як ускладнення при:
Мастоїдитах
Середніх отитах
Внутрішніх отитах
Паротитах
Ретробульбариих абсцесах
Hematoma epiduralis четіше виникає при переломах: