6. Особливості проведення очної ставки з участю обвинувачених.

Відповідно до вимог ст. 172 КПК, слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, у показан­нях яких є суперечності.

Процесуальний порядок проведення очної ставки регламен­тується статтями 173, 304 КПК. Не всі науковці вважають, що мстою очної ставки є лише усунення суперечностей у показан­нях раніше допитаних осіб.

Так М. М. Михеєнко та А. Я. Дубинський вважають, що ме­тою очної ставки є не усунення суперечностей, а перевірка правдивості раніше одержаних показань. Видається за доцільне об'єднати обидва підвиди і конкретними завданнями очної ставки вважати:

• усунення суперечностей у показаннях раніше допитаних осіб;

• перевірку правдивості раніше одержаних показань, а також усіх інших зібраних у справі доказів;

• викриття неправди;

• усунення добросовісної помилки, самообмови;

• викриття інсценувань чи обмови одного допитуваного іншим.

Реалізація ж усіх цих завдань, з урахуванням особливостей обставин розслідуваної події, сприятиме досягненню єдиної ме­ти - встановленню дійсного стану речей та прийняття у справі правильного рішення.

Очну ставку може бути проведено між двома допитаними раніше свідками, свідком і обвинуваченим, або підозрюваним; між двома обвинуваченими чи підозрюваними очна ставка про­водиться і в суді.

Класифікація очної ставки.

1. За віком: а) за участі повнолітніх; б) за участі неповноліт­ніх; в) за участі осіб похилого віку.

2. За процесуальним статусом: а) між свідками; б) між потер­пілими; в) мДж свідком і потерпілим; г) між обвинуваченими (підозрюваними); д) між свідком і обвинуваченим (підозрюва­ним); е) між потерпілим і обвинуваченим (підозрюваним).

3. За послідовністю проведення: а) первинні; б) повторні.

4. За обсягом: а) основна; б) додаткова.

5. За характером слідчої ситуації: а) за умов конфліктної си­туації; б) за умов безконфліктної ситуації.

6. За складом додаткових учасників: а) без участі третіх осіб; б) за участі третіх осіб.

7. За місцем проведення: а) в кабінеті; б) в іншому місці. Головними характеристиками очної ставки є:

• єдність предмета (особи допитуються з одних обставин);

• єдність об'єкта (очна ставка - це процес неперервного по­рівняння показань двох одночасно допитуваних осіб);

• єдність часу (допит двох осіб здійснюється за їхньої при­сутності протягом слідчої дії);

• єдність місця (особи допитуються в одному місці);

• допитувані повинні бути поставлені у рівні умови спри­йняття запитань слідчого і показань один одного;

• єдність документування (процедура очної ставки фіксує­ться в одному протоколі слідчої дії).

Порівняно зі звичним допитом психологічна атмосфера очної ставки зазвичай є складнішою.

Це обумовлено самим фактом участі іншого допитуваного, емоційною напруженістю через можливість бути викритим у неправді, почуттям страху за свої правдиві показання або не­зручність за брехню.

Практично очна ставка так чи інакше завжди проходить у конфліктній ситуації, хоча гострота конфлікту може бути різ­ною: від очевидної ворожості до звичного спору щодо правиль­ності того чи іншого твердження.

Як уже наголошувалося, тактика очної ставки має завданням усунути суперечності в показаннях осіб.

Однак завдання і мети цієї слідчої дії можна досягнути ли­ше в тому разі, якщо суперечності усунуто саме з використан­ням правдивих показань, тобто таких, які дійсно і достовірно відображають реальність.

Але треба мати на увазі й можливі негативні результати та­кого допиту, коли один із учасників очної ставки, який раніше давав правдиві показання, міняє їх на неправдиві або навмисно, або під впливом іншого учасника очної ставки.

Подальшим негативним моментом очної ставки може бути зміпсиня показань обома учасниками і давання ними нових, також неправдивих, показань, але вже не суперечливих між собою.

Вирішуючи питання про доцільність проведення очної став­ки, слідчий повинен враховувати суттєвість суперечностей у показаннях допитуваних, можливість настання небажаних (не­гативних) наслідків від цієї слідчої дії.

Коли суперечності можна усунути іншими засобами і з мен­шим тактичним ризиком, то від очної ставки краще відмовитися.

Періодизація до очної ставки нагадує періодизацію допиту:

1. Підготовча стадія.

2. Стадія проведення очної ставки. Підготування до очної ставки охоплює такі моменти:

- вибір моменту (часу) проведення слідчої дії.

Очну ставку доцільно проводити тоді, коли слідчий досто­вірно знає, які з показань відповідають дійсності.

Від цього залежать тактична лінія, послідовність ставлення запитань учасникам очної ставки.

Водночас зволікання з проведенням очної ставки може при­звести до того, що вона втратить характер раптовості, який значною мірою забезпечує успішність її проведення;

• між якими особами буде проведено очну ставку та аналіз взаємовідносин між ними. Це необхідно для визначення мож­ливої лінії поведінки між ними, впливу один на одного, оцінки ймовірності зміни показань одним із учасників в інтересах ін­шого тощо;

• визначення предмета очної ставки, тобто, які саме супе­речності треба усунути, що потрібно з'ясувати;

• визначення змісту і формулювання запитань допитуваним;

• черговість допиту на очній ставці, тобто кому надавати можливість першому відповідати на запитання. Є такі рекомен­дації щодо визначення першого серед допитуваних на очній ставці осіб:

а) за загальним правилом першим допитують того учасника, тобто ставлять йому першому те чи інше запитання, коли:

• на думку слідчого, він давав на попередніх допитах правди­ві показання;

• один із учасників на допиті підтверджував певний факт, а інший його заперечував, тоді першим допитувати доцільно са­ме того, хто поводив себе позитивно;

• один із допитуваних викривав у своїх показаннях іншого, тоді на очній ставці його доцільно допитувати першим;

б) першим доцільно допитувати того, хто дає неправдиві по- казання, тоді, коли:

• слідчий твердо переконаний, що правдивий учасник буде дотримуватися раніше даних показань і зможе дати більш аргу­ментовані показання, вислухавши першого;

• коли можна припустити, що показання недобросовісного сильно обурять добросовісного, і той повідомить додаткові відомості, і навіть зможе примусити недобросовісного казати правду;

• далі необхідно підготувати докази та матеріали справи, котрі можуть бути потрібними під час очної ставки;

• з'ясувати, які потрібно буде застосувати тактичні прийоми у поєднанні з вибором місця проведення слідчої дії та порядку виклику на неї учасників очної ставки.

Слідчий повинен забезпечити психологічну готовність учас­ників до проведення очної ставки, якої особливо потребують по­терпілі та свідки, які вперше залучаються до сфери криміналь­ного процесу і можуть неадекватно зреагувати на спілкування з підозрюваним чи обвинуваченим, внаслідок чого мети очної ставки не буде досягнуто; в необхідних випадках, для уточнення і деталізації показань осіб, у яких є суперечності, слідчий може їх додатково допитати перед проведенням очної ставки.

Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий по черзі пропонує кожному з допитуваних дати показання про обстави­ни, щодо яких виявлено істотні суперечності. Допит здійснює­ться за кожним суперечливим епізодом окремо, з дотриманням певної послідовності їх дослідження.

Порядок проведення очної ставки:

• запросивши до кабінету, слідчий повідомляє мету виклику;

• на самому початку свідка і потерпілого попереджають про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, а свідка - ще й за відмову з дотриманням вимог ст. 691 КПК;

• слідчий з'ясовує, чи знають учасники один одного, та їхні стосунки - від якого часу, за яких обставин тощо;

• далі слідує пропозиція слідчого щодо особи, визнаної як пер­ша, дати показання з тих обставин, які є об'єктом суперечностей;

• слідчий з'ясовує в іншого допитуваного, чи підтверджує той почуті показання, уточнює їх новими запитаннями;

• якщо другий допитуваний заперечує почуті показання, слідчий ставить запитання особі, яка відповідала першою, чи наполягає вона на своїх показаннях;

• слідчий з'ясовує, чи мають допитувані запитання один до одного. Якщо мають, тоді з дозволу слідчого можуть їх постави­ти і отримати відповідь, а інколи з тактичних міркувань слідчий може відвести озвучене запитання;

• слідчий з'ясовує причину змін раніше даних показань, як­що хтось із допитуваних на очній ставці змінив їх. Утім, причи­ну такої зміни може бути з'ясовано і після очної ставки, через проведення повторного допиту;

• складається протокол слідчої дії (про це згодом).

У ході проведення очної ставки слідчий повинен уважно сте­жити і спостерігати за поведінкою допитуваних з метою фікса­ції їхньої реакції на поставлені запитання, запобігання мож­ливій змові між ними або небажаного впливу одного з них на іншого.

Якщо перебіг очної ставки вийшов з-під контролю слідчого, її необхідно негайно зупинити або перервати.

У випадку, коли у проведенні очної ставки беруть участь інші особи (захисник, спеціаліст, педагог, представник тощо), вони з дозволу слідчого можуть ставити запитання кожному з допитуваних.

Тактика очної ставки має специфіку, якщо вона пов'язана з:

• розширеним складом її учасників;

• ускладненим інформаційним обміном;

- сильним психологічним впливом учасників очної ставки один на одного;

• зниження рівня прогнозу слідчого;

• можливістю зміни показань;

• підвищеним ступенем тактичного ризику.

Під час очної ставки можуть виникати дві найрозповсюдже-ні ситуації:

• безконфліктна, коли суперечності в показаннях є наслід­ком добросовісних, ненавмисних помилок одного чи обох допи­туваних, які обумовлені природою формування свідоцьких по­казань;

• конфліктна, коли показання одного чи обох учасників є завідомо неправдивими.

Тактичними прийомами очної ставки, що рекомендується застосовувати для усунення суперечностей, які виникли вна­слідок завідомо неправдивих показань, є такі:

• використання показань організаторів чи найбільш актив­них учасників злочинних діянь, які щиросердно визнали свою вину у вчиненні злочинів;

• поділ предмета очної ставки на декілька епізодів (спірних питань) і поетапне з'ясування кожного з них із використанням не тільки показань допитуваних, а й інших доказів (документів, речових доказів, висновків експертів, протоколів слідчих дій тощо);

• повторні очні ставки;

Деталізація обставин, що підлягають установленню на очній ставці, що сприятиме виявленню внутрішніх супереч­ностей у показаннях недобросовісного учасника, отриманню найбільш повних та аргументованих показань від недобросовіс­ного і спонукати його до дання правдивих показань.