
- •Міністерство праці та соціальної політики України Організація реабілітаційних заходів у центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів Методичний посібник
- •Частина 1 Організація соціальної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1. Загальні положення та визначення термінів
- •1.9. Індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда включає:
- •1.10. Індивідуальний сімейний план реабілітації та розвитку дитини – головний документальний збірник, що поєднує в собі:
- •1.12. Форми інтеграції дітей-інвалідів до навчальних закладів :
- •2. Заходи із соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •Перший етап : соціальна діагностика
- •1. Соціальна діагностика дитини-інваліда
- •2. Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків
- •2.1. Соціальні характеристики родини й батьків дитини-інваліда включають інформацію про:
- •4.2 Оцінка обмеженості здатності до спілкування
- •4.3 Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку
- •4.5 Оцінка обмеженості можливості до пересування
- •4.6. Оцінка обмеженості можливості до оволодіння знаннями включає:
- •5. Педагогічна діагностика дитини-інваліда
- •5.1. Педагогічна діагностика передбачає:
- •Другий етап: соціальна реабілітація
- •1.4. Програма соцiально-побутової реабiлiтацiї передбачає формування в дітей з обмеженими можливостями здоров'я побутових навичок та включає:
- •2.2. Бiблiотекотерапiя
- •2.4. Музикотерапія:
- •2.5. Iгрова терапія:
- •Третій етап: визначення результатів соціальної реабілітації
- •1.1 Оцінка обмеження здатності дитини до самообслуговування:
- •1.2. Оцінка обмеженості здатності до спілкування
- •1.3. Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку
- •1.5. Оцінка обмеженості можливості до освіти включає:
- •1.6 Оцінка обмеженості можливості до пересування
- •1.7 Оцінка соціальної реабілітації
- •1.8. Організація соціального патронажу
- •Частина 2 Організація психологічної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1.Загальні положення
- •2. Заходи із психологічної реабілітації дітей – інвалідів
- •Перший етап: діагностика психологічного розвитку дитини-інваліда
- •1. Психодіагностика дитини – інваліда
- •1.1 Принципи проведення психологічного обстеження:
- •1.2. Методи психодіагностики дитини - інваліда:
- •1.4. Анкетування батьків.
- •Другий етап: психологічна корекція
- •Заходи із психологічної корекції дитини – інваліда
- •2. Корекційна робота з дітьми - інвалідами раннього віку до 3 років.
- •2.1. Основні напрямки корекційної роботи:
- •3. Корекційна робота з дітьми-інвалідами дошкільного віку, від 3 до 7 років.
- •4. Корекційна робота з дітьми - інвалідами молодшого шкільного віку, від 7 до 11 років
- •5. Корекційна робота з підлітками – інвалідами від 11 до 18 років.
- •6. Психологічне консультування
- •7. Психологічна прогностика
- •8. Методики, що застосовуються в процесі психологічної реабілітації дітей-інвалідів
- •Третій етап: аналіз та оцінка результатів психологічної реабілітації
- •Картка психологічної реабілітації дитини - інваліда
- •Карта первинного обстеження
- •Частина 3 Організація педагогічної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1. Загальні положення
- •1.2. Педагогічна реабілітація передбачає:
- •2. Заходи з педагогічної реабілітації дітей-інвалідів
- •Перший етап: педагогічна діагностика
- •1.1. Педагогічна діагностика передбачає:
- •1.2. Педагогічна діагностика дітей-інвалідів раннього віку
- •1.3.Педагогічна діагностика дітей-інвалідів віком до 3 років
- •1.4.Педагогічна діагностика дітей-інвалідів дошкільного віку (від 3 до 7 років)
- •1.5. Педагогічна діагностика дітей-інвалідів молодшого шкільного віку
- •1.6 Педагогічна діагностика підлітків
- •Другий етап : педагогічна корекція
- •2.1. Корекційно – розвивальна робота включає :
- •2.2. Корекційна робота для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •2.2.1. Корекційно-педагогічний процес включає :
- •2.2.3. Логопедична корекція спрямована на:
- •3. Методи, які використовуються у процесі педагогічної корекції
- •3.2.Методика Марії Монтессорі:
- •Музикотерапія
- •Третій етап: визначення результатів педагогічної реабілітації
- •1. Карта педагогічної діагностики дитини-інваліда віком 3-7 років
- •2. Карта педагогічної діагностики дитини-інваліда віком 7-14 років
- •3. Карта педагогічної діагностики дитини-інваліда
- •Частина 4 Організація професійної орієнтації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •І. Загальні положення
- •Заходи з професійної орієнтації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1. Заходи з професійної орієнтації дітей – інвалідів
- •2. Професійна діагностика
- •Професійна інформація
- •4. Професійна консультація
- •Професійний відбір
- •Професійне самовизначення
- •6.1. Перший етап
- •Другий етап
- •Третій етап
- •8. Вдосконалення професійної майстерності
- •3. Визначення результатів професійної орієнтації.
- •Карта самооцінки схильностей
- •Індивідуальна програма з трудового навчання
- •I. Загальні відомості про дитину
- •II. Коротка характеристика розвитку
- •Предмет, завдання, зміст навчання, контроль результатів
- •Примірна програма зі швейної справи
- •Ремонт одягу
- •Робота з тканиною
- •Ремонт одягу
- •Знайомство з ручною швейною машинкою
- •Робота з тканиною
- •Робота з тканиною
- •Підготовчий період до програми :”Швейна справа”
- •Обов’язкові програмні роботи дітей по швейній справі:
- •Частина 5 Медичний супровід в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1. Загальні положення
- •Заходи медичного супроводу дітей-інвалідів
- •Перший етап: підготовчий
- •Другий етап: основний
- •2.1. Авторські комплексні інтегральні моделі реабілітації
- •2.2. Фізіотерапія
- •2.2.2. Лікувальна фізкультура
- •2.2.3. Масаж
- •2.2.3.3. Методичні особливості при проведенні лікувального масажу
- •2.2.3.4. Загальні показання і протипоказання до проведення лікувального масажу
- •2.2.4. Акупунктурна терапія
- •2.2.5. Гідрокінезотерапія
- •2.2.6. Бальнеотерапія
- •2.2.6.2. Одним з відомих методів бальнеотерапії є душ
- •2.2.7. Ароматерапія
- •2.2.7.3. Загальні принципи проведення ароматерапії в Центрі
- •Третій етап: заключний
- •Додатки
- •Структурні підрозділи відділення медичного супроводу
1. Соціальна діагностика дитини-інваліда
1.1. механізмом соціальної діагностики дитини – інваліда є :
1.1.1. здійснення всеохоплюючого соціального обстеження;
1.1.2. визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеню обмеження життєдіяльності;
1.1.3. визначення соціальних критеріїв для оцінки реабілітаційного потенціалу і реабілітаційного прогнозу.
1.2. Соціальна діагностика включає:
1.2.1. базові соціальні характеристики дитини та її сім’ї;
1.2.2. характеристики видів діяльності дитини;
1.2.3. дані соціально-побутового, соціально-середовищного, професійно-трудового обстеження;
1.2.4. дані тестування дитини реабілітаційною комісією і рекомендації, що включені до індивідуального плану реабілітації;
1.2.5. визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеня обмеженості життєдіяльності;
1.2.6. визначення професійно-трудового, навчального, соціально-побутового і соціально-середовищного реабілітаційного потенціалу.
2. Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків
З метою здійснення оцінки обмеження життєдіяльності дитини, соціального статусу родини, виявлення її соціальної неспроможності, у Центрі складається соціальна характеристика родини і батьків дитини-інваліда.
Зазначене обумовлено тим, що сім’я є одним з основних виконавців реабілітаційних заходів і з нею мають тісно співпрацювати фахівці з реабілітації, психологи, педагоги, соціальні працівники.
2.1. Соціальні характеристики родини й батьків дитини-інваліда включають інформацію про:
2.1.1. Батьків:
- обидва батьки живі (мати жива, батько живий);
- мати або батько померли або про них немає інформації;
- самотня мати;
- батьків нема.
2.1.2. Шлюбний статус батьків:
- повна сім’я (вказати фактичний склад);
- неповна сім’я (вказати фактичний склад сім’ї);
- батьки розлучені.
2.1.3. Вік дитини, коли батьки розлучилися.
2.1.4. Виплату аліментів батьком, який мешкає окремо від дитини:
- так;
- ні.
2.1.5.
Мати:
- освіта;
-звільнилася або змінила роботу при народженні дитини-інваліда;
- режим робочого часу.
Батько:
- освіта;
- звільнився або змінив роботу при народженні дитини-інваліда;
- режим робочого часу.
Опікун:
- освіта;
- звільнився або змінив роботу при народженні дитини-інваліда;
- режим робочого часу.
2.1.6. Хто з членів родини приділяє найбільшу увагу часу вихованню та реабілітації дитини-інваліда.
2.1.7. Інваліди, які ще є в сім’ї.
2.1.8.Пільги, якими користується родина, що встановлені законодавством, ступень обізнаності про це самої родини (інформація надається за бажанням батьків).
2.1.9. Зміну взаємовідносин у родині у зв’язку з народженням дитини-інваліда.
2.1.10. Матеріальний стан сім’ї і його зміна у зв’язку з народженням дитини інваліда.
2.1.11. Готовність і змогу батьків допомагати в корекційній та навчально-виховній роботі.
2.1.12. Благополуччя сім’ї (стан здоров’я батьків та інших членів сім’ї, вживання алкоголю батьками чи іншими членами сім’ї тощо).
2.1.13. Використання платного лікування для дитини-інваліда.
2.1.14. Якість нагляду за дитиною:
- задовільна;
- незадовільна.
3. Соціально-побутове обстеження родини дитини-інваліда
3.1. Обстеження соціально-побутових умов проживання родини, у якій виховується дитина, містять:
- вид житла;
- житлова площа на одну особу;
- поверх, на якому проживає родина;
- благоустрій житла;
- чи має дитина окрему кімнату;
- чи має можливість дитина виїхати на дачну ділянку;
- чи має дитина допоміжні засоби для самообслуговування в місті, де проживає.
4. Соціальні критерії обмеження життєдіяльності дитини
4.1 Оцінка обмеження здатності дитини до самообслуговування:
4.1.1. Базові соціальні характеристики дитини-інваліда:
- стать;
- вік;
- ставлення до дитини в родині;
- соціально-побутові умови життя дитини.
4.1.2. Виявлення здатності дитини рухати руками:
- здатність діяти пальцями (обертати кубик);
- здатність діяти кистю;
- здатність тягнути або штовхати предмет;
- здатність пересувати предмети;
- здатність діяти обома руками.
4.1.3. Оцінка навичок самообслуговування в дітей віком 3 - 18 років:
особиста гігієна:
- виконує самостійно;
- виконує з незначною допомогою і підказкою;
- виконує за допомогою стороннього;
- не виконує.
одягання, роздягання:
- виконує самостійно;
- виконує з незначною допомогою і підказкою;
- виконує за допомогою сторонньої допомоги;
- не виконує.
прийом їжі:
- виконує самостійно;
- виконує з незначною допомогою і підказкою;
- виконує із залученням сторонньої допомоги;
- не виконує.
4.1.4. Оцінка контролюючої екскреції (2 - 18 років):
- екскреція під контролем чи без контролю.
4.1.5. Оцінка можливості самостійного проживання й уміння розпоряджатися грошима дається дитині-інваліду у віці 16-18 років.
4.1.6. Оцінка соціальних навичок дитини-інваліда у віці 11-18 років:
приготування їжі:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює.
миття посуду:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює.
користування домашніми приладами:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює.
прибирання приміщення:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює.
ручне прання:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює.
4.1.7. Оцінка соціальних навичок дитини у віці від 11 до 18 років:
оволодіння навичками ремонту одягу:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює
в’язання:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює
вишивання:
- здійснює самостійно;
- здійснює з незначною допомогою та підказкою;
- здійснює зі сторонньою допомогою;
- не здійснює
4.1.8. Самостійне відвідування магазинів, підприємств побутового обслуговування оцінюється у дітей 15-18 років.