Класифікація психотропних препаратів

Психотропні препарати, що пригнічують ЦНС	Психотропні засоби, що збуджують ЦНС
Нейролептики (антипсихотики) Транквілізатори (анксіолітики) Седативні (заспокійливі) препарати	Антидепресанти Ноотропні засоби Психостимулятори Адаптогени Аналептики

Нейролептики (антипсихотики) — психотропні засоби, які здатні усувати марення і галюцинації (антипсихотична дія), відчуття стра­ху, дратівливість, агресивність (транквілізувальна, анксіолітична, антифобічна дія), рухове і мовленнєве збудження мають протиблювотні властивості і посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС.

Класифікація нейролептиків (антипсихотиків)

Похідні фенотіазину	Похідні бутирофенону	Препарати різної будови
Аміназин (хлорпромазин) Трифтазин Левомепромазин (тизерцин) Флуфеназин (модитен) Метеразин Тіолроперазин (мажептил) Тіоридазин (сонапакс, мелеприл) Піпотіазин (пипортил)	Галоперидол (сенорм, галоприл) Бенперидол Дроперидол	Карбідин Хлорпротиксен (труксал) Клозапін (азалептин, лепонекс) Сульпірид (бетамакс, еглоніл) Флюпентиксол (флюанксол) Клопіксол (зуклопентиксол) Рисперидон (рисполент) Оланзапін (зипрекса) Кветіапін (сероквель)

Механізм дії нейролептиків: пригнічення дофамінових рецепторів ЦНС, перешкоджання виділенню нейромедіаторів, вплив на ретику­лярну формацію головного мозку, лімбічну систему, гіпоталамус.

Нейролептики застосовують:

• для лікування пацієнтів із шизофренією, психозом, маніа­кальним станом (психічні захворювання, що супроводжуються маренням і галюцинаціями);

• як протиблювотні засоби під час хіміотерапії при онкологіч­них захворюваннях, при тяжких токсикозах вагітних, промене­вій хворобі, пухлинах мозку та при гикавці;

• для нейролептанальгезії (один із методів загального знеболення);

• для усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту;

• в анестезіології.

Загальні побічні ефекти нейролептиків: екстрапірамідні роз­лади (симптоми лікарського паркінсонізму).

Аміназин (хлорпромазин) — один із перших нейролептиків, який почали застосовувати в медицині. Виявляє антипсихотичну (усуває марення та галюцинації), транквілізувальну (усуває від­чуття страху, агресивність, напруження і зумовлює відчуття спо­кою, рівноваги, байдужості) і протиблювотну дію (пригнічує три­герну зону блювотного центру довгастого мозку).

Аміназин також посилює дію препаратів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, етилового спирту, снодійних); знижує температуру тіла та артеріальний тиск (AT).

Тривалість дії — до 6 год. З травного каналу всмоктується по­гано, повільно виводиться з організму через нирки та кишечник.

Показання до застосування: стан психомоторного збудження у пацієнтів із шизофренією, психозом; лікування та профілактика блювання у вагітних у разі тяжкого перебігу токсикозу; лікуван­ня протипухлинними засобами та під час сеансів променевої тера­пії; в анестезіології тощо. v

Побічні ефекти: екстрапірамідні розлади, зниження AT, ура­ження печінки, алергійні реакції, токсичний вплив на кровотво­рення, виражена місцева подразлива дія.

Протипоказання: порушення функції нирок, печінки, прогре­суючі системні хвороби головного та спинного мозку, коматозний стан, травми мозку, хвороби кровотворних органів.

Галоперидол (галофен, галопер, сенорм, транкодол) — високо­активний нейролептик швидкої дії. Має швидкий і тривалий антипсихотичний, транквілізувальний, протиблювотний ефект. На рівень AT не впливає.

Показання до застосування: випадки гострого психомоторного збудження (шизофренія, психоз, деменція, олігофренія), неперерв­не блювання, гикавка; в анестезіології для премедикації тощо.

Побічні ефекти: екстрапірамідні розлади, депресія, тахікар­дія, пригнічення лейкопоезу, алергійні реакції.

Дроперидол — нейролептик, що має швидку (при внутрішньо­венному введенні — через 2-5 хв) та коротку дію — до 30 хв.

Показання до застосування: у комбінації з фентанілом — для нейролептанальгезії (нейролептанальгезія — один із методів за­гального знеболення без втрати пацієнтом свідомості).

Клозапін (азалептин, лепонекс, клемоксан) — нейролептик, що має виражену антипсихотичну та заспокійливу дію. Особливістю цього за­собу є те, що він не зумовлює розвиток екстрапірамідних розладів.

Показання до застосування: гострі та хронічні форми шизо­френії, маніакальний стан, психоз, психомоторне збудження.

Побічні ефекти: сонливість, втомлюваність, тахікардія, пітли­вість, сухість у роті, нудота, закреп.

12. Транквілізатори (сибазон, феназепам, хлозепід, діазепам, нозепам, мезапам, бромазеп, мепротан, еленіум, тазепам), загальна характеристика, дія, застосування. Звикання. Медикаментозна залежність. Побічні ефекти.

Транквілізатори (анксіолітики) — психотропні засоби, які здатні усувати відчуття страху, дратівливість, внутрішнє напру­ження, неспокій і спричинювати відчуття рівноваги, байдужості.

Транквілізатори також сприяють зменшенню рухової активнос­ті, розслабленню м'язів, виявляють протисудомну дію, прискорю­ють засинання, посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС (засо­бів для наркозу, анальгетиків, снодійних, етилового спирту).

Механізм дії транквілізаторів: вступають у зв'язок зі специ­фічними бензодіазепіновими рецепторами і чинять гальмівний вплив на підкіркові ділянки головного мозку, зокрема на лімбічну систему, таламус, гіпоталамус.