Класифікація протиепілептичних засобів залежно від їх застосування при певних формах епілепсії

І. Генералізовані форми епілепсії

Великі судомні напади

• Фенобарбітал

• Гексамідин

• Дифенін

• Карбамазепін

• Натрію вальпроат

Епілептичний статус

• Діазепам

• Лоразепам

• Клоназепам

• Фенобарбітал

• Дифеніл

• Засоби для наркозу

Малі напади епілепсії

• Етосуксимід

• Натрію вальпроат

• Клоназепам

• Триметин

Міоклонус-епілепсія

• Клоназепам

• Натрію вальпроат.

II. Фокальні (парціальні) форми епілепсії

• Карбамазепін

• Натрію вальпроат

• Дифенін

• Фенобарбітал

• Гексамідин

• Клоназепам.

Механізм дії протиепілептичних засобів полягає у пригніченні рухових зон кори і підкірки, у збільшенні вмісту в ЦНС ендоген­ного гальмівного медіатору ГАМК; зменшенні збуджувальної дії на ЦНС амінокислот.

Фенобарбітал (люмінал) для лікування хворих на епілепсію призначають у субгіпнотичних дозах. Ефективність препарату зу­мовлена пригнічуючим впливом на збудливість нейронів епілеп­тичного вогнища. Не виключена можливість розвитку звикання та лікарської залежності.

Показання до застосування: великі судомні напади, епілеп­тичний статус, фокальні форми епілепсії. Призначають у вигляді моно- і комбінованої терапії.

Карбамазепін (тегретол, фінлепсин) — спричинює протисудомний ефект, який виявляється у попередженні та ослабленні епілептичних нападів, а також у позитивній психотропній дії. Після прийому препарату у хворих покращується настрій, вони стають більш діяльними.

Показання до застосування: великі судомні напади, фокальна епілепсія, змішані форми епілепсії.

Побічні ефекти: диспепсичні розлади, головний біль, порушен­ня акомодації.

Етосуксимід (суксилеп) є препаратом вибору для профілакти­ки малих нападів епілепсії. Його також призначають при міоклонічних формах епілептичних нападів.

Побічні ефекти: диспепсичні розлади, загальна слабкість, сон­ливість; при тривалому застосуванні — порушення з боку крові та функції нирок.

Натрію вальпроат (депакін, конвулекс) — сприяє накопичен­ню в мозку ГАМК (інгібує ГАМК-трансаміназу), а також блокує натрієві канали, внаслідок чого знижуються збудливість і судом­на готовність моторних зон великого мозку, Покращуються пси­хічний стан і настрій.

Показання до застосування: всі форми епілепсії (особливо ефективний при великих і малих нападах, меншою мірою — при фокальній епілепсії).

Побічні ефекти: нудота, атаксія, сонливість (рідко спостеріга­ються і не дуже виражені). Є дані, що препарат підсилює побічні ефекти інших протиепілептичних засобів і це слід враховувати під час проведення комбінованої терапії хворих на епілепсію.

Клоназепам (антелепсин) — спричинює транквілізувальну, міорелаксувальну, анксіолітичну і протисудомну дію. Препарат діє безпосередньо на кіркові і підкіркові епілептогенні вогнища, а також припиняє поширення судомних розрядів на інші ділянки мозку; підвищує вплив гальмівного медіатору ГАМК на пре- і постсинаптичні мембрани нервових клітин.

Показання до застосування: малі судомні, міоклонічні напа­ди, епілептичний статус і судомні напади у немовлят.

Побічні ефекти: сонливість, рідко — атаксія, втрата апетиту.

Фармакобезпека:

• слід враховувати, що всі протиепілептичні засоби мо­жуть зумовити синдром відміни (відновлення і підсилення су­дом), тому при відміні препаратів необхідно поступово знижу­вати дозу;

• протисудомна дія фенобарбіталу зменшується у разі по­єднання його з препаратами раувольфії;

• карбамазепін не сумісний з тетрациклінами;

• при застосуванні натрію вальпроату категорично заборонено вживати алкоголь;

• при одночасному застосуванні карбамазепіну і натрію валь­проату можливий розвиток коми;

• після їди приймають карбамазепін, етосуксимід, натрію вальпроат.