4. Культура і техніка мовлення вчителя

Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями :

а) комунікативна — встановлення і регуляція взаємовідносин між учителем і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів:

• встановлення особистісного контакту з учнями, орієнтація їх на особистісне включення в комунікацію;

• створення ситуацій діалогу у спілкуванні вчителя з учнями;

• забезпечення активної позиції учнів у взаємодії з педагогом;

• створення атмосфери взаємоповаги, довіри.

б) психологічна — створення умов для забезпечення психологічної свободи учня, прояву індивідуальної своєрідності його особистості; зняття соціальних затисків, які заважають цьому:

• психологічно захистити учня: підкреслити повагу до нього як особистості,

• піднести його авторитет,

• зняти страх перед можливою невдачею,

• заохотити зусилля для досягнення успіху.

в) пізнавальна — забезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учнями:

• бути логічним, доступним, чітким, переконливим;

• не тільки передати учням знання, а й сформувати в них емоційно-ціннісне ставлення до них, викликати потребу керуватися цими знаннями у своєму житті, зробити їх основою власних переконань;

• не просто інформувати, транслювати знання, а й спонукати учнів до співроздумів і співпереживань під час сприйняття навчального матеріалу.

г) організаційна — забезпечення раціональної організації навчально-практичної діяльності учнів:

• організація ефективного навчального слухання учнів, щоб вони могли зрозуміти, побачити, відчути, про що йдеться мова і запам’ятати;

• забезпечення оптимального темпу пізнавальної діяльності,

Культура мовлення :

• відповідність сучасним літературним нормам,

• комунікативна досконалість : точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність.

Техніка мовлення:

Дихання - енергетична база мовлення . Види – фізіологічне і фонаційне.

Типи мовленнєвого дихання:

• ключичне,

• діафрагмальне,

• діафрагмально – реберне.

Техніка дихання удосконалюється : розвиток діафрагмально-реберного дихання, тренування м’язів «мовленнєвого» поясу, організованого видиху.

Голосотворення – генераторна система мовлення.

Вимоги до голосу :

- сила голосу (напруженість, інтенсивність);

- злетність(здатність голосу виділятися на фоні інших звуків, зберігати звучність у великому приміщенні);

- багатство тембрального забарвлення;

- широкий діапазон (сукупність звуків різної висоти, які може «брати» голос);

- гнучкість (здатність голосу легко й швидко змінюватися за висотою, силою,тривалістю звучання й тембром).

Причини порушення голосу вчителя:

- підвищене щоденне мовне навантаження;

- невміння користуватися голосовим апаратам;

- недотримання правил гігієни голосу;

- вроджена слабкість голосового апарату.

Гігієна голосу : забезпечення режиму мовчання, часу для голосового спокою (через 3-4 години роботи), уникнення монотонного мовлення, використання засобів виразності, збереження голосу від простуди, проведення вологого прибирання в класах, дотримання режиму харчування тощо.

Дикція – чітка вимова.

Артикуляція – дія мовного апарату. Артикуляційна гімнастика.

Темпоритм мовлення— швидкість мовлення в цілому й тривалість звучання окремих слів, складів, а також пауз у поєднанні з його ритмічною організованістю, розміреністю.

Інтонація — видозміни висоти звучання, сили, тембру голосу, членування мовлення паузами (логічними, психологічними, граматичними, логіко-граматичними) у процесі розгортання мовлення.

Виразність мовлення — особливості структури мовлення, які підтримують увагу й інтерес у слухачів :

• логічна виразність,

• словесно-образна виразність,

• інтонаційна виразність.