
- •Методичні рекомендації
- •Миколаїв – 2012
- •1. Загальні положення
- •2. Організація та порядок написання дипломної роботи
- •3. Рекомендації щодо структури дипломної роботи
- •Підрозділ 4.1. Система управління охороною праці в організації.
- •Підрозділ 4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті.
- •4. Рекомендації щодо оформлення дипломної роботи
- •5. Порядок захисту дипломної роботи
- •Рекомендована тематика напрямів дослідження у дипломних роботах спеціальності 7.03050802 «Банківська справа»
- •Пам’ятка щодо оформлення дипломної роботи
- •Зразок змісту дипломної роботи на тему «Напрями формування і реалізації депозитної політики банку»
- •Зразок оформлення таблиць та рисунків
- •Зразок оформлення списку використаних джерел
3. Рекомендації щодо структури дипломної роботи
Дослідження за темою дипломної роботи розпочинаються зі складання плану. При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, а питання - взаємопов'язані.
У загальному вигляді дипломна робота повинна мати таку структуру:
- титульний аркуш;
- завдання на виконання дипломної роботи;
- зміст;
- вступ;
- розділ 1 (теоретична частина);
- розділ 2 (аналітична частина);
- розділ 3 (проектна частина);
- розділ 4 (Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях);
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки.
Обсяг та склад кожного розділу необхідно формувати з додержанням таких умов:
1. Висвітлення положень і рекомендацій має бути конкретним, без зайвих пояснень і викладення загальновідомих міркувань.
2. Громіздкі обґрунтування, значні розрахунки, загальний інформативний матеріал треба виносити в додатки.
3. В кінці підрозділів аналітичної частини роботи необхідно наводити короткі висновки щодо реального стану, недоліків об'єкта дослідження, які були виявлені в ході його аналізу.
4. Конкретна кількість сторінок у розділах не регламентована, вона повинна відповідати найбільш доцільному використанню загального обсягу дипломної роботи (90…115 сторінок без додатків) і забезпечувати достатню інформативність та обґрунтованість рішень і висновків. Рекомендується така орієнтовна кількість сторінок в розділах:
- вступ – 4…5 стор.;
- розділ 1– 24…28 стор.;
- розділ 2 – 25…35 стор.;
- розділ 3 – 25…30 стор.;
- розділ 4 – 8…12 стор.;
- висновки – 4…5 стор.
Пам’ятка студента щодо оформлення дипломної роботи наведена в додатку 2
Окремо до дипломної роботи додаються відгук наукового керівника і рецензія на дипломну роботу.
Форма і приклад змісту дипломної роботи наведені в додатку 3.
Зміст розділів залежить від теми роботи і програми дослідження. Проте, існують загальні вимоги до виконання кожного розділу дипломної роботи, які наведені далі.
Відгук та рецензія
Письмовий відгук керівника на дипломну роботу має висвітлювати наступні питання: підтвердження актуальності теми дослідження, рівень використання студентом теоретичних знань для розв’язання завдань дослідження; аналіз методики дослідження; оцінку якості вирішення завдань дослідження; аналіз та оцінку запропонованих дослідником заходів; виконання календарного плану роботи; участь у науково-дослідній роботі впродовж навчання у вищому навчальному закладі; можливість використання пропозицій та рекомендацій студента в практиці роботи суб’єкта господарювання, кафедри; наявність професійних навичок з напрямку підготовки; відношення студента до виконання роботи; загальні висновки, оцінку дипломної роботи та рекомендації щодо допущення до захисту дипломної роботи.
Дипломна робота подається на зовнішнє рецензування. Рецензентом може виступати фахівець підприємства, установи, організації тощо, на матеріалах якого (-ї) виконана дипломна робота. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці дипломної роботи (рецензентом може бути головний бухгалтер, начальник фінансового сектору, начальник контрольно-ревізійного сектору тощо).
Рецензія подається у письмовому вигляді, в довільній формі і має містити такі складові:
визначення значення теми дипломної роботи для практики та її актуальності;
аналіз відповідності змісту дипломної роботи її завданню;
визначення глибини висвітлення студентом реального стану справ у відповідній галузі;
висновки щодо використання в дипломній роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів, елементів наукової новизни;
позитивні сторони дипломної роботи та її недоліки, інші питання на розсуд рецензента;
оцінку загальних вражень від дипломної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладання тощо);
висновок і рекомендацію щодо можливості допущення дипломної роботи до захисту - і, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку дипломної роботи.
3.2. Зміст
Зміст подається на початку дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. При цьому не допускаються скорочення чи зміни у формулюванні, послідовності та підпорядкуванні назв розділів та підрозділів.
Заголовки однакових ступенів рубрикації слід розташовувати одні під одними.
Всі заголовки починаються з великої літери.
Останнє слово кожного заголовка не з’єднується крапками з відповідним номером сторінки.
Зміст дипломної роботи має відображати сутність вирішуваної проблеми, її складність і логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.
3.3. Вступ
Вступ повинен у стислій формі характеризувати дипломну роботу, рекомендується такий його склад за наведеною послідовністю:
- актуальність обраної теми;
- мета та основні завдання роботи;
- об’єкт та предмет дослідження;
- теоретичне та практичне значення роботи;
- структура дипломної роботи та логічність її змісту;
- обсяг роботи, кількість таблиць та рисунків.
Також у вступі бажано описати застосовані методи дослідження, можливі результати практичного втілення пропозицій дипломної роботи тощо.
3.4. Рекомендації до теоретичної частини
У теоретичній частині роботи обґрунтовується теоретична, методологічна та законодавчо-нормативна база обраних питань, дається огляд спеціальної літератури з обраної теми, методик дослідження, нових розробок та інших інформативних джерел. Посилання на використані джерела є обов’язковими. Наведену інформацію необхідно ілюструвати таблицями, рисунками, формулами.
У теоретичній частині розглядаються такі аспекти:
- категорії, характеристики, законодавчо-нормативні акти, які відображують обрану тему;
- показники, що характеризують явища, які досліджуються в роботі;
- фактори, що впливають на явища;
- алгоритми або послідовність вирішення питань теми;
- методики, моделі та розрахункові формули тощо.
Результати розробок теоретичної частини обов’язково повинні бути використані в аналітичній частині роботи для оцінки практичної діяльності об’єкта дослідження стосовно існуючої теорії та методології.
3.5. Рекомендації до аналітичної частини
Аналітична частина включає:
- характеристику об’єкта дослідження (організаційно-економічна, фінансова, виробнича тощо);
- аналіз діяльності об’єкта дослідження з урахуванням теми роботи і теоретичних розробок першого розділу (оцінка методів і методик організації і впровадження банківської справи);
- результати аналізу, позитивні та негативні сторони діяльності об’єкта дослідження, його проблеми, недоліки в організації та впровадженні певних заходів в діяльності фінансово-кредитних установ.
Для оцінки діяльності об’єкта дослідження необхідно використовувати фактичний матеріал, документацію підприємства, які були отримані під час переддипломної практики, а також статистичну інформацію державних та недержавних установ.
Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною: словесна, таблична та графічна у вигляді рисунків, схем тощо.
3.6. Рекомендації до проектної частини
Проектна частина дипломної роботи є логічним продовженням аналітичної частини. В третьому розділі розробляються конкретні пропозиції щодо поліпшення роботи об’єкта дослідження, проаналізованого в другому розділі, за результатами аналізу його діяльності. При цьому слід застосовувати різноманітні сучасні логічні, економіко-математичні моделі та методи, комп’ютерну технологію, міжнародні стандарти обліку, провідний досвід тощо.
Найбільш універсальною і ефективною для розробки реальних пропозицій (заходів) є методика причинно-наслідкових зв’язків. Вона дозволяє розробити певні заходи, які за рахунок змін конкретних елементів суб’єкта системи управління нейтралізують причини недоліків (проблем) і не допускають їх повторення у майбутньому. Від рівня організації системи управління підприємством залежить ефективність роботи всього персоналу. Тому всі проблеми та недоліки, які виникають у процесі господарської діяльності підприємства є насамперед проблемами управлінськими. Їх вирішення залежить від змін у тих чи інших елементах системи управління. Комплексний аналіз діяльності підприємства виявляє недоліки, що притаманні як об’єкту, так і суб’єкту системи управління підприємством. Кожний недолік розглядається окремо. Алгоритм методики такий:
- обрати будь-який недолік у роботі підприємства як об’єкта управління;
- побудувати причинно-наслідковий ланцюжок, який виведе на відповідний недолік певного елементу суб’єкта системи управління, що може суттєво впливати на причини цього недоліку;
- виявити причину (або причини) недоліку знайденого елементу суб’єкта системи управління;
- запропонувати конкретні заходи щодо поліпшення роботи даного суб’єкта системи управління, які виключають можливість повторення обраного недоліку в роботі підприємства як об’єкта управління.
Проектні пропозиції можуть мати вигляд обліково-організаційних, обліково-аналітичних, структурно-організаційних, фінансових та інших заходів, фрагменту нормативного документу (положення, інструкції, форми для обліку або аналізу, моделі, методики, законодавчого акту тощо).
Проектні розрахунки бажано проводити на альтернативних засадах, в декількох варіантах. Всі проектні пропозиції повинні мати розрахунки або висновки стосовно їх економічної ефективності.
3.7. Рекомендації до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
У розділі необхідно дослідити систему управління охороною праці в організації, небезпечні і шкідливі фактори умов праці на об’єкті дослідження, а також оцінити можливості виникнення надзвичайних ситуацій в організації.
Рекомендована структура розділу:
Підрозділ 4.1. Система управління охороною праці в організації.
Підрозділ 4.2. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації.
Підрозділ 4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті.
Основні зусилля при написанні аналітичної частини розділу повинні бути спрямовані на з’ясування відповідності між дійсним станом охорони праці та організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження та нормативними вимогами, критеріями. Підсумком повинні стати пропозиції щодо покращення ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (в установі, організації).