Тема 2. Правові основи фінансового контролю в Україні.

1. Суть та значення фінансового контролю.

2. Органи та організація фінансового контролю

3. Види і методи фінансового контролю

1. Суть та значення фінансового контролю.

Фінансовий контроль має важливе значення в реалізації державної фінансової політики, оскільки він зачіпає інтереси практично усіх громадян і усіх юридичних осіб. Фінансовий контроль є однією з завершальних стадій управління фінансами, а також необхідною умовою ефективного управління фінансовими взаємовідносинами в цілому.

Особливе місце фін/контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлено його специфікою, що найбільш чітко проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об`єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий кнотроль всеохоплюючим та всеосяжним. Одночасно для того, щоб фінансовий кнотроль з потенційного можливого дійсно став таким і на практиці, необхідно розрізняти базисні та надбудовні елементи фінансового контролю. Якщо контрольна функція фінансів є властивістю самих фінансів і виступає базисом фінансово-кнотрольних правовідносин, то власне фін/контроль є діяльністю відповідних органів та організацій, що його здійснюють.

Формально об`єктом фінансового контролю є фінансові показники діяльності, але оскільки вони або регламентують процес формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, або відображають результативність їх кругообігу, то фактичним об`єктом фінансового контролю є весь процес виробничо-господарської діяльності – зумовлена виключно велика роль фінансового контролю в системі управління суспільними процесами.

Фінансовий контроль – цілеспрямована діяльність законодавчих та виконавчих органів влади і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни, доцільності при мобілізації, розподілі і використанні грошових ресурсів держави і зв’язаних з цим матеріальних цінностей для найбільш ефективного соціально-економічного розвитку усіх суб`єктів фінансових правовідносин.

Фінансовий контроль є складовою частиною фінансової діяльності держави. Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, але основним призначенням і завданням контролю є забезпечення найбільш повного збирання грошових коштів та їх ефективного використання. Оскільки вся фінансова діяльність держави регламентується законами і підзаконними актами, то змістом фінансового контролю є контроль за виконанням законів і додержанням фінансової дисципліни підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. При цьому контролюється не лише виконання конкретного закону, а також і доцільність конкретної дії. Тобто суть фінансового контролю проявляється у перевірці законності і доцільності. Фінансовий контроль проявляється у здійсненні перевірок щодо фінансової діяльності платників, сплати платежів, доцільності і правильності використання бюджетних та кредитних ресурсів.

Мета та глибина реалізації суспільством контрольної функції фінансів багато в чому залежить від стану фінансової дициплани – одна з сторін законності, яка виражає обов`язковий для усіх юридичних та фізичних осіб порядок ведення фінансового господарства, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов`язань. Вимоги фінансової дисципліни визначаються з одного боку, загальними принципами організації фінансів, а з іншого – специфічними умовами функціонування фінансів в структурних підрозділах матеріального виробництва та невиробничої сфери.

Фінансовий контроль характерний усім фінансово-правовим інститутам, тому разом з загальними фінансово-правовими нормами, що регулюють організацію та порядок здійснення фінансового контролю в цілому, є норми, що враховують його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах. Основним змістом фінансового кнотролю у відносинах, що регулюються фінансовим правом, є:

• перевірка виконання юридичними та фізичними особами фінансових зобов`язань перед державою та органами місцевого самоврядування;

• перевірка правильності використання державними та муніципальними підприємствами, установами, організаціями грошових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;

• перевірка дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів підприємствами, установами на рахунках в кредитних установах;

• виявлення внутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових та матеріальних ресурсів;

• попередження і усунення виявлених порушень фінансової дисципліни.

Правовою основою здійснення фінансового контролю є Конституція, у якій визначені принципи, основні права і обов’язки державних органів і громадських організацій у галузі контролю. Закони і постанови ВРУ, Укази Президента, постанови та декрети КМУ, інстукції, накази та інші акти регламентують правове положення державних органів, громадських організацій, органів місцевого самоврядування. Головними нормативними актами, що регулюють сферу фінансового контролю, є ЗУ “Про Державну податкову службу в Україні”, “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про аудиторську діяльність”.

Спрецифіка будь-якого контролю як елемента управління – його вторинність – контролювати можна тільки те, що вже є наяву; фінансовий контроль сам по собі не є інструментом безпосередньої організації фінансової діяльності – його призначення полягає в попередженні або усуненні помилок у цій діяльності, її покращенні.

Для ефективного здійснення фінансового контролю необхідні критерії, своєрідні еталони, з якими в ході контролю порівнюється діяльність, що перевіряється. Для фінансового контролю такі критерії визначаються фінансовим законодавством та іншими нормативними актами. Тому фінансовий контроль – спостереження фактичного стану показників фінансової діяльності суб`єктів фінансових правовідносин в порівнянні з заданими показниками.