 
        
        - •Розділ 2 аналіз розвитку і проблеми функціонування податкової системи україни
- •2.1. Становлення податкової системи України
- •2.2. Аналіз податкової системи України
- •Сукупна податкова ставка в Україні (у відсотках від комерційних прибутків)
- •Показники податкового навантаження в Україні [8]
- •Динаміка формування податкового навантаження в Україні у 2007-2011рр. За рахунок різних видів податкових платежів [10]
- •2.3. Проблеми функціонування системи оподаткування в Україні
- •Список використаних джерел
- •Рейтинг України серед інших країн світу за ознакою легкості сплати податків
	 
		
		
ЗМІСТ
| ВСТУП ………………………………………………………………………… | 3 | |
| РОЗДІЛ Ι | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
| РОЗДІЛ ІІ | АНАЛІЗ РОЗВИТКУ І ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ | 
 | 
| 2.1. | Становлення податкової системи України | 
 | 
| 2.2. | Аналіз податкової системи України | 
 | 
| 2.3. | Проблеми функціонування системи оподаткування в Україні | 
 | 
| РОЗДІЛ ІІІ | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
| ВИСНОВКИ …………………………………………………………………... | 
 | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... | 
 | |
| ДОДАТКИ ………………………………………………………………….…. | 
 | |
Розділ 2 аналіз розвитку і проблеми функціонування податкової системи україни
2.1. Становлення податкової системи України
Виникнення незалежних держав, зокрема й України на теренах колишнього Союзу, стало і новим етапом розвитку податкової системи, адекватної умовам переходу від тоталітарної командно-адміністративної системи до соціально орієнтованої ринкової економіки. Становлення податкової системи України ускладнювалося тим, що воно відбулося в умовах глибокої системної і економічної кризи, зруйнованої кредитно-грошової системи, політичної нестабільності. Податкове законодавство довелося розробляти практично з чистого аркуша, використовуючи при цьому набутий віками досвід країн з розвиненою ринковою економікою у формуванні своїх податкових систем, а також нормативну податкову базу колишнього СРСР.
Податкову систему України можна представити у вигляді трьох основних підсистем:
- підсистема оподаткування юридичних осіб
- підсистема оподаткування фізичних осіб
- збори в державні цільові фонди.
Усі ці підсистеми знаходяться в тісному взаємозв’язку між собою, їх складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори.
Формування відособленої самостійної податкової системи України почалося ще в рамках колишнього СРСР. У 1991 році був прийнятий Закон УРСР «Про систему оподаткування». У цьому законі був приведений перелік загальнореспубліканських податків, зборів і обов’язкових платежів, стягнутих з юридичних і фізичних осіб. Згодом у цей Закон був внесений ряд змін і доповнень.
У 1997 році був прийнятий Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування», у якому була викладена нова редакція Закону «Про систему оподаткування». Відповідно до даного Закону в Україні стягуються: загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі); місцеві податки і збори (обов’язкові платежі) [5].
Загальнодержавні податки і збори установлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України.
З 1 січня 2011 року набрав чинності новий Податковий кодекс України [1], який значно змінює систему оподаткування в Україні. З прийняттям нового кодексу втратили чинність ряд Законів України, декретів Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради України та указів президента України. У новому кодексі змінено кількість та склад загальнодержавних і місцевих податків та зборів. Згідно з Податковим кодексом в Україні діють 22 податки та збори, з них 17 загальнодержавних та 5 місцевих.
До загальнодержавних податків та зборів належать такі податки та збори [2]:
- податок на прибуток підприємств; 
- податок на доходи фізичних осіб; 
- податок на додану вартість; 
- акцизний податок; 
- збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 
- екологічний податок; 
- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; 
- плата за користування надрами; 
- плата за землю; 
- збір за користування радіочастотним ресурсом України; 
- збір за спеціальне використання води; 
- збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 
- фіксований сільськогосподарський податок; 
- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 
- мито; 
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. 
З 1 січня 2011 року до місцевих податків та зборів належать[3]:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 
- єдиний податок 
- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності 
- збір за місця для паркування транспортних засобів 
- туристичний збір 
За даними Світового банку за підсумками 2011 року Україна зайняла перше місце у світі за кількістю податків і зборів: український бізнес у тій чи іншій формі сплачує 135 різних податків [13]. Для порівняння, друге місце в цьому рейтингу зайняла Румунія, у неї кількість податків 113. На третьому місці перебуває Ямайка з 72 видів податків. У Гонконзі стягуються всього три податки, в Грузії, Швеції, Норвегії — чотири податки, у Сингапурі — п'ять податків. У Франції всього сім податків, у Великобританії, Чехії, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Фінляндії — вісім податків. У США — 11. У середньому на податкову звітність та сплату податків українські підприємці витрачають 657 годин на рік [ 14].
Отже, разом з набуттям Україною незалежності почала створюватися та інтенсивно розвиватися нова податкова система. Створена у 1991 році податкова система України зазнала численних значних змін, але так і не досягла прийнятного для уряду та суспільства стану [ 4].
