
- •§4.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей четвертого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю четвертого змістового модуля:
- •3. Банк завдань до четвертого змістового модуля.
- •§5.1. Лекційний матеріал
- •1. Визначення швидкості світла за спостереженнями затемнень супутників Юпітера.
- •Лабораторні методи визначення швидкості світла
- •1. Метод Фізо (1849 р.) або метод зубчастого колеса
- •Метод дзеркала, що обертається (ж.Фуко, 1868 р.)
- •Метод призми, що обертається (а.Майкельсон, 1881 р.)
- •Фазова та групова швидкість світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Дослід Майкельсона і виникнення теорії відносності
- •Ефект Допплера
- •Аберація світла
- •§ 5.2. Практичні заняття Практичне заняття № 15. Тема: Оптика рухомих середовищ
- •Основні формули:
- •Приклади розв’язування задач
- •Аналіз та розв’язок:
- •Задачі для самостійного розв'язування та домашнього завдання:
- •§5.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей п’ятого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю п’ятого змістового модуля:
- •3. Банк завдань до п’ятого змістового модуля
- •§6.1. Лекційний матеріал
- •1.Коротка історія розвитку нелінійної оптики
- •Нелінійні явища, які виникають при взаємодії електричного поля хвилі з речовиною
- •Параметрична генерація світла
- •Багатофотонний ефект
- •Просвітління й затемнення середовища
- •Ефект затемнення середовища
- •Висновок
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення показника заломлення скла за допомогою плоско-паралельної пластинки.
- •Вправа 2. Визначення показника заломлення скла за допомогою мікроскопа.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 визначення фокусних відстаней тонких лінз
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення фокусної відстані тонкої додатної лінзи.
- •1. Спосіб.
- •2. Спосіб.
- •3. Спосіб.
- •4. Спосіб.
- •Вправа 2. Визначення фокусної відстані тонкої розсіювальної лінзи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 моделювання оптичних систем
- •Теоретичні відомості
- •Прилади для спостереження малих об’єктив
- •Прилади для спостереження віддалених об’єктів
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Моделювання коліматора.
- •Вправа 2. Моделювання труби Кеплера.
- •Вправа 3. Моделювання зорової труби Галілея.
- •Вправа 4. Моделювання мікроскопа.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 визначення довжини хвилі лазерного випромінювання методом інтерференції світла у біпризмі френеля
- •Опис методу та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №5 визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Вимірювання радіуса кілець Ньютона в поділках окулярної шкали.
- •Вправа 2. Визначення ціни поділки окулярної шкали.
- •Вправа 3. Обчислення радіуса кривизни лінзи.
- •Контрольні запитання
- •Опис методу та установки
- •Розрахунок різниці ходу інтерферуючих променів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 вивчення дифракції фраунгофера на щілині
- •Опис метода та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8 вивчення явища дифракції світла за допомогою дифракційноі решітки
- •Опис методу та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 вивчення явища поляризації
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення питомого кута повертання кварцу та концентрації цукру в розчині сахариметром
- •Короткі теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули:
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 11 вивчення явища дисперсії світла. Визначення дисперсії скляної призми гоніометром
- •Опис методу та установки
- •Відлік за мікроскопом
- •П Мал. 3. Орядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література до лабораторних робіт
- •Список літератури до теоретичного матеріалу Основна
- •Додаткова
Ефект Допплера
P
α
r
Рис. 5.11
На
рисунку спостерігач Р
рухається зі швидкістю
відносно
джерела світла І.
Швидкість
спостерігача
напрямлена під кутом α
до лінії
,
яка сполучає джерело світла І
і спостерігача Р.
Проекція швидкості
на напрямок спостерігання дорівнює
.
Завдяки своєму руху спостерігач буде
отримувати в 1 с менше число коливань
на величину
.
Так як
,
де
–
частота світлових коливань при значенні
,
то
.
Таким чином, сприймана спостерігачем частота світлових коливань буде:
.
Величину
позначимо символом β.
Отже.
|
Так змінюється частота світлових коливань, що сприймається спостерігачем. Швидкість вважається додатньою, коли спостерігач і джерело віддаляються один від одного, і від’ємною, коли вони зближуються. Більш детальний аналіз приводить до висновку, що формула (5.22) повинна бути узагальнена для того, щоб правильно описувати явища і при великих швидкостях. Тоді для

|
5.24
Якщо
,
тобто рух відбувається вздовж
,
то
5.25
Якщо швидкість невелика, то можна представити рядом Тейлора:
.
У першому порядку розкладу отримаємо:
5.26
Той же вираз можна отримати і безпосередньо із формули (5.23), якщо покласти .
Із
виразу (5.23) слідує, що якщо
,
то
5.27
Формула (5.26) визначає так званий поперечний допплер-ефект, який спостерігається при русі спостерігача перпендикулярно до лінії, з’єднуючої його з джерелом.
Ефект
Допплера випливає й із квантової теорії
світла. Якщо нерухоме джерело випускає
фотони, які відповідають частоті
світлових коливань
,
то імпульс таких фотонів дорівнює
,
а маса
.
При
русі джерела випромінююча молекула чи
атом дає фотону додатковий імпульс,
який дорівнює
.
Отже, результуючий імпульс (враховуючи
знак швидкості) буде рівний:
,
звідси отримуємо:
,
5.28
тобто формулу (5.26).
Таким чином, ефект Допплера експериментально встановлює залежність частоти випромінювання тіла від швидкості руху тієї системи, в якій це тіло рухається. Тобто він є експериментальним підтвердженням основних положень спеціальної теорії відмінності.
Оптичний ефект Допплера має велике значення при дослідженні атомів, молекул й інших частинок, тому що за зміщенням частоти світлових коливань, які проявляються у вигляді зміщення або розширення спектральних ліній, які випромінюють тіла, можна визначити за формулами даної теми характер руху випромінюючих частинок і випромінюючих тіл. Оптичний ефект Допплера в земних умовах був виявлений російським астрофізиком А.А. Бєлопольським (1900), а потім із більш сучасною установкою повторно виміряний російським фізиком Б.Б. Голіциним. Пізніше цей ефект вивчений Ш.Фабрі й А.Перо.
В наш час ефект Допплера широко застосовується для вивчення руху атомів і молекул у джерелах випромінювання, а також у дослідженнях руху космічних тіл і речовин, із яких вони складаються. Дуже важливе значення допплер-ефекта у радіофізиці і радіотехніці, особливо в радіолокаційних вимірах відстані до об’єктів, які рухаються.