
- •§4.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей четвертого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю четвертого змістового модуля:
- •3. Банк завдань до четвертого змістового модуля.
- •§5.1. Лекційний матеріал
- •1. Визначення швидкості світла за спостереженнями затемнень супутників Юпітера.
- •Лабораторні методи визначення швидкості світла
- •1. Метод Фізо (1849 р.) або метод зубчастого колеса
- •Метод дзеркала, що обертається (ж.Фуко, 1868 р.)
- •Метод призми, що обертається (а.Майкельсон, 1881 р.)
- •Фазова та групова швидкість світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Дослід Майкельсона і виникнення теорії відносності
- •Ефект Допплера
- •Аберація світла
- •§ 5.2. Практичні заняття Практичне заняття № 15. Тема: Оптика рухомих середовищ
- •Основні формули:
- •Приклади розв’язування задач
- •Аналіз та розв’язок:
- •Задачі для самостійного розв'язування та домашнього завдання:
- •§5.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей п’ятого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю п’ятого змістового модуля:
- •3. Банк завдань до п’ятого змістового модуля
- •§6.1. Лекційний матеріал
- •1.Коротка історія розвитку нелінійної оптики
- •Нелінійні явища, які виникають при взаємодії електричного поля хвилі з речовиною
- •Параметрична генерація світла
- •Багатофотонний ефект
- •Просвітління й затемнення середовища
- •Ефект затемнення середовища
- •Висновок
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення показника заломлення скла за допомогою плоско-паралельної пластинки.
- •Вправа 2. Визначення показника заломлення скла за допомогою мікроскопа.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 визначення фокусних відстаней тонких лінз
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення фокусної відстані тонкої додатної лінзи.
- •1. Спосіб.
- •2. Спосіб.
- •3. Спосіб.
- •4. Спосіб.
- •Вправа 2. Визначення фокусної відстані тонкої розсіювальної лінзи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 моделювання оптичних систем
- •Теоретичні відомості
- •Прилади для спостереження малих об’єктив
- •Прилади для спостереження віддалених об’єктів
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Моделювання коліматора.
- •Вправа 2. Моделювання труби Кеплера.
- •Вправа 3. Моделювання зорової труби Галілея.
- •Вправа 4. Моделювання мікроскопа.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 визначення довжини хвилі лазерного випромінювання методом інтерференції світла у біпризмі френеля
- •Опис методу та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №5 визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Вимірювання радіуса кілець Ньютона в поділках окулярної шкали.
- •Вправа 2. Визначення ціни поділки окулярної шкали.
- •Вправа 3. Обчислення радіуса кривизни лінзи.
- •Контрольні запитання
- •Опис методу та установки
- •Розрахунок різниці ходу інтерферуючих променів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 вивчення дифракції фраунгофера на щілині
- •Опис метода та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8 вивчення явища дифракції світла за допомогою дифракційноі решітки
- •Опис методу та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 вивчення явища поляризації
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення питомого кута повертання кварцу та концентрації цукру в розчині сахариметром
- •Короткі теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули:
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 11 вивчення явища дисперсії світла. Визначення дисперсії скляної призми гоніометром
- •Опис методу та установки
- •Відлік за мікроскопом
- •П Мал. 3. Орядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література до лабораторних робіт
- •Список літератури до теоретичного матеріалу Основна
- •Додаткова
Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення фокусної відстані тонкої додатної лінзи.
Д
ля
визначення фокусної відстані збиральної
лінзи встановити прилади на оптичній
лаві згідно з рис. 4. Спочатку, зліва на
оптичній лаві, розмістити освітлювач,
потім встановити рейтер із лінзою і
праворуч, у кінці лави, – екран. Предметом
є стрілочка, накреслена на матовому
склі освітлювача.
1. Спосіб.
1.1. Отримати різке зображення предмета на екрані (збільшене або зменшене).
1.2. Виміряти відстані а і b за допомогою лінійки на оптичній лаві.
1.3. Підставити значення а і b у формулу (1) і розрахувати фокусну відстань f.
1.4. Якщо зображення предмета спочатку було зменшеним (збільшеним), пересуваючи рейтер із лінзою отримати також збільшене (зменшене) зображення предмета на екрані. Знову виміряти а і b та обчислити фокусну відстань.
2. Спосіб.
2.1. Установити освітлювач і екран на протилежних кінцях оптичної лави.
2.2. Розмістити збиральну лінзу на оптичній лаві так (переміщуючи лінзу), щоб на екрані отримати різке, збільшене зображення предмета.
2.3. Виміряти відстань від предмета до екрана.
2.4. Записати перше положення (координату Х1) лінзи на оптичній лаві.
2.5. Не змінюючи положення предмета й екрана, перемістити лінзу ближче до екрана так, щоб отримати різке, зменшене зображення предмета.
2.6. Записати друге положення (координату Х2) лінзи та знайти відстань між ними (l = Х2 – Х1).
2.7. Розрахувати фокусну відстань лінзи за формулою (2).
3. Спосіб.
3.1. Отримати на екрані збільшене або зменшене зображення предмета, як у першому способі.
3.2. Виміряти довжину предмета (стрілки) А1В1, висоту зображення на екрані А2В2 і розрахувати поперечне збільшення Г, що дає лінза:
3.3. Розрахувати фокусну відстань за формулою (3).
4. Спосіб.
Р
озміщення
приладів на оптичній лаві для визначення
фокусної відстані додатної лінзи
четвертим способом показано на рис.
5.
4.1. Наведену на нескінченність зорову трубу поставити з одного кінця оптичної лави (замість екрана), а освітлювач із предметом розташувати з іншої сторони лави. Між ними, поблизу освітлювача, поставити досліджувану збиральну лінзу.
4.2. Рухаючи лінзу повільно в сторону зорової труби, досягти різкого зображення предмета, яке спостерігається за допомогою зорової труби. В цьому випадку відстань від предмета до лінзи а буде дорівнювати фокусній відстані лінзи, тобто предмет буде знаходитися у фокусі даної лінзи.
4.3. Знайти фокусну відстань не менше трьох разів.
Отримане значення фокусної відстані порівняти з результатами перших трьох способів. Знайти похибки вимірювань для кожного з чотирьох способів. Зробити висновки.
Вправа 2. Визначення фокусної відстані тонкої розсіювальної лінзи.
С
хема
розміщення приладів для визначення
фокусної відстані тонкої розсіювальної
(від’ємної) лінзи показана на рис.
6.
На оптичній лаві розмістити освітлювач із предметом, екран і збиральну лінзу L1 (№ 6). Бажано екран поставити не в кінці оптичної лави, а ближче до її середини, так, щоб зображення предмета А2В2 було менше діаметра розсіювальної лінзи (№ 13), яка буде поставлена на лаву пізніше. Повільно рухаючи лінзу L1 від освітлювача до екрана, одержати на екрані різке, збільшене зображення предмета. Закріпити всі прилади на оптичній лаві (крім екрана) і записати координату екрана (X1).
Відсунути екран далі від додатної лінзи і розмістити між попереднім положенням екрана і додатною лінзою тонку від’ємну лінзу. Повільно рухаючи екран на оптичній лаві, отримати різке, збільшене зображення предмета.
Якщо різке, збільшене зображення предмета отримати не вдається, то треба змінити положення розсіювальної лінзи та знову спробувати дістати різке зображення предмета, переміщуючи екран. Повторювати цю операцію до тих пір, доки на екрані не утвориться різке зображення предмета.
Записати координати розсіювальної лінзи (ХL) та екрана в другому положенні (Х2).
Розрахувати відстань від розсіювальної лінзи L2 до екрана в першому положенні а = Х1–ХL та відстань від розсіювальної лінзи L2 до екрана в другому положенні b = Х2–ХL. Обчислити фокусну відстань розсіювальної лінзи за формулою (4).
Розрахувати похибки вимірювань. Зробити висновки.