- •Роздільна здатність дифракційної решітки
- •Дисперсія дифракційних решіток
- •З|із| історії виготовлення дифракційних решіток
- •Дифракція рентгенівських променів. Формула Вульфа-Брегга
- •Поняття про голографію
- •Голографія із записом у тривимірному середовищі
- •§2.2. Практичні заняття
- •Приклади розв’язування задач
- •Приклади розв’язку задач
- •Аналіз та розв’язок
- •Аналіз та розв’язок
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Приклади розв’язку задач
- •Аналіз та розв’язок
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання:
- •Приклади розв’язку задач
- •Задачі для самостійного розв’язання та домашнього завдання
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •§2.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей другого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю другого змістового модуля
- •Банк завдань до другого змістового модуля
- •§3.1. Лекційний матеріал.
- •Основні закони і положення геометричної оптики
- •Застосування явища повного внутрішнього відбивання
- •Принцип Ферма:
- •Заломлення променів
- •1.Заломлення на плоскій поверхні.
- •2 .Хід променів через призму.
- •5.Формула лінзи
- •3.11 Формула лінзи
- •6. Шість випадків побудови зображення в лінзах
- •Хроматична аберація.
- •Оптичні прилади
- •Мікроскоп
- •Проекційний апарат
- •Фотоапарат
- •Плоскі та сферичні дзеркала
- •§3.2. Практичні заняття Практичне заняття № 9. Основні закони і положення геометричної оптики. Співвідношення між основними параметрами. Повне внутрішнє відображення. Основні формули:
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв'язування та домашнього завдання:
§2.2. Практичні заняття
Практичне заняття №3 Інтерференція світла
План
Методи створення когерентних джерел світла:
а) метод Юнга;
б) біпризма Френеля;
в) бідзеркала Френеля.
Основні формули:
Різниця
ходу
– формула Юнга:
якщо
– max освітлені, k=0,1,2,3…;
якщо
– min
освітлені, k
=0,1,2,3…;
кутова
відстань до k-го
мінімуму:
.
Приклади розв’язування задач
Задача №1
С
кільки
інтеренференційних максимумів ми можемо
спостерігати освітлюючи установку Юнга
білим світлом? (відстань між щілинами
1,5 мм, екран знаходиться на відстані
2м). Граничні довжини хвиль
,
.
Яка відстань на екрані між червоними і
фіолетовими максимумами?
Аналіз та розв’язок:
Дано:
d=1,5 мм
L1=2 м
k = ?
-?
L екран
Інтерференційна
картина зміниться, якщо червоний максимум
порядку К
найде на фіолетовий максимум наступного
порядку:
Підставивши значення величин, отримаємо:
,
звідки
,
тобто
.
Це буде означати, що чітко будуть спостерігатися нульовий і перші максимуми, а також перші і другі мінімуми (чорні полоски). Другий максимум буде розмитий, третій, і наступні – зовсім не видні. Нульовий максимум буде білий, перший буде райдужною смужкою повернутою фіолетовим кінцем всередину.
Відстань на екрані між червоною і фіолетовою полосками знайдемо з формули Юнга:
;
;
;
=
=0,00034 м=0,34
мм
Відповідь: 0,34 мм
Як
бачимо, відстань між червоними і
фіолетовими максимумами, тобто ширина
полоси дуже мала, тому потрібно щоб
.
Задача №2
Промені
від двох когерентних джерел світла з
довжиною хвилі
=0,8
мкм падають на екран, де спостерігається
інтерференційна картина. Коли на шляху
одного з променів перпендикулярно до
нього помістити мильну плівку з показником
заломлення 1,33, інтерференційна картина
змінилася на протилежну. За якої найменшої
товщини плівки це можливо?
Дано:
Розв’язання:
=0,8 мкм екран
n=1,33
S2
S1
Аналіз та розв’язок:
Зміна інтерференційної картини на протилежну означає, що на тих ділянках екрана, де спостерігалися інтерференційні максимуми, стали спостерігатися інтерференційні мінімуми. Таке зміщення інтерференційної картини можливе в разі зміни оптичної різниці ходу світлових хвиль на непарну кількість половин довжин хвиль:
,
де
– оптична різниця ходу світлових хвиль
відповідно після та до внесення плівки;
k=0,
1, 2,
…
Найменшій
товщині dmin
плівки
відповідає
k=0,
тому
.
Виразимо оптичні різниці ходу :
,
.
Тоді
,
або
.
Звідси
Виконуємо обчислення
мкм
Відповідь:
Задача №3
Визначити
кут
між дзеркалами Френеля коли відстань
між смугами інтерференції на екрані
дорівнює 1 мм, L=1 м,
r=10 см,
Å.
Інтерферуючі промені падають на екран
приблизно перпендикулярно.
Дано:
=1
мм=0,1
см Аналіз
та розв’язок:
L=1 м=100 см Успіхи розв’язування задач залежать від
r=10см грамотно побудованого малюнка.
Å
=
=
З
геометричної оптики ми знаємо, що коли
дзеркало повернути на кут
,
то зображення повернеться на кут
,
тобто S1,
OS2=2
,
–
мало,
тому
.
=
(див.
формулу Юнга, L=a+x)
Знайдемо
,
яке дорівнює
,
(1)
(2)
Віднімемо з другого рівняння перше:
,
підставимо L,
тоді
,
знайдемо
:
радіан.
Переведемо радіани в градуси, для цього
.
Переведемо градуси в мінути, отримаємо
Відповідь:
Аналіз. Дійсно, кут між дзеркалами в системі бідзеркал дуже малий, про що нам відомо з теорії.
Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
3.1 Знайти довжину хвилі монохроматичного випромінювання, якщо в установці Юнга відстань від першого інтерференційного максимуму до центральної лінії у=0,05 см. Дані установки L=5м, d=0,5см.
3.2
Відстань між двома когерентними джерелами
світла
дорівнює 0,1мм. Відстань між двома
сусідніми світлими лініями на екрані
становить 1 см. Яка відстань між джерелами
та екраном?
3.3
На шляху одного променя в інтерференційній
установці Юнга стоїть посудина довжиною
2 см, з плоско-паралельними скляними
стінками, і спостерігається інтерференційна
картина, коли ця посудина наповнена
повітрям. Потім посудину наповнюємо
хлором і при цьому спостерігається
зміщення інтерференційної картини на
20 ліній. Вся установка поміщена в
термостат, що підтримує постійну
температуру. Спостереження відбуваються
зі світлом лінії D
натрію (
Å).
Приймаючи показник заломлення повітря
n=1,000276,
обчислити показник заломлення хлору.
В який бік змістяться лінії інтерференції
при наповнені посудини хлором?
3.4
Визначити відстань “у”
між центром картини і п’ятою світлою
полосою в установці Френеля, коли
,
r=10
см,
,
для
Å.
Інтерферуючі промені падають на екран
приблизно перпендикулярно.
y |
O |
S |
r а
3.5 Виразити відстань “у” від центру інтерференційної картини до к-й світлої полоси в досліді з біпризмою Френеля. Показник заломлення призми n, довжина хвилі , заломлюючий кут . Інтерферуючі промені падають на екран приблизно перпендикулярно.
3.6
У скільки разів збільшиться відстань
між сусідніми інтерференційними полосами
на екрані в досліді Юнга, коли зелений
світлофільтр
замінити на червоний
?
3.7 В досліді з дзеркалами Френеля відстань між уявними зображеннями джерела світла дорівнює 0,5мм, відстань до екрану 5м. В зеленому світлі одержимо інтерференційні полоси на відстані 5мм одна від одної. Знайти довжину хвилі зеленого світла.
3.8
В досліді Юнга на шляху одного з променів
розміщено тонку скляну пластинку, від
чого центральна світла смуга зміститься
в положення, спочатку зайняте п’ятою
світлою смугою. Промінь падає на пластинку
перпендикулярно. Показник заломлення
пластинки 1,5. Довжина хвилі
м.
Яка товщина пластинки?
3.9 На шляху одного з променів у досліді Юнга поставили трубку з плоско-паралельними скляними стінками і заповнили її хлором, показник заломлення якого дорівнює 1,000865. При цьому вся інтерференційна картина змістилась на 20 смуг. Визначити довжину трубки, якщо показник заломлення повітря дорівнює 1,000276, а довжина хвилі світла 589 нм.
Практичне заняття №4 Тема: Інтерференція світла.
План
Інтерференція на плоско-паралельній пластинці та плівці.
Смуги рівної товщини.
Кільця Ньютона у відбитому, та прохідному світлі. Застосування кілець Ньютона.
Основні формули:
Оптична різниця ходу для променів, які інтерферують у відбитому світлі:
.
Умови максимумів та мінімумів у відбитому світлі:
(тах)
(тіп)
Оптична різниця ходу для променів, які інтерферують у прохідному світлі:
.
Умови інтерференції у прохідному світлі:
(тах)
(тіп)
Радіуси темних кілець у відбитому світлі:
Радіуси світлих кілець у відбитому світлі:
1+2 |
Радіуси темних кілець у прохідному світлі:
Радіуси світлих кілець у прохідному світлі:
.
