
- •Роздільна здатність дифракційної решітки
- •Дисперсія дифракційних решіток
- •З|із| історії виготовлення дифракційних решіток
- •Дифракція рентгенівських променів. Формула Вульфа-Брегга
- •Поняття про голографію
- •Голографія із записом у тривимірному середовищі
- •§2.2. Практичні заняття
- •Приклади розв’язування задач
- •Приклади розв’язку задач
- •Аналіз та розв’язок
- •Аналіз та розв’язок
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Приклади розв’язку задач
- •Аналіз та розв’язок
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання:
- •Приклади розв’язку задач
- •Задачі для самостійного розв’язання та домашнього завдання
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •§2.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей другого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю другого змістового модуля
- •Банк завдань до другого змістового модуля
- •§3.1. Лекційний матеріал.
- •Основні закони і положення геометричної оптики
- •Застосування явища повного внутрішнього відбивання
- •Принцип Ферма:
- •Заломлення променів
- •1.Заломлення на плоскій поверхні.
- •2 .Хід променів через призму.
- •5.Формула лінзи
- •3.11 Формула лінзи
- •6. Шість випадків побудови зображення в лінзах
- •Хроматична аберація.
- •Оптичні прилади
- •Мікроскоп
- •Проекційний апарат
- •Фотоапарат
- •Плоскі та сферичні дзеркала
- •§3.2. Практичні заняття Практичне заняття № 9. Основні закони і положення геометричної оптики. Співвідношення між основними параметрами. Повне внутрішнє відображення. Основні формули:
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв'язування та домашнього завдання:
Хроматична аберація.
Рис. 3.27
Цей
вид аберації обумовлений тим, що промені
різних кольорів заломлюються лінзою
по-різному (дисперсія промені
в).
Замість
точки виходить зображення у вигляді
кольорових кружків, кольори яких залежать
від положення екрану. Поздовжня хроматична
аберація
.
Цей вид аберації усувають за допомогою
системи лінз, які складаються зі скла
з різними показниками заломлення і
різною дисперсією.
Н
АПРИКЛАД:
ахроматична пара лінз:
Рис. 3.28
Астигматизм. Астигматизм косих пучків утворюється при зображенні точок, які посилають промені під значними кутами до оптичної вісі. Фокуси променів, які поширюються в одній площині, будуть ближче, в іншій – далі від оптичного центру лінзи. На відстані р1 – вертикальна лінія видна.
Н
а
відстані р2
– горизонтальна лінія. Астигматизм
виникає завжди, коли порушується симетрія
світлового пучка по відношенню до
оптичної системи. Анастигмат – система,
яка позбавлена цієї аберації.
Рис. 3.29
Дисторсія (викривлення). Викривлення поверхонь. Причина – різне значення збільшення для різних точок поверхні яка світиться. Всі точки поверхні, яка світиться, перпендикулярні оптичній вісі, але розташовані на різних відстанях від неї. Ортоскопічна система – система, вільна від дисторсії.
Рис. 3.30
Майже всіх аберацій вдається уникнути, застосовуючи систему лінз.
Кома. Аберація пучка, який має центр не на вісі. Точка зображується у вигляді світлої плями, несиметрично висвітленій.
Рис. 3.31
Оптичні прилади
Лупа
Основне завдання оптичних приладів – збільшити кут зору, під яким ми бачимо предмет. Цей кут зору залежить також від оптичної системи ока.
Принцип дії оптичної системи ока: двоякоопукла лінза – кришталик, який проектує зображення на сітківку ока, де знаходяться кінцівки зорових нервів, що передають зорове сприйняття у мозок.
Можливість оком бачити предмети, які знаходяться на різних відстанях від ока, пояснюється акомодацією ока, тобто здатністю кришталика змінювати свою кривизну, тобто змінювати фокусну відстань.
Рис. 3.32
Величина кута зору α залежить від розмірів предмету і відстані до предмету. Встановлено, що для того, щоб дві точки A та В розрізнялись оком як дві різні точки, необхідно, щоб кут зору був не менше однієї хвилини – це граничний кут зору.
Такі оптичні прилади, як лупа та мікроскоп, збільшують кут зору за рахунок збільшення розмірів предмета, телескопічна система збільшує кут зору за рахунок наближення предмета.
Х
ід
променів у лупі:
Рис. 3.33
fлупи ≈ 1 – 10 см.
ОL′ – відстань найкращого зору. Це та відстань, починаючи з якої око розглядає предмет без акомодації.
Лінійне збільшення лупи.
N=
; ОL => f
– для максимального збільшення,
m = ОL′ = 25 см – відстань найкращого зору для нормального ока. Тоді
3.16
Виходячи з цього, короткофокусна лінза дає більше збільшення.