
- •Розділ і. Знання і розвиток Тема I. Специфіка філософських проблем наукового пізнання /2 год./
- •Тема 2. Пізнання і знання як предмет філософської рефлексії /2 год./
- •Тема 3. Наука в сучасному суспільстві. Специфіка наукового пізнання /2 год./
- •Тема 4. Почуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне у пізнанні /2 год./
- •Тема 5. Закономірності розвитку науки і еволюційні моделі зростання знання /3 год./
- •Тема 6. Логіко-методологічні основи науки /3 год./
- •Тема 7. Істина і омана в науковому пізнанні /2 год./
- •Тема: Історія становлення і загальні закони розвитку науки
- •Тема: Практичні основи і логічні форми розвитку наукових теорій
- •Тема: Проблеми наукового методу і методології
- •Тема: Істина як процес і результат пізнання
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Додаток 2. Тематика рефератів знання та розвиток. Стратегічне значення наукового знання для сталого розвитку суспільства
- •Логічні і гносеологічні основи науки
- •Метод і методологія
- •Історія науки
- •Закони розвитку науки
- •Сучасні філософські проблеми природних, технічних та соціально-гуманітарних наук
- •Наукова інтуїція в діяльності вченого і проблема наукової творчості
- •Проблема знання та його динаміки в сучасній епістемології
- •Список літератури
- •Додаток 3.
- •5. Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» відносно наступних тверджень:
- •Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого визначено таким чином:
- •Визначте, якому методу пізнання відповідає таке визначення:
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних гносеологічних тверджень:
- •Виберіть 1 варіант відповіді.
- •Доповніть характеристику емпіризму необхідним поняттям:
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних тверджень:
- •Виберіть відповідне визначення поняття: Моделювання – це
- •5. Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є
- •Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова проблема – це…
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних гносеологічних тверджень:
- •Виберіть 1 варіант відповіді.
- •Виберіть 1 варіант відповіді.
- •Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова ідея – це
- •Підкресліть поняття, якому дається таке визначення:
- •Виберіть 1 положення, що відноситься до об'єктивної істини:
- •Виберіть відповідне методу визначення: Аналогія – це…
- •Виберіть три гносеологічних положення, на які спирається теорія розвитку науки.
- •Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
Проблема знання та його динаміки в сучасній епістемології
Предметна сфера епістемології. Коло проблем сучасних епістемологічних досліджень, представники
За роботою одного з представників еволюційної епістемології (Карл Поппер, Стівен Тулмін, Томас Кун, Імре Лакатос, Пол Фейерабендт), наприклад: Концепція зростання знання (за роботою К.Поппера «Логіка і зростання наукового знання» або «Об’єктивне знання: еволюційний підхід»)
Основні ідеї роботи Пола Фейерабендта «Против метода. Очерк анархистской теории познания»
Погляд на знання в роботі Карла Поппера «Логика и рост научного знания»
Список літератури
Александрова В.П. Інноваційний потенціал та його роль в економічному розвитку країни // Наука та наукознавство, 2004, №2. – С. 39-45.
Андреев И.Д. О методах научного познания. – М.: Наука, 1964. – 114 с.
Бунге М. Интуиция и наука / Перевод с англ. Е.И. Пальского, ред и послесловие В.Г. Виноградова. – М.: Прогресс, 1967. – 186 с.
Вахтомин Н.К. Законы диалектики – законы познания. – М.: Наука, 1966. – 168 с.
Вахтомин Н.К. О роли категорий сущность и явление в познании. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – с.
Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки. – М., 1981.
Вернадский В.И. Научная мысль как планетарное явление. – М., 1991.
Волков Г. У колыбели науки. – М.: Молодая гвардия, 1971. – 223 с.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. Становление и развитие первых научных программ. − М.: Наука, 1980. − 566 с.
Гейзенберг Вернер. Физика и философия / Пер. с нем. И.А. Акчурина и Э.П. Андреева – М.: Наука, 1990. – 128 с.
Голованов В.Н. Гносеологическая природа законов науки. – М.: «Мысль», 1967. – Диалектическая логика / Под редакцией профессора А.М. Минасяна. – Ростовское книжное издательство, 1966. – 504 с.
Данько М.С. Методичні особливості прогнозування інноваційного розвитку економіки України // Наука та наукознавство. – 2000. – №4. – С. 52-53.
для вузов. М.: "Издательство ПРИОР", 2001. – 428 с. ISBN 5-7990-0477-9
Довгий С.О. Наука та освіта в Україні. Сучасні проблеми і можливі шляхи їх вирішення // Наука та наукознавство. 2001, №2, с. 104-109.
Заботин П.С. Преодоление заблуждения в научном познании. – М.: Мысль, 1979. – 191 с.
Звиглянич В.А. Научное познание как культурно-исторический процесс. – К.: Наукова думка, 1988.
Ирина В.Р., Новиков А.А. В мире научной интуиции. Интуиция и разум. – М.: Наука, 1978.
Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия: Учебное пособие. – М.: Логос, 2000. – 320 с.
Кедров Б.М. Классификация наук. Прогноз К. Маркса о науке будущего. − М.: Мысль, 1985. − 543 с.
Кириллин В. А. Страницы истории науки и техники. – М.: Наука, 1989. – 494 с. (Наука. Мировоззрение. Жизнь). – ISBN 5-02-006550-1
Китова А.Г., Кузнецова Т.Е. Об эффекте научной политики без взаимопонимания: соотношения теории и практики // Науковедение. – 2003. – №3. – С. 63-89.
Клайн М. Математика. Поиск истины: Пер. с англ. Ю.А. Данилова / Под ред. И с предисл. В.И. Аршинова, Ю.В. Сачкова. – М.: Мир, 1988 – 295 с. ISBN 5-03-0018-3
Кулькин А.М. Наука и общество на рубеже веков. М.: ИНИОН, 2000. – 188 с.
Кулькин А.М., Авдулов А.Н. Государственная научно-техническая политика Японии: основные этапы и направления. – М.: ИНИОН. 2000.
Кушерець В. Науково-технологічні зони як осередки інновацій // Наука і суспільство. – 2003. – №11/12. – С. 2-7.
Лешкевич Т. Г. Философия науки: традиции и новации: Учебное пособие
Ли Смолин. Неприятности с физикой: Взлет теории струн, упадок науки и что за этим следует / Перевод с английского издания: Penguin Book, London, 2007; ISBN 9780713997996 (c) 2007 Артамонова Юрий Александрович y-a-arta@yandex.ru | http://zhurnal.lib.ru/a/artamonow_j_a/
Литовка И.И. История протонауки и теоретические модели развития науки // Философия науки. – 2008.– № 4(39).
Логика научного исследования. / Отв. Редакторы П.В. Копнин и М.В. Попович. – М.: Изд-во «Наука», 1965. – 356 с.
Малицький Б.А. Концепція інноваційного розвитку економіки України // Наука та наукознавство, 2002, №1, с. 11-12.
Малицький Б.А., Булкін І.О., Єгоров І.Ю., Соловйов В.П. "Аналіз становлення наукової системи України" // Наука та наукознавство. – 2001. – №2. – С. 3-18.
Микулинский С. Р. Очерки развития историко-научной мысли.— М.: Наука, 1988.—384 с. – (Серия «Наука. Мировоззрение. Жизнь»). 1ЭВК 5-02-005958-7
Мирский З.М., Барботько А.М., Борисов В.В. Научная политика XXI века: тенденции, ориентиры и механизмы // Науковедение. – 2003. – №1. – С. 8-31.
Моисеев В.И. Философия и методология науки. – Воронеж: Центрально Черноземное книжное издательство, 2004. – 239 с.
Найдыш В.М. Концепции современного естествознания. – М.: Альфа-М; ИРФРА-М, 2005. – 622 с. ISBN 5-9888281-006-1 (Альфа-М) ISBN 5-16-001660-0 (ИРФРА-М)
Налчаджян А.А. Некоторые психологические и философские проблемы интуитивного познания (интуиция в процессе научного творчества). – М.: Мысль, 1972. – 271 с.
Ніколаєв А.І. Інноваційний розвиток та інноваційна культура // Наука та наукознавство, 1002, №2, с. 54-64.
Новиков Б.В. Творчество и философия – К., 1989.
Оруджев З.М. К. Маркс и диалектическая логика. – Баку: Азербайджанское государственное издательство, 1964. – 188 с.
Поликарпов В.С. История науки и техники (учеб. пособие). – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 352 с. (есть в 534-7 к. – Методкабинет кафедры философии ФСП, работает как читальный зал)
Поппер К. Логика и рост научного знания. – М.: Прогресс, 1983.
Поппер К. Предположения и опровержения: Рост научного знания / Пер. с англ. А.Л. Никифорова, Г.А. Новичковой. – М.: ООО "Издательство АСТ", ЗАО НПП "Ермак", 2004. – 638 с.
Поппер К. Знание и психофизическая проблема: В защиту взаимодействия / Пер. с англ. И.В. Журавлева – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 256 с. ISBN 978-5-382-00541-6
Проблема знания в истории науки и культуры. – СПб.: Алетейя, 2001; М.: Ин-т истории естествознания и техники Рос. Акад. наук, 2001, – 224 с.
Проблема ценностного статуса науки на рубеже ХХI века. – СПб.: РХГИ, 1999. – 280 с.
Радовель М.Р. Интуиция и научное познание. – К.: Наукова думка, 1971. – 108 с.
Рузавин Г.И. Методы научного исследования. – М.: Мысль, 1975. – 237 с.
Стёпин В.С. Наука и лженаука // Науковедение.– 2000. – № 1.
Стройк Д.Я. Краткий очерк истории математики / Пер. с нем. и дополн. И.Б. Погребысского – М.: Наука, 1969. – 328 с.
Субъект и объект как философская проблема. – К.: Наукова думка, 1979. – §1-4.
Томас Кун. Структура научных революций: Пер. с англ. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001, – 608 с. / В кн. также: Имре Лакатос. История науки и её рациональные реконструкции. Карл Поппер. Нормальная наука и опасности, связанные с ней.
Уэбстер Ф. Теории информационного общества. – М.: Аспект-Пресс, 2004. – 396 с.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М.: Прогресс, 1986.
Фейерабендт П. Против метода. Очерк анархистской теории познания / Пер. с англ. А. Л. Никифорова. – М.: АСТ; Хранитель, 2007. – 413 с. ISBN 978-5-17-041128-3
Философия науки. См. в Интернет-версию журнала.
Чешев В. В. Проблема реальности в классической и современной физике. Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1984.— 258 с. – 0302020100.
Швырев В.С. Научное познание как деятельность. – М.: Политиздат, 1984. – 232 с.
Щедровицкий Г.П. Философия. Наука. Методология. – М.: Шк. культ. Политики. – 1997. – 656 с.
Хорган Дж. Конец науки: Взгляд на ограниченность знания на закате Века Науки / Пер. с англ. М. Жуковой. – СПб.: Амфора, 2001. – 479 с. ISBN 5-94278-179-6