Клінічна картина

Скарги: біль, відчуття посиленої перистальтики, урчання, здуття живота, порушення акту дефекації у вигляді закрепів, проносів, нестійкого стільця. Болі в животі носять спастичний, атонічний або змішаний характер. Інтенсивність больового синдрому може сягати виразної кольки. Характерні порушення стільця у вигляді псевдо діареї (акти дефекації часті та/або прискорені при нормальній або щільній консистенції стільця) та псевдо закрепи (відчуття неповного випорожнення навіть при нормальній консистенції стільця, непродуктивні позиви на дефекацію). Захворювання починається в молодому віці. Часто присутні тривожно-іпохондричні та депресивні реакції, виявляються «позакишкові» симптоми (головні болі, кардіалгія, вазоспатичні реакції, дизуричні розлади, канцерофобія). В нічний час суб’єктивні прояви захворювання відсутні. Спостерігається невідповідність великої кількості скарг даним об’єктивного обстеження.

Форми СПК (Римські критерії ІІІ, 2006)

Для ідентифікації типу СПК використовується Брістольська шкала форм калу. У відповідності до Римських критеріїв ІІІ (2006), запропоновано класифікувати СПК по переважаючій формі стільця.

СПК-С (Constipation) – форма з переважанням закрепів, стілець відповідає 1-2 типу калу за Брістольською шкалою.

СПК-D (Diarrea) – форма СПК з переважанням проносів, стілець відповідає 1-2 типу калу за Брістольською шкалою.

СПК-М (Mixed) – змішана форма СПК з закрепами та діареєю стілець відповідає 1-2 типу калу за Брістольською шкалою.

СПК-U (Unsubtyped) – для цієї формі СПК характерні і проноси, і закрепи, але порушення консистенції стільця не відповідає вимогам критерів СПК-С, СПК-D, СПК-М за Брістольською шкалою.

Брістольська шкала форм калу

Тип 1 – окремі тверді округлі утворення (шарики), які нагадують горіхи (виходять з натуженням).

Тип 2 – за формою нагадує ковбаску, утворену з шариків.

Тип 3 – за формою нагадує ковбаску, з потрісканою поверхнею.

Тип 4 – за формою нагадує ковбаску або змію, гладкий та м’який.

Тип 5 – м’які шарики з чіткими межами (виходять легко).

Тип 6 – м’які утворення з нерівними краями, кашоподібний стілець.

Тип 7 – водянистий, без твердих включень.

Бристольська шкала форм калу 1-й та 2-й тип ідентифікує як закреп, а 6-й та 7-й – як діарею.

Діагностика спк

Анамнез:

• спадкова схильність;

• психотравмуючі події та стреси;

• наявність психологічних порушень та психологічних розладів;

• перенесені гострі кишкові розлади;

• особливості харчування.

Лабораторні дослідження:

1. обов’язкові:

• загальний аналіз крові та сечі – без відхилень від норми;

• цукор крові (в межах норми);

• печінкові проби (АсАТ, АлАт, ЛФ, ГГТ – в межах норми);

• аналіз калу на дизбіоз – можуть зустрічатись відхилення;

• аналіз калу на яйця гельмінтів – негативний;

• копрограма – відсутність стеатореї та поліфекалії;

• аналіз калу на скриту кров – відсутність скритої крові в калових масах;

2. за наявності показів:

• гормони щитовидної залози в крові (Т3, Т4) – для виключення патології щитовидної залози;

• тест на лактозну та дісахарідну недостатність;

• аналіз еластази-1;

• дихальний водневий тест.

Інструментальні дослідження:

• рентгенологічне дослідження кишечника та ірігоскопія – для виключення органічних змін в товстій кишці);

• ректороманоскопія – для виключення органічної патології дистальних відділів товстої кишки);

• колоноскопія (при необхідності – біопсія слизової кишечника) – для виключення органічних захворювань товстої кишки;

• УЗД органів черевної порожнини;

• КТ та МРТ – для виключення органічних захворювань.

Діагноз СПК є діагнозом виключення, який може бути встановленим після докладного обстеження хворого, яке дозволяє виключити наявність у нього органічної патології ШКТ.