
- •Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •Тема 2. Еволюція теорії та практики менеджменту
- •Тема 3. Організація в системі управління
- •Тема 4. Організаційна культура та корпоративний імідж
- •Тема 5. «Місія і цілі організації та мета праці менеджера»
- •Тема 6. Класифікація і загальна характеристика функцій у системі менеджменту
- •Тема 7. Управлінське рішення: сутність та процес прийняття
- •Тема 8. Функція планування в менеджменті
- •Тема 9. Функція організування в менеджменті
- •Тема 10. «Мотивація як функція менеджменту»
- •Тема 11. Контроль як функція менеджменту
- •224. Фінансовий контроль не включає:
- •225. Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає у:
- •226. Зовнішній аудит – це:
- •227. До принципів контролю не належать:
- •228. Основними ланками ланцюжка якості продукції є:
- •229. Функція контролю має основні завдання, до яких відносять:
- •241. Недостатній рівень звітності широкій аудиторії – це:
- •Тема 12. Менеджер в організації
- •Тема 13. Влада і лідерство в менеджменті
- •Тема 13. Нормування управлінської праці
- •Тема 14. Інформація та інформаційні системи в менеджменті
- •Тема 15. Організація комунікаційних процесів у системі управління
- •350. Комунікація, яка відбувається без використання слів:
- •351. Комунікації, які є наслідком ієрархії влади в організації та відповідають прямому ланцюгу команд:
- •352. До основних типів повідомлень у межах низхідних комунікацій належать:
- •Тема 16. Оцінювання ефективності управління
Тема 8. Функція планування в менеджменті
167. Планування – це:
– вміння визначати завдання, вибирати виконавців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей;
+ вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей;
– вміння передбачити майбутні результати;
– оцінювання можливості здійснення прогнозів за наявних ресурсів.
168. До принципів планування не відносять:
+ принцип синергізму;
– принцип участі;
– принцип гнучкості;
– принцип точності.
169. Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у:
+ планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію;
– стратегічний план є детермінованим;
– у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого;
– стратегічний план описує поточну ситуацію.
170. Аналіз внутрішнього потенціалу підприємства не включає:
– оцінювання маркетингових зусиль;
– оцінювання фінансового становища;
+ оцінювання напрямів використання прибутку;
– оцінювання організаційної культури.
171. Великі масштаби виробництва є сильною стороною підприємства, що дозволяє скористатися такими зовнішніми можливостями:
+ поява прогресивної технології;
– зменшення ставок мита на експорт продукції, що випускається фірмою;
– підвищення рівня доходів населення;
– поява продукту-замінника.
172. До слабких сторін підприємства не можна віднести:
– застарілу технологію;
– відсутність управлінського таланту і глибокого бачення проблеми у вищого керівництва;
+ здатність фінансувати необхідні зміни у стратегії;
– відсутність ефективної системи контролю.
173. Вибір, зумовлений знаннями та накопиченим досвідом, – це:
– організаційне рішення;
– запрограмоване рішення;
– раціональне рішення;
+ рішення, що ґрунтується на судженнях.
174. До стратегій концентрованого зростання не відносять:
– стратегію розвитку продукту;
+ стратегію збору врожаю;
– стратегію розвитку ринку;
– стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію маркетингових зусиль.
175. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, – це стратегія:
– розвитку продукту;
– відтинання зайвого;
– вертикальної інтеграції;
+ горизонтальної диверсифікації.
176. Стратегія виробництва, що дозволяє за рахунок нижчих цін на продукцію зайняти більшу частину ринку, – це:
+ стратегія досягнення лідерства у мінімізації витрат;
– стратегія фіксації певного сегмента ринку і концентрації на ньому зусиль фірми;
– стратегія інтегрованого зростання;
– стратегія диверсифікації.
177. До принципів управлінського планування не належить:
+ принцип ефективності;
– принцип повноти;
– принцип економічності;
– принцип безперервності.
178. Дж. Томпсон і Стрікланд запропонували спосіб вибору стратегії фірми залежно від:
+ ринкових позицій фірми і темпів економічного розвитку країни;
– конкурентних позицій фірми і рівня стабільності ринку;
– конкурентних позицій фірми і її фінансових можливостей;
– конкурентоспроможності фірми і конкурентоспроможності її продукції.
179. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг – це:
–правові акти;
– правові норми;
+ правові відносини;
– юридичні відносини.
180. Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників тощо – це:
+ організаційні методи управління;
– оперативно-розпорядчі методи управління;
– економічні методи управління;
– адміністративні методи управління.
181. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства – це:
– організаційні методи управління;
+ оперативно-розпорядчі методи управління;
– економічні методи управління;
– адміністративні методи управління.
182. Етап життєвого циклу організації, для якого характерні великі масштаби, механічна вертикальна структура, посилення централізації, збільшення навантаження на топ-менеджерів, формалізація діяльності:
– середнього віку;
+ зрілості;
– юності;
– старіння.
183. До суб’єктів планування належить:
– розподіл ресурсів та резервів;
– розробка стандартів та нормативів;
+ планові відділи та організації;
– виробнича, фінансова, інноваційна та інша діяльність організації.
184. Види планів, які виокремлюють за класифікаційною ознакою предмет планування:
– загальне планування підприємства організації;
+ планування процесів;
– планування по галузях діяльності;
– планування проектів.
185. Генеральні плани, які містять установлення цілей організації, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку стратегічних альтернатив та вибір базової стратегії бізнесу, – це:
+ стратегічні плани;
– тактичні плани;
– оперативні плани;
– організаційні плани.
186. До методів організаційного планування не належить:
– метод послідовного опису операцій;
– графіки виконання;
– метод сітьового планування та управління;
+ постійний оперативний план.
187. До методів розробки планів не відносять:
+ психологічні методи;
– балансовий метод;
– нормативний метод;
– математичні методи.
188. Комплекс планів праці менеджерів, виконання яких забезпечує реалізацію економічних, виробничих, технічних, соціальних та інших планів діяльності, належить до:
– економічного планування;
+ організаційного планування;
– тактичного планування;
– операційного планування.
189. До принципів управлінського планування не належить:
+ принцип ефективності;
– принцип повноти;
– принцип економічності;
– принцип безперервності.
190. Плани робіт, які виконуються особисто менеджером, – це:
– регламентування службових обов'язків;
+ план праці менеджера;
– планування видів робіт і робочого часу;
– делегування окремих робіт.
191. Оперативне планування передбачає:
+ формування сіткового графіка;
– вибір стратегії бізнесу;
– визначення цілей організації;
– бюджетне планування.
192. Поточне планування передбачає:
– формування сіткового графіка;
– вибір стратегії бізнесу;
– визначення цілей організації;
+ бюджетне планування.
193. Стратегічне планування передбачає:
– формування сіткового графіка;
– формування поточного плану;
+ встановлення місії та цілей організації;
– бюджетне планування.
194. Тактичне планування включає такі різновиди:
– стратегічне планування;
+ поточне й оперативне планування;
– вибір стратегії бізнесу й бюджетування;
– вибір стратегії бізнесу й оперативне планування.
195. До адміністративних важелів досягнення планових показників належать:
+ оперативні плани;
– поточні плани;
– контроль;
– почасова форма оплати праці.