Тема 8. Функція планування в менеджменті

167. Планування – це:

– вміння визначати завдання, вибирати виконавців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей;

+ вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей;

– вміння передбачити майбутні результати;

– оцінювання можливості здійснення прогнозів за наявних ресурсів.

168. До принципів планування не відносять:

+ принцип синергізму;

– принцип участі;

– принцип гнучкості;

– принцип точності.

169. Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у:

+ планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію;

– стратегічний план є детермінованим;

– у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого;

– стратегічний план описує поточну ситуацію.

170. Аналіз внутрішнього потенціалу підприємства не включає:

– оцінювання маркетингових зусиль;

– оцінювання фінансового становища;

+ оцінювання напрямів використання прибутку;

– оцінювання організаційної культури.

171. Великі масштаби виробництва є сильною стороною підприємс­тва, що дозволяє скористатися такими зовнішніми можливостями:

+ поява прогресивної технології;

– зменшення ставок мита на експорт продукції, що випускається фірмою;

– підвищення рівня доходів населення;

– поява продукту-замінника.

172. До слабких сторін підприємства не можна віднести:

– застарілу технологію;

– відсутність управлінського таланту і глибокого бачення проблеми у вищого керівництва;

+ здатність фінансувати необхідні зміни у стратегії;

– відсутність ефективної системи контролю.

173. Вибір, зумовлений знаннями та накопиченим досвідом, – це:

– організаційне рішення;

– запрограмоване рішення;

– раціональне рішення;

+ рішення, що ґрунтується на судженнях.

174. До стратегій концентрованого зростання не відносять:

– стратегію розвитку продукту;

+ стратегію збору врожаю;

– стратегію розвитку ринку;

– стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію маркетингових зусиль.

175. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, – це стратегія:

– розвитку продукту;

– відтинання зайвого;

– вертикальної інтеграції;

+ горизонтальної диверсифікації.

176. Стратегія виробництва, що дозволяє за рахунок нижчих цін на продукцію зайняти більшу частину ринку, – це:

+ стратегія досягнення лідерства у мінімізації витрат;

– стратегія фіксації певного сегмента ринку і концентрації на ньому зусиль фірми;

– стратегія інтегрованого зростання;

– стратегія диверсифікації.

177. До принципів управлінського планування не належить:

+ принцип ефективності;

– принцип повноти;

– принцип економічності;

– принцип безперервності.

178. Дж. Томпсон і Стрікланд запропонували спосіб вибору стратегії фірми залежно від:

+ ринкових позицій фірми і темпів економічного розвитку країни;

– конкурентних позицій фірми і рівня стабільності ринку;

– конкурентних позицій фірми і її фінансових можливостей;

– конкурентоспроможності фірми і конкурентоспроможності її продукції.

179. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг – це:

–правові акти;

– правові норми;

+ правові відносини;

– юридичні відносини.

180. Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників тощо – це:

+ організаційні методи управління;

– оперативно-розпорядчі методи управління;

– економічні методи управління;

– адміністративні методи управління.

181. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства – це:

– організаційні методи управління;

+ оперативно-розпорядчі методи управління;

– економічні методи управління;

– адміністративні методи управління.

182. Етап життєвого циклу організації, для якого характерні великі масштаби, механічна вертикальна структура, посилення централізації, збільшення навантаження на топ-менеджерів, формалізація діяльності:

– середнього віку;

+ зрілості;

– юності;

– старіння.

183. До суб’єктів планування належить:

– розподіл ресурсів та резервів;

– розробка стандартів та нормативів;

+ планові відділи та організації;

– виробнича, фінансова, інноваційна та інша діяльність організації.

184. Види планів, які виокремлюють за класифікаційною ознакою предмет планування:

– загальне планування підприємства організації;

+ планування процесів;

– планування по галузях діяльності;

– планування проектів.

185. Генеральні плани, які містять установлення цілей організації, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку стратегічних альтернатив та вибір базової стратегії бізнесу, – це:

+ стратегічні плани;

– тактичні плани;

– оперативні плани;

– організаційні плани.

186. До методів організаційного планування не належить:

– метод послідовного опису операцій;

– графіки виконання;

– метод сітьового планування та управління;

+ постійний оперативний план.

187. До методів розробки планів не відносять:

+ психологічні методи;

– балансовий метод;

– нормативний метод;

– математичні методи.

188. Комплекс планів праці менеджерів, виконання яких забезпечує реалізацію економічних, виробничих, технічних, соціальних та інших планів діяльності, належить до:

– економічного планування;

+ організаційного планування;

– тактичного планування;

– операційного планування.

189. До принципів управлінського планування не належить:

+ принцип ефективності;

– принцип повноти;

– принцип економічності;

– принцип безперервності.

190. Плани робіт, які виконуються особисто менеджером, – це:

– регламентування службових обов'язків;

+ план праці менеджера;

– планування видів робіт і робочого часу;

– делегування окремих робіт.

191. Оперативне планування передбачає:

+ формування сіткового графіка;

– вибір стратегії бізнесу;

– визначення цілей організації;

– бюджетне планування.

192. Поточне планування передбачає:

– формування сіткового графіка;

– вибір стратегії бізнесу;

– визначення цілей організації;

+ бюджетне планування.

193. Стратегічне планування передбачає:

– формування сіткового графіка;

– формування поточного плану;

+ встановлення місії та цілей організації;

– бюджетне планування.

194. Тактичне планування включає такі різновиди:

– стратегічне планування;

+ поточне й оперативне планування;

– вибір стратегії бізнесу й бюджетування;

– вибір стратегії бізнесу й оперативне планування.

195. До адміністративних важелів досягнення планових показників належать:

+ оперативні плани;

– поточні плани;

– контроль;

– почасова форма оплати праці.