Тема 12. Менеджер в організації

260. Проектування і внесення змін усередині організації; прийняття рі­шень, пов'язаних із розподілом ресурсів; участь у переговорах для захис­ту інтересів організації – це, за класифікацією Мінцберга:

– міжособистісні ролі;

+ завершальні ролі;

– інформаційні ролі;

– комунікаційні ролі.

261. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців):

+ залежно від функціональної ролі в процесі управління;

– залежно від посади, яку вони займають;

– залежно від особистої ролі в управлінні підприємством;

– правильна відповідь відсутня.

262. Діють на основі єдиновладдя, відповідають за стан і розвиток організації чи її підрозділів менеджери:

+ лінійні;

– функціональні;

– операційні;

– фінансові.

263. До лінійних менеджерів не належать:

– директор підприємства;

– начальник цеху штампування;

+ начальник відділу реклами;

– начальник складальної дільниці.

264. До технологічних навичок та знань менеджерів у сфері управління фінансами та бухгалтерського обліку не відносять:

– знання кредитно-банківського і фінансового механізмів ринкової економіки;

– знання податкової системи, страхування, основи самофінансування;

+ оцінювання придатності застосовуваної технології виготовляти продукцію необхідної якості;

– фінансування розширеного відтворення технологічної бази, науково-технічних досліджень, соціального розвитку колективу.

265. Діють на основі єдиновладдя, відповідають за стан і розвиток організації чи її підрозділів менеджери:

+ лінійні;

– функціональні;

– операційні;

– фінансові.

266. Створення ефективної системи і механізму управління організа­цією передбачає:

– правильне визначення цілей і пріоритетів у роботі;

– формування згуртованого колективу;

– вмілу організацію роботи персоналу, створення спонукальних мотивів;

+ постійне вдосконалення способів, методів і прийомів виконання управлінських операцій.

267. Працівник отримує розпорядження і звітує тільки перед одним безпосереднім керівником – це принцип:

+ єдиновладдя;

– єдності дій;

– підпорядкованості інтересів;

– скалярного ланцюга.

268. Природний порядок в організації, що має керуючий центр, – це принцип:

– справедливості;

+ централізації;

– підпорядкованості інтересів;

– корпоративного духу.

269. Встановлених правил слід дотримуватися на всіх рівнях скаляр­ного ланцюга – це принцип:

– підпорядкованості інтересів;

+ скалярного ланцюга;

– справедливості;

– централізації.

270. Способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи, необхідні для досягнення цілей підприємства, – це:

+ методи управління;

– принципи управління;

– функції управління;

– стилі управління.

271. До економічних методів управління не належить:

– преміювання;

– форми і системи оплати праці;

– підвищення по службі;

+ штрафні санкції.

272. До адміністративних методів управління помилково віднесено:

– посадові інструкції;

– накази;

– протоколи нарад;

+ присвоєння почесного звання.

273. До соціально-психологічних методів управління помилково віднесено:

+ усні розпорядження;

– нагородження похвальною грамотою;

– обмін досвідом;

– управління ролевою поведінкою.