Тема 3. Операційна система організації: поняття, склад та види

45. Сутність системного підходу до операційного менеджменту полягає:

– у сукупності взаємодіючих частин в організації;

– у сукупності суб'єкта та об'єкта управління;

– у сукупності взаємозв'язаних елементів (частин);

+ у сукупності взаємозв'язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого.

46. Функція системи характеризує:

+ прояв властивостей систем у даній сукупності відносин і являє собою спосіб дії при взаємодії із зовнішнім середовищем;

– зовнішнє середовище підприємства, фактори прямого впливу;

– вибір дій, засобів і ресурсів із забезпечення досягнення поставлених цілей;

– ритмічну виробничо-господарську діяльність.

47. Операційна функція – це дії, результатом яких є:

+ вироблені товари та надані послуги;

– визначення перспективи розвитку системи;

– реалізація планів і програм шляхом кооперації праці та знарядь праці;

– виявлення загроз, що насуваються, помилок, відхилень від встановлених норм, нормативів та стандартів.

48. Метасистема являє собою:

– показники характеристики зовнішнього середовища (складності, взаємозв'язку та невизначеності);

– показники характеристики зовнішнього середовища підприємства в цілому;

– сукупність зовнішніх елементів, фактори прямого та непрямого впливу;

+ сутність зовнішніх елементів, що потенційно можуть впливати на стан системи в часовому періоді.

49. Сутність поняття «операційна система» – це:

– відкрита система, яка перетворює вхідні величини (ресурси) на вихідні (продукція, послуги);

+ центральна ланка будь-якої організації, створена на основі раціонального поділу праці та поєднання у часі та просторі виробничих ресурсів, через неї реалізується операційна функція;

– система управління, яка включає керівну підсистему (суб’єкт управління) та керовану підсистему (об’єкт управління);

– відкрита система, основне завдання якої полягає у переробці ресурсів, що надходять, на кінцеву продукцію.

50. Сутність терміна «композиція» трактується як:

– порядок, що встановлює в системі рівні і ранги підсистем та їхніх елементів;

+ об'єднання елементів, підсистем різноманітних рівнів і рангів у цілісність, тобто в систему;

– щось ціле, єдність закономірно розташованих частин, що знаходяться у взаємозв'язках;

– компоненти рівнів ієрархії у взаємозв'язках.

51. Ситуаційний підхід до виробництва – це:

– прийоми менеджменту для вирішення тих чи інших поставлених завдань;

– підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій;

– підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій з метою досягнення певних цілей організації;

+ конкретні прийоми з конкретними ситуаціями для найефективнішого забезпечення досягнення цілей виробничої системи.

52. Головною ознакою гетерогенних операційних систем є:

– однозначна відповідність між процесами і продуктами;

+ багатоваріантність продукту та технологічних процесів;

– багатоваріантність технологічних процесів;

– багатоваріантність продукту і його характеристик.

53. Основні ознаки, якими характеризується відкрита система:

– взаємодія із внутрішнім середовищем.

– взаємодія з структурними підрозділами всієї системи;

– взаємодія з виробниками товарів;

+ взаємодія із зовнішнім середовищем.

54. Основні ознаки, якими характеризується закрита система:

+ жорсткі фіксовані межі, її дії відносно незалежні від середовища, яке оточує систему;

– жорсткі фіксовані межі;

– жорсткі фіксовані межі та її дії, незалежні від інших систем;

– жорсткі фіксовані межі дії.

55. За типом середовища операційні системи поділяють на:

– жорсткі та гнучкі;

– радіальні, радіально-вузлові та деревоподібні;

+ промислові, технічні, транспортні, освітні тощо;

– прості, складні та надскладні.

56. За характером руху в часовому масштабі операційні системи поділяють на:

– детерміновані, стохастичні, змішані;

+ дискретні, аперіодичні, періодичні;

– жорсткі та гнучкі;

– радіальні, радіально-вузлові та деревоподібні.

57. Операційні системи за структурною ознакою поділяють на:

+ радіальні, радіально-вузлові, деревоподібні;

– дискретні, аперіодичні;

– прості, складні, надскладні;

– сублокальні, локальні, глобальні, суперглобальні.

58. Підсистема операційної системи, що виконує функцію перетворення вхідних величин (праця, капітал, інформація, енергія тощо) на вихідні результати (товари, роботи, послуги) носить назву:

– забезпечення;

+ переробна;

– планування та контролю;

– облікова.

59. Підсистема планування та контролю – це сфера, яка:

– безпосередньо пов’язана з перетворенням вхідних величин на вихідні результати;

+ одержує інформацію про стан переробної підсистеми та підсистеми забезпечення, опрацьовує цю інформацію та видає рішення про те, як має працювати переробна підсистема;

– безпосередньо не пов’язана з перетворенням вхідних величин на вихідні результати;

– створена на основі раціонального (вертикального та горизонтального) поділу праці.

60. Тип виробництва, який має таку змістову характеристику: «носить неповторюваний характер, кожна одиниця кінцевої продукції унікальна за конструкцією, за завданнями, що виконуються, за розміщенням тощо», – це:

+ проектний (одиничний);

– індивідуальний;

– серійний;

– масовий.

61. Дрібносерійне (замовне) виробництво – це:

+ виробництво малими партіями різноманітного асортименту різної продукції;

– випуск продукції окремими серіями, групами, які можуть бути і великими, і дрібними;

– виробництво характеризується виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях;

– виробництво, пов'язане зі створенням одиничних, унікальних зразків.

62. Тип виробництва, який передбачає виготовлення одиничної продукції у великих обсягах протягом тривалого періоду часу, носить назву:

– проектний;

– індивідуальний;

+ масовий;

– серійний.

63. Операційні системи за способом організації виробництва поділяють на:

– виробництво за роботами (проектами);

– організація серійного виробництва;

– організація потокового виробництва (безперервний виробничий процес);

+ усі відповіді правильні.

64. До основних типів операційних систем належать:

– дискретний та корпоративний;

– безперервний та з фіксованим обсягом замовлень;

– масовий, багатосерійний, середньосерійний, дрібносерійний, одиничний;

+ дискретний та безперервний.