6.2 Робочі органи обпилювачів.

У обпилювачах застосовують трапецієподібні, ложкові, секироподібні й комбіновані наконечники, що розпорошують.

Трапецієподібні наконечники створюють веєроподібний пиловий потік, що розподіляється. Нижню поверхню листів запилюють ложковими наконечниками. Секіроподібні наконечники, у вихідних отворах яких розташовані напрямні перегородки, більш точно й рівномірно покривають отрутохімікатом рослину. Для запилення зі зволоженням порошку застосовують комбінований наконечник. Через циліндричне сопло видувається сухий отрутохімікат, що змочується розпиленою рідиною, яка виходить із рідинного наконечника.

Зразки наконечників обпилювачів:

комбінований
ложковий
секіроподібний
трапецієподібний щілинний
циліндричний

7 Методи екотоксілогічного моніторингі

7.1 Шляхи міграції й механізм детоксикації пестицидів

Багато пестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш-менш тривалий година циркулювати в біосфері. В атмосферу смороду попадають безпосередньо при їхньому застосуванні, а також внаслідок випару з поверхні ґрунту, рослин і води. Надалі , у результаті конденсації пар й утворення, крапельнорідких або твердих часток, пестициди з атмосфери попадають на ґрунт, поверхню рослин й у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми пестициди попадають з поверхневими й внутригрунтовими стоками з сільськогосподарських угідь. Кумулятивні пестициди здатні циркулювати в живих організмах по ланцюгах харчування. Схематично циркуляція пестицидів показана на рисунку 1.

Рисунок 1 – Схема циркуляції пестицидів.

На щастя для людства всі пестициди в об'єктах навколишнього середовища більш-менш інтенсивно розкладаються. Основними шляхами їх детоксікації є: фотохімічне розкладання в повітрі й воді, на поверхні рослин, розкладання гідробіонтами, ґрунтовою флорою й фауною, метаболізм у рослинах і тваринах. Продуктами окислювання пестицидів під впливом світла є найпростіші з'єднання - Н₂О, СО₂ й ін. До основних типів перетворення пестицидів у рослинах і ґрунті ставляться: окислювання, відновлення, гідроліз або окисний гідроліз, дегалогенірування й утворення коньюгатів.

Більшість хлорорганичних препаратів тривалий година зберігається в об'єктах зовнішнього середовища, стійкі до фотохімічних факторів. Однак навіть таке персистентна речовина, як ДДТ, під дією мікрофлори стічних вод, у ґрунті, де спостерігається перехід від анаеробних до аеробних розумів, піддається глибокому розкладанню з розщепленням ароматичних кілець. Ефективність процесу самоочищення навколишнього середовища від ДДТ її завжди достатня внаслідок нечисленності популяцій розкладницьких його мікроорганізмів.

Гамма-ізомер ГХЦГ у рослинах, мікроорганізмах, комахах й інших тварин метаболизирует у залишковому підсумку до фенолів, які потім піддаються руйнуванню з повною деструкцією молекули. Практично цей препарат не накопичується в навколишнім середовищі, якщо його запаси регулярно не поповнюються новими надходженнями.

Препарати диенового синтезу в різних об'єктах навколишнього середовища перетворюються в з'єднання з відносно низькою токсичністю для ссавців. Їхнє розкладання інтенсифікується діяльністю ґрунтових мікроорганізмів, хоча цей процес проходити досить повільно.

Основними реакціями розкладання фосфорорганичних пестицидів є гідроліз й окислювання, що протікають як в атмосфері, так й у воді, ґрунті й більшості біологічних систем. В анаеробних умовах під впливом мікроорганізмів можуть відбуватися й процеси відновлення. Швидкість гідролізу фосфорорганичних пестицидів залежить від рн середовища, температури. Всі фосфорорганичні пестициди досить швидко руйнуються в об'єктах навколишнього середовища з утворенням речовин, малотоксичних для людини й тварин. Звичайно до качану збору врожаю при дотриманні регламентів обробок сільськогосподарських культур у харчових продуктах не залишається токсичних залишків. Серед фосфорорганичних пестицидів є речовини з всілякої персистентністю в об'єктах навколишнього середовища. Тому в практиці сільського господарства необхідно підбирати для шкірного конкретного випадку найбільш ефективні й безпечні препарати.

Основними шляхами детоксікації ефірів карбамінової кислоти також є гідроліз, гідроксілірування й утворення конъюгатів. У ґрунті карбамати розкладаються мікроорганізмами, а також під дією фізичних і хімічних факторів. Препарати цієї групи досить швидко метаболізують і виводяться з організму ссавців.

Таким чином, розкладання різних органічних пестицидів до найпростіших нетоксичних з'єднань відбувається з неоднаковою швидкістю, а у зв'язку з цим при екотоксікологичному нормуванні залишків хімічних засобів захисту рослин в об'єктах навколишнього середовища необхідно враховувати властивості окремих препаратів.