4.3 Мостовий агротехнічний комплекс

"У свій час проекти мостового землеробства пропонували англієць Халкотт, наші співвітчизники М. Правоторов, К. Борін, поляк Б. Свецкий й ін.

Автоматизований мостовий агротехнічний комплекс (АМАК) - це самохідний завод, а Амак-система - це землеробське автоматизоване й повністю електрифіковане підприємство, призначене для масового гарантованого виробництва продуктів землеробства на більших окультурених угіддях рівнинного типу (Рис. 29).

У чому Амак-система більше ефективна в порівнянні зі звичайною тракторною?

При виробництві однакового по кількості і якості цільового продукту (зерна, овочів, кормових культур і т.п. ), Амак-система буде споживати істотно менше ресурсів, зовсім не буде забруднювати навколишнє середовище й... поліпшить якість землі.

В 1,5 рази менше знадобиться... насінь, води й площі активних угідь за рахунок підвищення врожайності, адже не буде переущільнення ґрунту ходовими частинами тракторів, комбайнів, автомобілів і причеплених агрегатів.

Які потрібні капітальні вкладення щоб побудувати першу досвідчену Амак-систему?

Отут все залежить від мети. Якщо ціль - переконатися в її працездатності й обмежитися ста гектарами активного вгіддя, досить 50-100 млн рублів. Якщо ціль - переконатися в її ефективності в порівнянні із тракторної й одержувати, ... 1-2 мільйона тонн зерна щорічно, необхідно 1-2 млрд рублів" (у цінах 1990 року) [27].

Рисунок 29 - Автоматизований мостовий агротехнічний комплекс

"Переваги агромостового комплексу:

1. своєчасне виконання агротехнічних заходів незалежно від погодних умов і часу доби (у строк);

2. програмування врожаїв з їхнім підвищенням до максимальної біологічної межі за рахунок координатного посіву (посадки) і догляду за рослинами, що забезпечують можливість усунення строкатості родючості ґрунту й оперативної локалізації вогнищ поразки посівів хворобами й шкідниками;

3. виключення забруднення природного середовища отрутохімікатами, нафтопродуктами і їхніми відходами;

4. скорочення витрат води, насінь, добрив, металу й енергії на одиницю продукції;

5. виключення потреби в рідкому паливі за рахунок застосування централізованого електропостачання;

6. переробка по безвідхідних технологіях зібраного врожаю в готову для реалізації кінцеву продукцію;

7. вивільнення людей з польових робіт за рахунок автоматизації й роботизації технологічних процесів;

8. підвищення престижу селянської праці" [28].

Є в агромостового комплексу й свої недоліки: "Землеробство прив'язане до рейкових шляхів, ґрунт ущільнюється в місцях укладання рейок. Але... відстань між рейками можна робити набагато більше, ніж колія трактора: 20-30 м і навіть 50-150 м, а можливо й ще більше.

Головна причина, чому поки мостове землеробство залишається проектом, - це величезні грошові (стартові) витрати, дуже велика витрата металу" [29].

Лінія №4. "Зменшення площі слідів рушіїв на поле"

Аналіз взаємодії сільськогосподарських машин з полем по параметру "площа слідів, що залишають на поле," дозволяє побачити тенденцію зменшення площі покриття поля слідами машин.

Ця тенденція добре погодиться з описаної в ТРВЗ лінією розвитку зони взаємодії інструмента з виробом "дія по точці - дія по лінії - дія по площини - дія по обсязі" [20, 30]. Ця лінія показує, що зона корисної дії в процесі розвитку технічних систем має тенденцію до розширення від точки до лінії, від лінії до площини, від площини до обсягу. А зона шкідливої дії - відповідно навпаки (Рис. 30).

Рисунок 30 - Лінія розвитку зони взаємодій "Точка - лінія - площина - обсяг"

Для шкідливої дії рушіїв машин на полі спостерігається та ж тенденція - з розвитком машин і технологій зменшується площа покриття поля слідами машин.

1. Традиційна технологія обробки ґрунту: багато агротехнічних операцій виконується безліччю різних машин. Шкідлива дія рушіїв машин поширюється майже на всю поверхню поля. Площа покриття поля слідами становить більше 80%. На лінії розвитку зони взаємодій це відповідає "дії по поверхні".

2. Технологія нульової обробки ґрунту (no-tіll) - менше операцій, менше машин й, як наслідок, менше слідів за рахунок меншої кількості проходів машин по полю. Площа покриття поля слідами близько 46%. За формою сукупність всіх слідів на поле нагадує неупорядковану сітку. На лінії розвитку зони взаємодій це можна віднести до вибіркової "дії по поверхні".

3. Технологію no-tіll об'єднали з рухом машин по технологічних коліях. Слідів на поле стало менше, а самі сліди стали впорядкованими й постійними. Площа покриття поля слідами скоротилася до 14%. На лінії розвитку зони взаємодій це відповідає "дії по лінії".

4. Технологія no-tіll + технологічна колія + мостовий "трактор" або мостовий агро-комплекс замість тракторів і комбайнів. Упорядкованих і постійних слідів стало ще менше, площа покриття поля близько 7%. На лінії розвитку зони взаємодій це також "дія по лінії".

Далі, якщо продовжити тенденцію зменшення площі слідів на полі, то в відповідності з лінією розвитку зони взаємодій можна припустити, що наступне покоління машин буде рухатися по полях, опираючись на постійні технологічні площадки - точки. Прототипами таких машин можуть бути струнний агромост і крокуючий трактор.