3.4 Трактор на повітряній подушці.
"Винахідники... прагнуть осягнути неосяжне: до неможливого ступеня збільшити площу контакту опорних поверхонь трактора із грунтом й знизити тим самим тиск на нього.
"В ідеалі" це завдання можна вирішити двома шляхами:
- або створити щось дуже близьке дійсній живій гусениці;
- або зовсім відмовитися від опори.
Безопорний трактор на повітряній подушці ще не одержав офіційної, всіма признаної назви. У Польщі, наприклад, його охрестили "воздушковец", у Франції - "агроплан". Застосовують подібні машини й у США, і в нас, і в ряді інших країн. Поки тільки в експериментальних цілях. Але результати вже цілком солідні.
Польський воздушковец, наприклад, на операціях хімічного захисту рослин рухається над полем з недосяжною для звичайних тракторів швидкістю - 50 км/год.
Французький агроплан по звичайних дорогах їде на звичайних колесах; повітряна подушка включається тільки по необхідності - над болотом, наприклад. В останньому випадку агроплан вагою в три тонни (разом з вантажем) розвиває швидкість до 20 км/год.
Що стосується копіювання способу руху "дійсної" гусениці, то тут поки нема чим хвастатися. Конструкції, що народжуються на креслярських столах й в експериментальних цехах заводів, занадто складні, щоб конкурувати із традиційним тракторним рушієм" [2].
Рисунок 15 – Всюдохід «Артика М» |
Всюдихід на повітряній подушці (Рис.15) В омському ТОВ "АРКТИКА-М" був розроблений всюдихід на повітряній подушці, призначений для перевезення пасажирів і вантажів у тих місцях, де неможливе застосування іншого виду транспорту, крім вертольотів. На відміну від вертольота, він у десятки разів дешевше, перевершує вертоліт по запасу ходу, вантажопідйомності, машині не потрібні аеродроми, практично повна незалежність від стану погоди, часу доби й року. Всюдихід призначений для контролю магістральних трубопроводів, віддалених бурових установок, що перекачують і дожимних станцій, ліній електропередачі. Може використатися геологами, працівниками сільського господарства. Всюдихід відповідає всім екологічним нормам і не порушує важко відновлюваний покрив тундри, натискаючи повітряним потоком не більше 12 гр/см2 [19]. |
3.5 Лінії розвитку.
Показані тут способи зменшення тиску на ґрунт дозволяють простежити скільки ліній розвитку рушіїв сільськогосподарських машин, що збігаються з лініями розвитку технічних систем, описаних у ТРВЗ [4, 5, 20]:
Лінія №1. "Моно-би-полісистема" (Рис. 16):
- одне колесо на кінці осі робить великий тиск на ґрунт;
- два колеса на кінці осі - менше тисне на ґрунт, але спостерігається сильне здавлювання ґрунту між колісьми;
- три колеса на кінці осі - ще менше тиск на ґрунт, але зберігається здавлювання ґрунту між колісьми, машина займає багато місця на дорозі й на стоянці;
- аркова шина - малий тиск на ґрунт, немає здавлювання ґрунту між колісьми.
Рисунок 16 - Розвитку колісного рушія по лінії "Моно-би-полісистема"
Лінія №2. "Збільшення ступеня пустотності" (Рис. 17):
- одна порожнина;
- кілька більших порожнин;
- порожні траки гусениці;
- пінонаповнені траки - гусениця не боїться проколів;
- порожнини траків заповнені речовиною, що змінює їхню твердість залежно від стану ґрунту.
Рисунок 17 - Збільшення ступеня пустотності гусеничного рушія.
Лінія №3. "Збільшення ступеня дроблення системи" (рушія) (Рис. 18):
- металеве колесо;
- металева гусениця;
- гумова гусениця;
- пневматичне колесо;
- пневматична гусениця;
- потік повітря - повітряна подушка;
- поле - сили виштовхування (сила Архімеда) - дирижаблі.
Рисунок 18 - Розвиток рушія по лінії збільшення ступеня дроблення
Відповідно до лінії розвитку технічних систем у напрямку збільшення ступеня дроблення їхніх робочих органів рушії наступних поколінь повинні діяти на мікро-рівні, бути ще більш роздробленими - рідинними, газовими або польовими (Рис. 12). Деякі з таких "мікро-рівневих" рушіїв уже існують у вигляді експериментальних машин, моделей, іграшок і фантастичних ідей. Наприклад, щітковий рушій, скрізь-ходи й судна на повітряній подушці, проект дирижабля-садівника, магнитоплан, антигравітон.