16

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ТАВАРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Сільськогосподарські машини|»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ|

студентів 2 курсу

факультету «Екології та охорони навколишнього середовища|»

при вивченні дисципліни

«ТЕХНОЕКОЛОГІЯ|»

«Внесення добрив. Машини для внесення добрив.|»

Мелітополь, 2010

Розробив: к.т.н., доцент Саньков С.М.

к.т.н., доцент Дядя В.М.

Рецензент: к.т.н., доцент

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри сільськогосподарських машин, протокол № _______ від __________ 20____р.

Схвалено і рекомендовано до впровадження в навчальний процес методичною комісією факультету агротехнології та екології, протокол № ____

від ___ _____20____р.

Комп’ютерний набір і верстка зроблені на кафедрі сільськогосподарських машин доцентом Саньковим С.М.

© С.М. Саньков

1 Види добрив

В агрономічній літературі добрива класифікують по хімічному складу, їхньому агрономічному призначенню, походженню, засобу і місцю отримання, по їхній «конструкції» і за станом їхніх речовин.

По хімічному складу добрива діляться на мінеральні, органічні і органо-мінеральні суміші.

Мінеральні добрива містять елементи живлення в вигляді неорганічних сполучень.

Органічні добрива містять органічні речовини рослинного і тваринного походження. Основними компонентами для отримання органічних добрив служать екскременти сільськогосподарських тваринних і підстилка з торфу і соломи. До органічних добрив відносяться і компости, одержувані змішуванням органічних залишків рослинного і тваринного походження з доданням або без додання мінеральних добрив.

Органо-мінеральні суміші - суміші, які складаються з органічних фосфорних і вапняних добрив. Їх вносять під всі сільськогосподарські культури.

По агрономічному призначенню добрива поділяються на прямі і побічні.

До прямих добрив відносяться односторонні і багатосторонні (комплексні); перші містять в кожній частці один живильний елемент, другі - два і більше живильних елементів.

До побічних добрив, які вносяться для поліпшення властивостей ґрунту або впливають на мобілізацію живильних речовин, які в ній знаходяться, відносять засоби хімічної меліорації (для вапнування і гіпсування ґрунтів), а також бактеріальні добрива, що посилюються біологічні процеси в ґрунті.

При класифікації добрив по походженню, засобу і місцю отримання їх ділять на дві групи - місцеві, до яких відносять всіх органічні добрива, і заводські, промислові, штучні добрива або як їх ще називають, мінеральні добрива або туки.

Класифікація мінеральних добрив по їх "конструкції" зводиться до ділення добрив на прості, змішані, складні і комбіновані.

Прості мінеральні добрива містять один елемент живлення рослин. До числа простих мінеральних добрив, що є найбільш розповсюдженими, відносяться: з фосфорних - суперфосфат (простий і подвійний) і фосфоритне борошно; з калійних - хлористий калій, 30 - 40% калійні солі (сільвініт і каініт), а також безхлорні калійні добрива - калімагнезія і сірчанокислий калій; з азотних - аміакова селітра, сульфат амонію, хлористий амоній, сечовина і ін.

Складні мінеральні добрива містять не менше двох елементів живлення рослин. Вони випускаються в вигляді нітрофосок і амофосу. Нітрофоски містять азот, фосфор і калій, а амофос - фосфор і азот.

Змішані мінеральні добрива одержують при механічному змішуванні простих добрив. Комбіновані мінеральні добрива одержують при змішуванні простих і складних добрив. Окрім простих і складних мінеральних добрив, що містять азот, фосфор і калій, підвищення якісних показників продукції рослинництва випускаються добрива, в яких містяться такі хімічні елементи, як бор В, молібден Мо, марганець Мn, мідь Сu і т. п. Ці добрива застосовуються в дуже малих дозах у вигляді додатків і тому носять назву мікродобрив. Бор можна вносити в грунт у вигляді бурі, борної кислоти, борної руди; молібден - у вигляді молібденокислого амонію; марганець - в вигляді шламів, марганізованого суперфосфату, сірчанокислого марганцю; мідь - в вигляді піритних огарків або мідного купоросу. Для рівномірного розподілу в ґрунті ці мікродобрива перед внесенням змішують з іншими добривами або ж з сухою землею, піском, золою, сухим торфом.

Добрива за станом їхньої речовини діляться на рідкі і тверді. Рідкі добрива можуть бути в вигляді "чистих" розчинів, що не містять твердих включень, як наприклад, водний аміак і інші аміакати, і розчинів - суспензій з твердими включеннями, такі як рідкий навіз, фекалій та ін.

Тверді добрива можна поділити на активно-сипкі, до яких відносяться більшість мінеральних добрив, і пасивно-сипкі, в число яких входять майже всі органічні добрива, такі як навіз, торфяно-мінеральні аміакові добрива (ТМАД), компости і деякі мінеральні добрива з підвищеною вологістю.

Активно-сипкі добрива утворюють дві підгрупи - аеріруємі і неаеріруємі добрива. Аеріруємі добрива часто називають пилеподібнними. До них відносяться фосфоритне борошно, вапнякове борошно, молота крейда та ін.

Вапнякові матеріали і матеріали, які містять гіпс. До числа твердих мінеральних добрив, які побічно впливають на грунт і вносяться з метою нейтралізації кислотності ґрунтів і меліорації солонців, відносяться різноманітні вапнякові добрива і добрива, що містять гіпс.

Всі вапнові матеріали можна розбити на три групи. До першої групи відносяться вапнові добрива, одержувані в результаті переробки твердих вапняних порід (вапняків, доломітів і ін.) що відносяться до аеріруємих, пилевидних добрив в результаті їх розлому: до другої групи - пухкі (м'які) карбонатні вапнякові добрива, такі як озерне вапно та ін. І до третьої - відходи промисловості, що містять вапно - сланцева зола, цементний пил і т. п.

Речовини, що містять гіпс, застосовуються для гіпсування солонцевих ґрунтів з метою їхнього поліпшення, до них відносяться сиромолотий гіпс, одержуваний шляхом розмелу з природних покладів. Окрім сиромолотого гіпсу інколи застосовують штукатурний гіпс (алебастр) і фосфогіпс - відходи тукових заводів, порошок сірого або білого кольору, що містить 70... 75% СаSO4 і до 2... 3% Р2О5 , що робить його більш цінним, ніж звичайний гіпс.