Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СРС 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
336.9 Кб
Скачать

5 Про економічну ефективність засобів

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ВИМІРІВ

Вартість інформації заданої точності, одержувана різними засобами дуже важлива при модернізації (оптимізації) агрометеорологічної мережі. Однак доцільність уведення нових засобів спостережень і вимірів визначаються економічної ефективністю їх впровадження і застосування. Як показали наші дослідження, які проведені раніше, найбільш високої економічної ефективності агрометеорологічної інформації можна досягти тоді, коли агрометеорологічне забезпечення здійснювати на рівні окремого господарства і навіть поля.

При впровадженні нових технологій, об'єктів у народне господарство в масштабі держави приймають термін їхньої окупності, приблизно, 10 років. Нові технічні засоби одержання агрометеорологічної інформації (ААП і ВПГ-4ц) можуть окупитися тільки за один рік.

Приведемо приклад. У степовій частині України з частотою, приблизно, один раз у чотири роки повторюються осінні ґрунтові посухи. У цих умовах на окремих полях запаси продуктивної вологи бувають такими, котрі просто не можуть забезпечити нормальні сходи озимих. Такі посіви гинуть ще до початку зими. Якби удалося завчасно виявити такі поля, то можна було б заощадити норму висіву насінь, у середньому, 2 ц. на кожнім гектарі. Їх на даний час можна виявити тільки за допомогою приладу ВПГ-4ц. Термостатно-ваговий метод через не оперативність і необхідність масового обстеження всіх полів, призначених для сівби озимих, неприйнятний. Якщо прийняти ціною 1 т. озимої пшениці 500 гривень, а вартість 1 комплекту ВПГ-4ц 5000 гривень, то прилад окупитися вже тоді, коли з його допомогою можна заощадити всього 10 т. насінь. Це посівна норма на 50 га озимині. Тобто , придбання приладу ВПГ-4ц окремим господарством або фермером, може окупитися при одноразовому його використанні, коли застосувати його тільки на площі озимини в 50 га.

6 Технолгічні рішення, які можуть буту прийняті при наявності інформації про вологість і температуру грунтів

Вище приведений приклад економічної ефективності використання приладу ВПГ-4ц у період сівби озимини при наявності ґрунтової посухи. У приведеній нижче таблиці 1 показано приклади застосування приладу для прийняття господарських рішень. У першому стовпчику приведені види сільськогосподарських робіт, у другому стовпчику - критерії для прийняття рішень, у третьому стовпчику - ефективність корисних рішень.

Таблиця 1 - Можливості застосування ВПГ-4ц у землеробстві

Види с.-г. робіт

Критерії для прийняття господарських рішень

Ефективність корисних рішень

Сівба зернових культур при наявності ґрунтових посух.

Для рішення питання доцільності сівби тієї або іншої культури необхідні в першу чергу дані про вологість ґрунту.

Відомо, що при 5 мм продуктивних запасів вологи в орному шарі ґрунту, сходи зернових не з'являються зовсім [1], при 10-15 мм вони бувають изреженными на 30-50 %.

Економія насінного матеріалу на полях, при ґрунтовій посусі, де сівба даної культури не доцільна.

Вибір оптимальних термінів сівби с.-г. культур.

Для цього необхідні дані температури і вологості ґрунту, що використовуються у виді виправлень до агрокліматичних оптимальних термінів сівби.

Критеріями можуть бути дані про мінімальні, оптимальні температурі і вологості ґрунтів, які забезпечують нормальні сходи с.-г. культур. Мінімальні температури проростання: колосових - 5, картоплі - 10, кукурудзи - 10 - 12 градусів [5]. Оптимальними продуктивними запасами вологи для більшості с.-г. культур є 25-30 мм [1] у шарі ґрунту 0-20 см.

Максимальний врожай при оптимальних термінах сівби завжди на 10-35 % вище.

Визначення оптимальних доз і термінів внесення добрив.

Використовуються дані про вологість ґрунту при зіставленні з волого споживанням рослин.

Оптимальні дози і терміни внесення добрив, установлені дослідними науковими сільськогосподарськими установами, розраховані на оптимальні (або середні) умови зволоження ґрунту. Відомо, що при зволоженні ґрунту менше 10 і більше 90 % найменшої вологоємності азотна підгодівля навіть шкідлива (приводить до зниження протеїну в зерні) [6].

Економія добрив, збільшення врожайності на 20-30 % і якості поліпшення якості зерна в умовах ґрунтових посух або перезволоження ґрунту.

Оптимізація норм і термінів поливу с.-г. культур.

Необхідні дані про вологість ґрунту.

Створення оптимальних умов зволоження ґрунту неможливо без точних даних про наявні запаси вологи. Контроль поливних нормам можливий при наявності експрес-контролю вологості ґрунту.

Економія води при зрошенні, попередження вторинного засолення ґрунтів, одержання стійкого врожаю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]