
- •1 Наземні методи і засоби визначення й експрес-вимір вологості та температури грунту
- •1.1 Нейтронний вологомір внп-1
- •1.2 Прилад "Агротестер"
- •1.3 Вимірник параметрів ґрунтів впг-1 (ипп-1)
- •1.4 Вимірник параметрів ґрунтів впг-4ц
- •1.5 Інші методи і засоби
- •1.5.1 Датчик вологості ґрунту корпорації Sutron (сша)
- •1.5.2 Надвисокочастотний вологомір ґрунтових зразків свп-5
- •1.6 Дистанційний і автоматизований експрес-контроль агрометеорологічних умов вирощування сільськогосподарських культур
- •2 Аерокосмічні методи визначення вологості та температури грунтів
- •3 Агрогідрологічні властивості грунтів
- •4 Методи і засоби агрометеорологічних вимірів у системі гідрометеорологічних вимірів у системі
- •5 Про економічну ефективність засобів
- •6 Технолгічні рішення, які можуть буту прийняті при наявності інформації про вологість і температуру грунтів
- •Питання для самоконтролю
3 Агрогідрологічні властивості грунтів
Електрофізичні властивості ґрунтів тісно зв'язані з їх агрогідрологічними властивостями. Ще в 1990 р. нами було встановлено, що градуювочні параметри к приладу ВПГ-1 дуже тісно зв'язані з об'ємною масою Q (щільністю) ґрунтів і можуть служити електричним еталоном того або іншого ґрунту. Коефіцієнт кореляції R між K приладу і Q ґрунту досягав 0,95 і завжди був вище 0,75. (Коефіцієнт K визначали за даними вимірів приладом і термостатно-вагового (ТВ) методу). Оскільки перш ніж застосовувати ВПГ-1 і ВПГ-4ц на конкретному полі їх потрібно градуювати, те такий зв'язок між K і Q можна використовувати для того, щоб завчасно визначати параметри K для різних ґрунтів без застосування ТВ-методу. У зв'язку з цим треба відзначити, що агро-гідрологічні властивості різних типів ґрунтів на даний час набагато краще вивчені, чим їхні електричні властивості, тому що прилади для виміру вологості ґрунтів ще мало поширені.
В УКРНДГМІ підготовлений до видання довідник "Агрогідрологічні властивості ґрунтів України". Тут представлена найбільш повна характеристика агрогідрологічних властивостей різних типів ґрунтів: об'ємна маса (щільність) ґрунту, вологість стійкого зів'янення, непродуктивна волога, найменша польова вологоємність і повна (максимальна) польова вологоємність. Крім того, там поміщені статистичні дані про мінливості зазначених властивостей ґрунтів, а також деякі практичні рекомендації відносно застосування їх в агрометеорології й агромеліорації. Як показали наші дослідження, використання даних окремих ґрунтових розрізів для характеристики конкретного поля, з огляду на природну мінливість агрогідрологічних властивостей у часі і просторі, не завжди є обґрунтованим. Якщо об'єднати групи даних, що відносяться до тих або інших ґрунтів і їх різновидів, то кожну таку групу даних можна вважати загальною сукупністю. Мінливість таких агрогідрологічних властивостей, як щільність, найменша польова і повна польова вологоємність, і т.п., така ж, як і на окремому гектарі поля. Це дає можливість отримані середні значення агрогідрологіних властивостей ґрунту за відповідною методикою екстраполювати навіть на поля, де ніколи не проводилися подібні спеціальні дослідження.
4 Методи і засоби агрометеорологічних вимірів у системі гідрометеорологічних вимірів у системі
ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМЛЕРОБСТВА
Ефективність гідрометеорологічного забезпечення сільського господарства в цілому і землеробства конкретно залежить від точності агрометеорологічної інформації, яка визначається точністю виміру агрометеорологічних величин (параметрів) і точністю агрометеорологічних прогнозів. Між іншим, точність агрометеорологічних прогнозів теж залежить від точності виміру агрометеорологічних показників.
Дослідження, проведені в УКРНДГМІ, показали, що існуюча мережа агро- і гідрометеорологічних спостережень в Україні така, що дозволяє одержувати задовільну агрометеорологічну інформацію для гідрометеорологічного забезпечення землеробства тільки в масштабі держави, на обласному рівні спостерігається недостача необхідної інформації з обсягу і по точності. Існуюча мережа агрометеорологічних спостережень практично не може забезпечити районний рівень, і зовсім не в змозі забезпечити рівень окремого господарства. У той же час наші розрахунки показали, що найбільший економічний ефект від впровадження агрометеорологічних рекомендацій можна одержати тільки тоді, коли вони розраховані на рівень окремого господарства з прив'язкою до конкретних полів.
Зрозуміло, що відкривати нові гідрометеорологічні станції і пости в окремих господарствах неможливо і недоцільно. Тут могли б використовуватися нові методи і засоби виміру агрометеорологічних елементів, особливо автоматизовані системи. Проведений аналіз нових методів виміру вологості ґрунту дозволяє зробити кілька загальних висновків, що мають практичне значення для гідрометеорологічного забезпечення землеробства:
- Ні термостатно-ваговий метод, ні окремі технічні засоби самостійно не можуть забезпечити достовірну і повну інформацію про вологість ґрунту в справі гідрометеорологічного забезпечення. Тільки їхнє сполучення дозволить забезпечити потреби землеробства в цій інформації на всіх рівнях агрометеорологічного обслуговування.
- Для модернізації наземних спостережень за вологістю ґрунту доцільно орієнтуватися на прилад ВПГ-4ц. При цьому необхідно враховувати деякі корисні особливості конструкції "Агротестера". Для рішення проблеми вологометрії на гідрометеорологічний мережі України необхідно застосувати комплексний підхід з урахуванням досягнень різних галузей науки і техніки, як наземної вологометрії, так і аерокосмічних методів.
- За допомогою інформації зі штучних супутників землі можна одержати оперативно інформацію про зволоження поверхні ґрунту на великих територіях. За допомогою наземних засобів можна одержати дані про вологість різних шарів ґрунту в окремих точках на глибину до 1-1,5 м. Поєднання обох методів дозволило б відновити поле вологості ґрунту, як у часі, так і в просторі. А це нова інформація, що поки ніхто не одержує. Тому потрібні нові дослідження в цьому напрямку.
- Існуюча система наземних спостережень за вологістю ґрунту вимагає модернізації. Однак загального погляду на цю проблему не існує. Тому необхідно розробити загальну концепцію рішення проблеми вологометрії на Україні з урахуванням успіхів і прорахунків від впровадження експрес-методів і засобів виміру вологості ґрунту, а також потреб різних рівнів агрометеорологічного забезпечення сільського господарства й інших галузей народного господарства.