Практичне заняття № 1 Технологія «Організація успішної діяльності»

Мета: З’ясувати основні компоненти технології «Організація успішної діяльності»; показати взаємозв’язок між успішною діяльністю, матеріальним достатком та благополуччям держави; прищепити студентам вміння навчати школярів організації успішної діяльності.

Обладнання: комп’ютери з програмами для комп’ютерної діагностики.

Опорні поняття: успіх, ситуація успіху, праксеологія, діяльність, успішна діяльність.

План заняття.

1. Діагностування мотивації на успіх.

2. Обговорення основних теоретичних положень:

- концептуальні положення технології «Організація успішної діяльності»;

- біологічні та соціальні чинники досягнення успіху;

- основні компоненти технології;

- технології досягнення успіху славетними особистостями.

3. Виконання вправ.

4. Ділова гра «Я – іміджмейкер?!!»

5. Демонстрація та обговорення фрагментів уроків або виховних заходів з проблеми організації успішної діяльності.

Завдання для студентів.

1. Ознайомившись із рекомендованою літературою, підготуйтесь до обговорення питань:

– Який зміст ви вкладаєте в поняття «успіх»?

– Як впливають на досягнення успіху біологічні та соціальні чинники?

– Якими є основні етапи технології «Організація успішної діяльності»?

– Які вимоги ставляться до цілетворення?

– Які ви знаєте методи подолання перешкод?

2. Серед науково-популярних, літературних джерел, газетних та журнальних публікацій знайдіть розповідь про успішну особистість, якій довелось подолати суттєві перешкоди на шляху до реалізації мрії. Виділіть алгоритм організації успішної діяльності цієї особистості. Охарактеризуйте методику чи техніку, які сприяли успіху.

3. На основі прочитаної книги Дейла Карнегі.

Опорні поняття

Успіх – це удача в діяльності, досягнення якихось результатів, суспільне визнання особистості.

Ситуація успіху – це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів як окремо взятої особистості так і колективу в цілому.

Діяльність – це взаємодія суб’єкта зі світом, що постійно змінюється, і в процесі якої формується, втілюється в об’єктні психічний образ та реалізуються відносини суб’єкта.

Успішна діяльність – це така взаємодія суб’єкта зі світом, в процесі якої досягається вагомий, суспільно визнаний результат.

Праксеологія – наука, що вивчає загальні основи організації успішної діяльності.

Хід заняття

1. Діагностування мотивації на успіх.

Для діагностування мотивації на успіх доцільно використати методику А.А. Реана.

Методика з визначення мотивації успіху і страху невдачі

Інструкція досліджуваному: «Вам пропонується тест, який включає 20 тверджень. Даючи відповіді на твердження, Вам необхідно відповісти «Так» або «Ні». Намагайтесь уявити типову ситуацію, яка випливає із змісту запитання, і давайте першу відповідь без довгих і особливих роздумів. Перевагу надавайте тій відповіді, яка перша спадає Вам на думку».

Опитувальник

1. Включаючись у роботу, надіюся на успіх.

2. В діяльності активний.

3. Схиляюся до проявів ініціативи.

4. При виконанні відповідальних завдань намагаюся по можливості віднайти причини відмови від них.

5. Часто обираю крайності: або занижено легкі завдання або нереально важкі.

6. При зустрічі з труднощами, як правило, не відступаю, а шукаю шляхи їх подолання.

7. При чергуванні успіхів і невдач схильний до переоцінки своїх успіхів.

8. Продуктивність діяльності в основному залежить від моєї цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю.

9. При виконанні достатньо важких завдань в умовах обмеженості часом результативність моєї діяльності погіршується.

10. Я схильний проявляти наполегливість при досягненні мети.

11. Я схильний планувати своє майбутнє на досить тривалу перспективу.

12. Якщо я ризикую, то з розумом.

13. Я не дуже наполегливий у досягненні мети, особливо, якщо відсутній зовнішній контроль.

14. Надаю перевагу ставити перед собою середні за важкістю або трохи завищені, але досяжні цілі.

15. У випадку невдалого виконання завдання його привабливість для мене знижується.

16. При чергуванні успіхів і невдач я більше схильний до переоцінки своїх невдач.

17. Надаю перевагу плануванню свого майбутнього лише на найближчу перспективу.

18. Під час роботи в умовах обмеженості часом результативність діяльності у мене покращується, навіть якщо завдання є досить важким.

19. У випадку невдачі я, як правило, не відмовляюся від поставленої мети.

20. Якщо я сам обрав для себе завдання, то у випадку невдачі його привабливість лише зростає.